Сутність та класифікація фінансових ризиків

Тема 9. УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ

План

1. Сутність та класифікація фінансових ризиків.

2. Теоретичні засади ризик-менеджменту.

3. Методи оцінки фінансових ризиків.

4. Методи нейтралізації фінансових ризиків.

Підприємницька діяльність завжди пов'язана з ризиком. Як правило, найбільший прибуток приносять операції з підвищеним рівнем ризику. Але, водночас, зі збільшенням рівня ризику зро­стає загроза втрати фінансової стійкості й банкрутства підприєм­ства.

Як економічна категорія ризик означає імовірність виникнен­ня непередбачуваних втрат (зменшення або повна втрата при­бутку, недоотримання запланованих доходів, виникнення непе­редбачуваних витрат, втрата частини доходів або всього власно­го капіталу) в ситуації невизначеності умов фінансово-госпо­дарської діяльності.

Глибше зрозуміти економічну сутність ри­зику можна за допомогою його класифікації за певними ознака­ми:

1. Залежно від рівня прийняття рішень можна виділити два види ризиків: глобальні та локальні.

Глобальні ризики – це ризики на рівні народного господарства, викликані зміною політичної ситуації в країні та макроекономічних параметрів її розвитку. До таких ризиків слід віднести політичні ризики, а також ризики, пов'язані зі зміною законодавства (податкового, валютного, інвестиційного і та ін.)і розвитком внутрішніх і зовнішніх ринків, фінансового ринку та ін.

Локальні ризики – це ризики, що виникають на рівні підпри­ємства. Вони можуть бути пов'язані як з вирішенням питань у повсякденній фінансово-господарській діяльності (розробка так­тики управління), так і з рішеннями в галузі довгострокового економічного розвитку (розробка стратегії та окремих фінансо­вих політик).

2. До ризиків поточної діяльності відносять:

— ризик помилкових дій з боку фінансових менеджерів (ризик упущеної вигоди, збільшення поточних витрат, зменшення платоспроможності та ін.);

— ризик впливу стихійних сил (виникнення форс-мажорних обставин).

З довгостроковим (стратегічним) розвитком підприємства по­в'язані ті види ризиків, які впливають на формування фінансової політики з окремих аспектів фінансово-господарської діяльності. До таких ризиків можна віднести інфляційний ризик, інвести­ційний, емісійний, процентний, податковий, ризик втрати фінан­сової стійкості і т. ін.

3. Залежно від тривалості впливу негативних факторів на фінан­сові результати підприємства всі ризики можна класифікува­ти на:

— довгострокові ризики (пов'язані зі стійкими негативними тенденціями економічного розвитку);

— короткострокові ризики (пов'язані зі зміною ринкової ко­н'юнктури).

4. Залежно від причини виникнення ризики бувають систематич­ними і несистематичними.

Систематичні ризики – це ризики, які не залежать від фінан­сово-господарської діяльності підприємства, а існують об'єктив­но на загальнодержавному рівні (інфляційний ризик, процент­ний, валютний, податковий, інвестиційний ризик при зміні макроекономічиих умов інвестування). Для того щоб зменшити за­гальний розмір втрат від систематичних ризиків, підприємству потрібно вчасно реагувати на зміни макроекономічних параметрів ¹ Розробляти ефективний адаптаційний механізм.

Несистематичні (специфічні) ризики безпосередньо залежать від фінансово-господарської діяльності підприємства і виникають, як правило, при допущенні помилок суб'єктами управління. На відміну від систематичних ризиків, які не піддаються регулю­ванню на мікрорівні, несистематичні ризики можна попередити шляхом розробки на підприємстві спеціального механізму їх ней­тралізації.

5. За видами підприємницької діяльності розрізняють виробни­чий, комерційний та фінансовий ризики. Практика свідчить, що чім різноманітніша комбінація напрямків діяльності підприємства, тим більша ймовірність доброго результату та менший ризик. На цій закономірності ґрунтується економічна доцільність диверсифікації виробництва. Про при формуванні портфелю напрямків виробництва (чи то фінансових інструментів) важливо вибирати ті складові, які знаходяться під впливом неоднакових факторів, тобто у яких низький коефіцієнт кореляції. Методичні підходи до визначення рівня ризику від комбінації різних напрямків дає теорія портфелю.

Виробничий ризик виникає в процесі виробничої діяльності у випадку виникнення перебоїв і зменшення обсягів виробництва, збільшення матеріаломісткості та трудомісткості продукції.

