Управління органами внутрішніх справ при надзвичайному стані

Окремi подiї надзвичайного характеру можуть стати приводом для введення спецiального правового режиму - надзвичайного стану.

Надзвичайний стан — це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим.

Надзвичайний стан може бути введений в разі:

1) виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення;

2) здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;

3) виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

4) виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

5) спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

6) масового переходу державного кордону з території суміжних держав;

7) необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.

До введення надзвичайного стану за підставами, передбаченими пунктами 2-7, Президент України звертається через засоби масової інформації або в інший спосіб до груп осіб, організацій, установ, які є ініціаторами чи учасниками дій, що можуть бути приводом для запровадження надзвичайного стану, з вимогою припинити свої протиправні дії протягом встановленого у зверненні строку і попередженням про можливість введення надзвичайного стану.

За умов, що вимагають невідкладних заходів для врятування населення або недопущення загибелі людей, надзвичайний стан може бути введено без попередження. Введення надзвичайного стану на території Автономної Республіки Крим або в окремих її місцевостях може ініціювати Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більш як 30 діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб. Указ Президента України про продовження дії надзвичайного стану набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.

Органи внутрiшнiх справ як складова частина системи державного управлiння, в умовах надзвичайного стану можуть надiлятися додатковими повноваженнями для проведення заходiв, необхiдних для якнайшвидшої нормалiзацiї обстановки, вiдновлення конституцiйного правопорядку i законностi, а також для лiквiдацiї загрози безпецi громадян.

Мiнiстр або начальник УМВС в областi в таких випадках оголошують окремий наказ про порядок дiй органiв внутрiшнiх справ в умовах надзвичайного стану в якому детально розробляються функцiональнi обов’язки, встановлюється режим зони, на якiй вводяться особливi умови, який погоджується з мiсцевою владою та з iншими правоохоронними структурами. Як правило, в процесi виконання наказу створюються новi органiзацiйнi структури, залучаються додатковi сили, органiзується нова система управлiння i зв’язку, проводяться спецiальнi операцiї.

На органи внутрiшнiх справ при надзвичайному станi покладаються обов’язки:

- органiзацiї здiйснення заходiв щодо врятування людей, охорони їхньої безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження майна у разi стихiйного лиха, аварiї, пожеж, катастроф та при лiквiдацiї їх наслiдкiв;

- збереження високої бойової i мобiлiзацiйної готовностi органiв внутрiшнiх справ i внутрiшнiх вiйськ;

- виконання усiх передбачених правовими нормами завдань i заходiв щодо забезпечення режиму надзвичайного стану в разi його оголошення на територiї України або в окремих мiсцевостях.

Згiдно з пп. 15-17 ст. 10 Закону України “Про мiлiцiю” органи внутрiшнiх справ зобов’язанi:

- повiдомляти вiдповiдним державним органам i громадським об’єднанням про аварiї, пожежi, катастрофи, стихiйнi лиха та iншi надзвичайнi подiї, вживати невiдкладних заходiв для лiквiдацiї їх наслiдкiв i надання необхiдної допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду;

- брати участь у проведеннi карантинних заходiв пiд час епiдемiй та епiзоотiй;

- сприяти забезпеченню вiдповiдно до законодавства режиму вiйськового або надзвичайного стану в разi їх оголошення на всiй територiї України або в окремiй мiсцевостi.

Працiвники органiв внутрiшнiх справ, залученi до пiдтримання режиму надзвичайного стану, можуть бути задiянi для забезпечення особливого порядку в’їзду i виїзду i обмеження свободи пересування по територiї, де запроваджено надзвичайний стан; для обмеження руху транспортних засобiв i їх огляду; охорони об’єктiв, що забезпечують життєдiяльнiсть населення та об’єктiв народного господарства; для виконання заборони на проведення мiтингiв, вуличних походiв i демонстрацiй, а також iнших масових заходiв; запровадження комендантської години; обмеження окремих видiв торгiвлi (зброєю, спиртними напоями, отруйними, сильно дiючими хiмiчними речовинами); тимчасового вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної i холодної зброї та боєприпасiв, а у пiдприємств, установ i органiзацiй - навчальної вiйськової технiки, вибухових та iнших небезпечних речовин; для вислання окремих порушникiв громадського порядку до мiсця їх проживання або за межi мiсцевостi, де введено надзвичайний стан; проведення карантинних та iнших обов’язкових санiтарно-протиепiдемiчних заходiв; для пiдтримання особливого порядку розподiлу продуктiв харчування i предметiв першої необхiдностi; для проведення невiдкланих аварiйно-рятувальних i вiдновлювальних робiт тощо.

