Педагогічні засоби і способи вирішення поставлених завдань

При виборі засобів і способів пед. впливу вчитель повинен в першу чергу орієнтуватися на:

v учня як на центральну фігуру пед. процесу, на стимулювання морального, емоційного, інтелектуального розвитку кожного учня, на проектування нових рівнів його психічного розвитку.

В основі реалізації цих впливів одна загальна ідея – розвиток активності і самостійності учнів; надання йому можливості зайняти позицію активного суб’єкта власної діяльності, розвиток у нього здібності до самоуправління та самореалізації. Вчитель не просто ставить пед. цілі, але й прагне до того, щоб вони були внутрішньо прийнятими учнями. Регулюючи діяльність учнів, вчитель використовує то більш безпосередні (прямі) способи впливу на учнів, то більш опосередковані (непрямі), пов’язані зі створенням в процесі навчання таких умов, які б сприяли організації самостійної роботи учнів. Так мотивація може бути і як стимул учнів до діяльності, і як створення умов для внутрішньої (мотивації0 самомотивації цієї діяльності. Передача учням інформації може відбуватися і шляхом організації рецептивно-продуктивної діяльності учнів, і шляхом постановки перед ними пізнавальних проблем, для вирішення яких учні повинні самостійно відшукати інформацію. Формування в учнів спосіб діє знову ж таки може відбуватися і в формі інструктування, і в формі організації їх евристичної діяльності, спрямовану на самостійну побудову способів вирішення завдань. Організація спільної діяльності учнів також може варіювати від її регламентації до розвитку активної самодіяльності у групі. Головне те, що управляючи діяльністю учнів, педагог повинен здійснювати управління не як прямий вплив, а як передачу учням тих „основ”, які б він міг використати для прийняття рішень. При цьому вибір вчителем педагогічних засобів в першу чергу повинен залежати від індивідуальності учня, його вікових можливостей і особливостей класу.

v На вибір і застосування педагогічних прийомів і способів самореалізації, самоактуалізації, прояву особистісних можливостей здібностей у роботі з дітьми. Основними нормативами і принципами самореалізації вчителя в пед. діяльності є:

Ø Емоційна та особистісна відкритість;

Ø Психологічне „налаштування” на оптимальну роботу з даним класом з метою досягнення максимальної переконливості і виразності;

Ø Довірливість і щирість у вираженні почуттів та у стосунках;

Ø Задоволеність собою в процесі спільної з учнями творчої діяльності.

v На вибір і перебудову змісту навчального матеріалу, підбір допоміжного, ілюстративного, інформаційного матеріалу, спрямованого на засвоєння учнями системи знань, що тісно пов’язані з життям. Зміст навчального матеріалу повинен поєднуватися зі знаннями, які мають учні, з їх досвідом, викликати цікавість, фантазію, уяву, інтуїцію, почуття. Це дасть можливість розвивати у дитини потребу в знаннях, бути відвертими до всього нового, а значить, сформувати прагнення до самоосвіти, самовиховання, саморозвитку.

v На вибір та застосування методів, організаційних форм взаємодії з учнями і учнів одних з одними; створення умов, що полегшують процес навчання, атмосфери живого спілкування, позитивного емоційно-психологічного клімату. Для цього необхідні:

Ø Повага вчителя до учня;

Ø Діалогічне спілкування;

Ø Дружелюбність щодо дітей;

Ø Вміння помічати труднощі, з якими стикаються учні, і допомогти їх подолати, опираючись на сильні сторони особистості учнів, їх індивідуальний досвід;

Ø Персоналізоване схвалення та підтримка;

Ø Пошук активних і різноманітних методів роботи учнів на уроці.

3. Аналіз і оцінка педагогічних дій вчителя (порівняльний аналіз запланованого та реалізованого в діяльності)

Вчитель прагне вникнути в сутність педагогічних явищ і процесів, зрозуміти закономірності протікання пед. діяльності, правильно оцінити і вчасно скоректувати свою діяльність. Тому третій компонент структури діяльності вчителя спрямований на усвідомлення та корекцію вчителем своєї праці. Вчитель вивчає хід, результати своєї діяльності, оцінює себе як учасника діалогу з точки зору того, наскільки вдалося йому організувати цей діалог і наскільки активними були в ньому учні, здійснюється аналіз помилок, педагогічних знахідок, узагальнюється досвід, будується та реалізується план професійного розвитку. Особливість цих дій – спрямованість на самого себе, вивчення рівня своєї пед. майстерності через аналіз процесуальної та результативної сторін діяльності.

В реальній пед. діяльності між цілями та завданнями, поставленими вчителем, і результатами діяльності часто виникають суперечності. Вони можуть бути джерелом професійного розвитку в тому випадку, якщо вчитель правильно здійснив аналіз власних дій та усвідомив причину протиріччя. Якщо пед. завдання не вирішенні, вони змушують продовжити працювати на їх задоволення. Результат може й перевершити сподівання і слугувати стимулом для продовження діяльності.

Пед. діяльність виконує наступні функції:

v Конструктивна функція забезпечує:

а) відбір та організація змісту навчальної інформації;

б) проектування діяльності учнів, в якій інформація може бути засвоєна;

в) проектування власної діяльності і поведінки в процесі взаємодії з учнями.

v Організаторська функція реалізується через:

а) організацію інформації в процесі повідомлення її учням;

б) організацію різних видів діяльності учнів;

в) організацію власної діяльності і поведінки у процесі взаємодії.

v Комунікативна функція передбачає:

а) встановлення правильних взаємостосунків з учнями;

б) встановлення правильних взаємостосунків з колегами, адміністрацією школи.

v Гностична (дослідницька) передбачає вивчення:

а) змісту і способів впливу на інших людей;

б) вікових та індивідуально-психологічних особливостей інших людей;

в) особливостей процесу і результатів власної діяльності, її досягнень на недоліків.

v Інформаційна – володіння навчальним матеріалом і мистецтво його подачі.

v Розвиваюча – управління розвитком особистості учня вцілому.

v Орієнтувальна – формування спрямованості особистості.

v Мобілізаційна – активізація розумової діяльності учнів, творчої ініціативи, заохочення ініціативи.

v Дослідницька – творчий пошук в процесі пед. діяльності.

v Комунікативна – управління процесами спілкування.

v Організаторська – організації взаємодії учнів один з одним під час уроку.

v Конструктивна – творче поєднання різних методів, прийомів, засобів для оптимального розвитку особистості.

Дата добавления: 2014-01-04