Комерційний ризик пов'язаний з реалізацією продукції (по­слуг), закупівлею сировини, матеріалів тощо і може мати місце у випадку зменшення планових обсягів реалізації, підвищення за­купівельних цін, зростання витрат обертання, втрат продукції в процесі обертання. Рівень комерційного ризику залежить від та­ких чинників:

—стабільність попиту (чим стабільніше попит, тим меншою мірою варіює реалізаційний дохід, операційний та чистий прибу­ток);

—стабільність цін на готову продукцію (чим не стабільніші ціни, тим імовірніше відхилення реалізаційного доходу і чистого прибутку);

—стабільність цін на сировину і матеріали;

—еластичність попиту (можливість згладжувати коливання чистого прибутку, визваного змінами цін на сировину, шляхом підвищення ціни на продукцію);

—співвідношення постійних і змінних витрат (рівень операційного лівериджу).

Фінансовий ризик виникає у випадку, коли підприємства всту­пають у відносини з різними фінансовими інститутами (банками, інвестиційними, страховими, факторинговими, лізинговими ком­паніями, біржами та ін.). Причинами такого ризику є інфляційні фактори, збільшення середнього рівня банківського та депозит­ного процентів, зменшення вартості цінних паперів тощо. Масштаби фінансового ризику в тих підприємств, які є професійними учасниками фінансового ринку, як правило, значно більші.

Більш детально розглянемо сутність і причини виникнення найбільш поширених на сьогодні фінансових ризиків підприємств.

1 ) Ризик зменшення фінансової стійкості – зумовлений нера­ціональною структурою капіталу підприємства, завищеною част­кою позикових коштів, що в умовах падіння попиту на продукцію і зниження рентабельності діяльності може призвести до фінансо­вої кризи і навіть банкрутства. Цей ризик є найнебезпечнішим з погляду можливих руйнівних наслідків для власників капіталу.

2) Ризик – це імовірність того, що підприємство через недостатній обсяг ліквідних активів не змо­же розрахуватися в строк зі своїми кредиторами. Цей ризик не менш небезпечний, оскільки у випадку, коли технічна неплато­спроможність є не епізодичною, а постійною, підприємство може швидко втратити свою фінансову стійкість.

3) Інфляційний ризик – це ризик зменшення реальної вартості капіталу у формі грошових активів, а також знецінення доходів і прибутків у зв'язку зі зростанням рівня інфляції.

4) Процентний ризик – це імовірність втрат через зміни про­центної ставки (кредитної та депозитної) на фінансовому ринку. До негативних наслідків цього ризику можна віднести:

· збільшення витрат зі сплати процентів за кредит у випадку підвищення кредитної ставки;

· зменшення доходів за депозитними вкладами у випадку зменшення депозитної ставки;

· необхідність підвищення ставки річного купону за обліга­ціями з метою задоволення очікувань інвесторів;

· необхідність збільшення дивідендних виплат з метою під­тримки стабільного складу акціонерів та ін.

5) Інвестиційний ризик – це імовірність збільшення витрат, зменшення доходів і прибутків від інвестиційної діяльності, а також можливість втрати всього інвестованого капіталу. Залеж­но від форм інвестування розрізняють ризики реального і фінан­сового інвестування.

Ризики реального інвестування пов'язані з: невдалим вибором місця інвестиційного об'єкта; перебоями у процесі доставки бу­дівельних матеріалів, обладнання, сировини; значним підвищен­ням цін на будівельно-монтажні роботи, будівельні матеріали, обладнання, сировину; невдалим вибором підрядчика і та ін.

Ризики фінансового інвестування пов'язані з: невдалим вибо­ром фінансових інструментів для інвестування; фінансовими ускладненнями або банкрутством емітентів; змінами умов інвес­тування; прямим обманом інвесторів і та ін.

6) Депозитний ризик є однією з різновидностей ризику фінан­сового інвестування і є імовірністю неповернення депозитних вкладів при невдалому виборі комерційного банку для здійснен­ня депозитних операцій.

7) Кредитний ризик виникає у підприємства у випадку надан­ня покупцям комерційного (товарного) кредиту та існування за­грози його повного або часткового неповернення.

8) Валютний ризик характерний для зовнішньоекономічної діяльності підприємств і має дві основні форми: ризик вибору валюти і зміни її курсу.

Ризик вибору валюти виникає у випадку, коли починає змен­шуватися реальна вартість обраної для розрахунків твердої валю­ти у зв'язку з інфляцією в країні її обігу.

Ризик коливання курсу валюти зумовлений постійною зміною кон'юнктури валютного ринку й означає імовірність виникнення фінансових втрат у експортерів при зменшенні курсу ВКВ і, нав­паки, імовірність фінансових втрат у імпортерів — при його підви­щенні.

9) Незалежно від виду здійснюваних підприємством фінансово-господарських операцій може мати місце ризик упущеної виго­ди. Цей ризик пов'язаний з можливим виникненням непрямих збитків або недоотриманням прибутку в результаті нездійснення певних заходів або несвоєчасного прийняття управлінських за­ходів.

Дата добавления: 2014-01-04