Порушення режиму надзвичайного стану тягне за собою вiдповiдальнiсть, передбачену законодавством України.

§4. Взаємодія органів внутрішніх справ з іншими державними органами за особливих умов

Надзвичайні ситуації, викликані явищами соціального криміногенного і некриміногенного характеру, явищами техногенного, природного і біологічного походження, вимагають комплексного вирішення, участі різних відомств u1090 та владних структур у забезпеченні правопорядку, захисту інтересів держави і громадян, усуненні тяжких наслідків. Органи внутрішніх справ охороняють громадський порядок за особливих умов у тісній взаємодії з органами Служби безпеки, охорони державного кордону, Збройними Силами, підрозділами цивільної оборони, органами охорони здоров'я та ветеринарної медицини, органами державної влади та місцевого самоврядування.

У випадках загострення ситуації, коли для забезпечення правопорядку необхідною є участь різних відомств, створюються спеціальні штаби, об'єднані оперативні групи і підрозділи, проводяться спільні оперативно розшукові і охоронні заходи, вживаються заходи запобігання тяжким наслідкам, здійснюються карантинні і рятувальні роботи. При цьому кожне відомство і владна структура діють відповідно до своєї компетенції в межах чинного законодавства, узгоджуючи між собою спільні заходи. Керівникам органів внутрішніх справ при підготовці особового складу до діяльності в особливих (надзвичайних) умовах належить знати відповідну компетенцію державних і виконавчих органів. Верховна Рада України відповідно до Конституції України приймає постанови та закони, які регламентують діяльність Кабінету Міністрів, міністерств і відомств, місцевих органів влади щодо забезпечення правопорядку, вводить надзвичайний стан на всій території України або в окремих її місцевостях; вводить військовий стан, оголошує стан війни у разі військового нападу (агресії) чи загрози та кого нападу та при необхідності виконання міжнародних договорів по спільній обороні від агресії, а також за поданням Президента України в разі військового нападу на Україну.

Президент України у разі запровадження на території України чи в окремих місцевостях військового або надзвичайного стану може призначати своїх представників в адміністративно територіальних одиницях та на окремих об'єктах, оголошує загальну чи часткову мобілізацію, стан війни у разі військового нападу на Україну і невідкладно вносить це питання на розгляд Верховної Ради України, запроваджує військовий стан в окремих місцевостях, вводить у дію нормативні акти військового часу і припиняє їх дію; вводить надзвичайний стан на всій території України або в окремих місцевостях, видає укази і розпорядження з питань охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю.

На Службу безпеки України Законом «Про Службу безпеки України» покладені обов'язки сприяти виконанню надзвичайного та військового стану в разі їх оголошення, а також ліквідації наслідків стихійного лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій, надавати силами і засобами, в тому числі і технічними, допомогу органам внутрішніх справ. Оперативно розшуковим підрозділам Служби безпеки України, Державного управління охорони, прикордонних військ разом з органами внутрішніх справ надано право1 проводити операції по захопленню озброєних злочинців, припиненню тяжких злочинів, розвідувально–підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб.

Внутрішні війська відповідно до Закону «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах охорони:

- в разі необхідності надають наявними силами і засобами допомогу адміністрації закладів виконання покарань у ліквідації фактів групової непокори і масових безпорядків;

- виділяють сили і засоби для ведення разом з органами внутрішніх справ розшуку осіб, які втекли з–під охорони або нагляду;

- надають допомогу адміністрації об'єктів охорони у ліквідації наслідків аварії або стихійного лиха;

- беруть участь у воєнній чи територіальній обороні в районах розміщення об'єктів охорони;

- разом з органами внутрішніх справ або самостійно беруть участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, забезпеченні громадської безпеки під час проведення масових заходів, припиненні масових безпорядків у населених пунктах.

На Державну прикордонну службу відповідно до Закону «Про Державну прикордонну службу України» покладається охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму, участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів. Закон України «Про оборону України» обумовлює загальні основи оборони України, ситуацію, при якій збройні сили можуть бути використані «для забезпечення незалежності, територіальної цілісності, захисту інтересів держави і мирного життя народу, передбачає мобілізаційну підготовку народного господарства, державних органів і систем управління до дій в умовах військового стану, визначає компетенцію Верховної Ради України, Президент та України, Ради оборони України, Кабінету Міністрів, Міністерства оборони, інших міністерств та центральних органів державного управління, місцевих органів державної влади і управління на випадок стану війни, військового часу, військового стану, мобілізації і територіальної оборони.

