Інклюзія- це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах. Головний принцип інклюзії: «Рівні можливості для кожного»

Інклюзивна освіта - це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, і передбачає навчання дитини з особливостями психофізичного розвитку в умовах загальноосвітнього закладу.

Абілітація – первинне формування функцій і здібностей у дітей раннього віку з проблемами розвитку за рахунок створення спеціальних умов.

Реабілітація (згідно визначенню Комітету експертів ВОЗ) застосування цілого комплексу заходів медичного, соціального, освітнього та професійного характеру з метою підготовки або перепідготовки індивідуума до найвищого рівня функціональних здібностей.

Реабілітація соціальна (лат. – відновлення) – це процес включення дитини із відхиленнями у розвитку й поведінці до соціального середовища, до нормальної суспільно корисної діяльності і адекватних взаємовідносин з однолітками. Процес реабілітації – це складне та багатогранне явище, оскільки повноцінне повернення до соціуму відбувається через медичну реабілітацію (лікування дефекту, ліквідація наслідків дефекту), психологічну реабілітацію (зняття психологічних комплексів, відновлення психічних процесів), педагогічну реабілітацію (відновлення втрачених навчальних вмінь, пізнавальних навичок, формування індивідуальних особистих якостей). Реабілітація - це свого роду підсумок всієї корекційно-педагогічної діяльності.

Адаптація (лат. – пристосовуватися) – це процес пристосування дитини до умов ДНЗ, шкільного життя, до його норм та вимог, до активної пізнавальної діяльності, засвоєння необхідних навчальних знань та навичок, повноцінного освоєння картини світу. Діти з нестатком у психофізичному розвитку та відхиленнями у поведінці частіше не готові до ДНЗ, школи, до змін своєї життєдіяльності, до вимог педагогів в силу свого загального розвитку (точніше, його нестатку) або помилок та неблагополуччя сімейного виховання.

Корекційна освіта – освіта у спеціальних закладах, яка надасться фахівцями.

Спеціальні умови для одержання освіти (спеціальні освітні умови) — умови навчання (виховання), в тому числі спеціальні освітні програми і методи навчання, індивідуальні ТЗН, а також педагогічні, медичні, та інші послуги, без яких є неможливим (ускладненим) розуміння загальноосвітніх і професійних освітніх програм особами з порушеннями психофізичного розвитку.

Спеціальний (корекційний) освітній заклад освітній заклад, створений для дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

Таким чином, корекційна педагогіка (від лат. соггесНо — виправляю) - це педагогічна наука про сутність та закономірності освіти, навчання і виховання дітей з психічними і (або) фізичними порушеннями, шляхи корекції порушень їхнього психофізичного розвитку; наука, яка вивчає закономірності, причини виникнення поведінки, що відхиляється, у дітей, розробляє шляхи і способи її виправлення.

Корекційна педагогіка виникла у відповідь на виклик життя — загрожуюче підвищення дитячої і підліткової невихованості, злочинності.

Значення корекційної педагогіки.

Корекційна педагогіка озброює майбутніх фахівців професійними знаннями про причини виникнення відхилень у розвитку і вихованні, особливостях протікання корекційних виховних процесів у дітей різних вікових груп;

уміннями прогнозувати, проектувати і вести корекційний навчально-виховний процес в різних умовах, оцінювати його ефективність;

навичками здійснення індивідуального підходу і особистісно-орієнтованого виховання. Процеси виховання необхідно постійно удосконалювати — адже змінюються умови життя людей, нагромаджується інформація, ускладнюються з кожним роком умови і вимоги. На ці запити суспільства корекційна педагогіка відповідає створенням технологій гуманістичного корекційного виховання.

Галузі корекційної педагогіки

Корекційна педагогіка є самостійною галуззю у системі педагогічних наук. Корекційна педагогіка є педагогічною наукою, має із загальною педагогікою спільний предмет і єдину мету. Водночас корекційна педагогіка — це самостійна наука, яка має свою концепцію, розв'язує певні завдання і поділяється на галузі, кожна з яких спрямована на роботу з людьми з певними порушеннями розвиткуку. Галузями корекційної педагогіки традиційно є:

· сурдопедагогіка вивчає питання виховання і навчання дітей з порушеннями слуху;

· тифлопедагогіка - питання виховання і навчання дітей и порушеннями зору;

· олігофренопедагогіка – питання виховання і навчання дітей з порушеннями інтелекту;

· логопедія та логодидактика – питання вивчення та виправлення порушень мовлення у дітей та дорослих, особливості навчання й виховання дітей-логопатів.

У сучасній корекційній педагогіці як самостійні теорії й педагогічні системи спеціальної корекційно-реабілітаційної освіти виокремились такі галузі (виділено й описано В.М.Синьовим).

· навчання і виховання дітей із затримкою психічного розвитку;

· навчання і виховання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату;

· навчання, виховання і корекція розвитку дітей з емоційними порушеннями (зокрема, при аутизмі);

· навчання і виховання дітей із складними, комплексними порушеннями розвитку;

· навчання і виховання дітей із вираженою девіантною поведінкою.

Сучасні галузі корекційної педагогіки України на стадії становлення.

Дата добавления: 2014-01-04