Підрозділи Міністерства надзвичайних ситуацій, згідно з Законом «Про цивільну оборону України», зобов'язані забезпечити:

- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;

- оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування про наявну обстановку;

- захист населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та від застосування засобів ураження;

- організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;

- створення системи аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивними зараженнями, підтримання їх готовності для стабільного функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і військового часу;

- підготовки перепідготовки керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального за хисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Законодавством України про охорону здоров'я на органи охорони здоров'я покладено обов'язки надання загальнодоступної медичної допомоги населенню, виконання профілактичних заходів по охороні здоров'я населення, забезпечення санітарно епідеміологічного стану держави, організацію і здійснення роботи щодо розпізнання, лікування і профілактики захворювань, охорони території України від за несення і розповсюдження інфекційних захворювань, проведення карантинних заходів, судово–медичної та судово–психологічної експертизи, здійснення державного санітарного нагляду.

Органи охорони здоров'я спільно з органами внутрішніх справ при відповідних надзвичайних умовах здійснюють нагляд за дотриманням санітарних правил у населених пунктах, місцях загального відпочинку і масового перебування людей, спільно ведуть боротьбу з наркоманією, пияцтвом, розповсюдженням СНІДу, венеричних хвороб, коли хворі уникають добровільного лікування, та інших інфекційних захворювань, якщо вони набули характеру епідемій і ліквідація їх вимагає карантинних заходів. Органи охорони здоров'я надають невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали під час масових порушень громадського порядку, стихійних лих чи аварій, пожеж та катастроф. На вимогу органів внутрішніх справ вони про водять судово–медичну та судово–психіатричну експертизи, а також необхідні медичні огляди окремих осіб з метою ви явлення їх стану здоров'я, наявності у них травм, хвороб, сп'яніння чи наркотизації.

Законом України «Про ветеринарну медицину» до компетенції органів державної ветеринарної медицини віднесено:

- контроль та організація заходів щодо профілактики, діагностики, лікування та ліквідації інфекційних та інших хвороб тварин;

- оцінка епізоотичної ситуації і вироблення обов'язкових до виконання розпоряджень щодо здійснення профілактики та ліквідації заразних хвороб, а також розпоряджень з питань дезінфікування та інших профілактичних заходів;

- контроль за охороною території України від занесення з території інших держав інфекційних хвороб тварин, а також проведення перевірки ветеринарного стану при експорті імпорті тварин, сировини, продуктів тваринного походження, кормів;

- заборона експлуатації або тимчасове припинення функціонування тваринницьких об'єктів і підприємств по забою та переробці тварин і сировини тваринного походження у разі порушення ветеринарних норм і правил.

Місцеві органи влади на підставі Закону «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування»:

- вирішують, відповідно до чинного законодавства, питання проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових громадсько–політичних заходів, контролюють забезпечення організаторами цих заходів належного громадського по рядку;

- вживають у разі стихійного лиха, інших надзвичайних подій необхідних заходів щодо забезпечення охорони державного, громадського та особистого майна громадян, дотримання громадського порядку, а під час страйків – щодо забезпечення функціонування сфери обслуговування населення.

Органи внутрішніх справ, здійснюючи охорону правопорядку за особливих умов, повинні використовувати обов'язкову, передбачену законодавством, участь інших міністерств та відомств у заходах щодо ліквідації, попередження та усунення наслідків надзвичайних подій, відновлення порушеного громадського порядку, оздоровлення оперативної обстановки, мають проявляти ініціативу та розробляти комплексні заходи щодо взаємодії з ними.

Висновки

Щоденна практична діяльність органів внутрішніх справ по охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю має різнобічний, багатогранний характер і завжди залежить від змін конкретної ситуації, а вони, як правило, відбуваються непрогнозовано і непередбачувано.

Раптові зміни й ускладнення ситуації викликаються виникненням різних надзвичайних умов, які можуть мати місце на окремих об'єктах, в населених пунктах, районах і областях, а також у певних регіонах і навіть на території всієї держави. Органи внутрішніх справ зобов'язані кваліфіковано діяти як у звичайних, так і в особливих (екстремальних) умовах. Такі умови можуть виникнути при стихійних лихах, аваріях і катастрофах, епідеміях та епізоотіях, масових порушеннях громадського порядку, внаслідок скоєння особливо небезпечних злочинів, що носять винятковий характер, або ж при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства.

За особливих умов порушується звичайний ритм життя населення окремих районів чи міст, можлива загроза для здоров'я та життя багатьох людей, виникають великі матеріальні збитки, дезорганізується робота державних установ, транспорту, зв'язку, загострюється соціальна напруженість, зростає рівень злочинності та інших порушень громадського порядку. Органи внутрішніх справ повинні бути готовими до виконання додаткових спеціальних завдань, до роботи з великими моральними і фізичними на вантаженнями і в більш складних умовах.

Дата добавления: 2014-01-04