Лекція 13. Тема: Бюджети місцевого самоврядування

4.

3.

2.

1.

План

Структурна схема демультплексора

Загальне визначення

Схема, яка реалізує задачу зворотну до задачі мультплексора називається демультплексором. Позначення демультплексора з двома адресними входами і одним інформаційним надано на рисунку 1.

Рисунок 1 – Позначення демультиплексора

В даному випадку один інформаційний вхід під дією двох адресних сигналів повинен перемикатися на один з чотирьох виходів.

Структурна схема демультплексора, яка відповідає рисунку 1, наведена на рисунку 2. В її склад входить дешифратор і схеми І, кількість яких дорівнює кількості виходів, тобто 4. Адресні сигнали подаються на входи дешифратора. Відповідно до них на одному з виходів дешифратора з’являється сигнал, який вмикає ту чи іншу схему І, що дозволяє інформаційному сигналу пройти на відповідний вихід.

Рисунок 2 – Структурна схема демультплексора

1. Хромосоми та каріотип.

2. Поняття про клітинний цикл.

3. Фази мітозу і його значення.

4. Мейоз та його біологічна роль.

Література

1. Кучеренко М.Є., Ю.Г.Вервес та ін. Загальна біологія: Пробн. підруч. Для

10 кл. серед. загальноосвіт. навч. закл.- К.: Генеза, 2001, ст. 79-84.

2. Бригідир Г.З., Гайда Г.В. та ін. Біологія. 10-11 клас. Поурочне планування.

Конспекти уроків. – Т.: Навчальна книга – Богдан, 2000, ст. 59-62.

3. Гладюк Т. та ін. Біологія. 10 клас. Посібник. – Т.: Підручники посібники,

2000, ст. 43-48.

4. Стахурська В.П., Слабіцька Н.П. Біологія: Посібник-конспект 10 клас.- Т.:

Навчальна книга – Богдан, 2000, ст.58-63.

5. Тагліна О.В. Загальна біологія. 10 клас: плани-конспекти уроків. – Х.:

Ранок, 2001, ст. 97-100.

6. Тагліна О.В. Біологія. 10 клас. Підруч. Для загальноосв. навч. Закл. – Х.:

Ранок, 2010, ст.149-163.

Каріотип – хромосомний набір виду. Особливості каріотипу особин того чи іншого виду залежать від кількості, розмірів, форми хромосом.

Стабільність каріотипу забезпечує існування виду. Якщо внаслідок мутацій каріотип організму змінюється, то такі мутаційні форми вже не здатні схрещуватися із особинами з нормальним каріотипом.

Хромосоми – ядерні органели, в яких розміщені гени. Вони стають помітними у світловий мікроскоп у вигляді щільних структур лише під час поділу клітини.

Будова хромосом: дволанцюгова ДНК (основа), яка зв’язана з ядерними білками і утворює нуклеопротеїди, РНК і ферменти, потрібні для подвоєння ДНК чи синтезу і-РНК.

Кожна хромосома складається із 2 повздовжніх частин – хроматид. Коли клітина ділиться, хроматиди розходяться до дочірніх клітин, завдяки чому останні одержують однакову спадкову інформацію від материнської клітини. Обидві хроматиди сполучаються між собою в зоні первинної перетяжки, яка поділяє хромосому на ділянки – плечі. Якщо перетяжка розташована посередині і плечі майже однакові – хромосоми рівноплечові, якщо плечі нерівні – нерівноплечові. У ділянці первинної перетяжки розміщена центромера – пластинчатий утвір у вигляді диска, до неї приєднуються нитки веретена поділу. Деякі хромосоми мають ще й вторинні перетяжки, тут знаходяться гени, які відповідають за утворення ядерець.

Число хромосом у різних видів різне: у дрозофіли 8, у людини 46, у найпростіших 1600.

Гаплоїдний набір -набір, у якому всі хромосоми різні (1п).

Диплоїдний набір – у ньому кожна хромосома має собі подібну за формою і розмірами (2п).

Хромосоми однієї пари – гомологічні, різних пар – негомологічні.

Виняток становлять статеві хромосоми, які відрізняються у різних статей за будовою (гетерохромосоми). Нестатеві – аутосоми.

Поліплоїдний набір -набір, у якому число гомологічних хромосом перевищує 2 (триплоїдний, тетра- і т.д.).

У період між клітинними поділами хромосоми деспіралізуються (розкручуються) і стають непомітними, в цей час вони існують як нитки хроматину.

Клітинний цикл – це період існування клітини від одного поділу до іншого. Складається із періодів поділу та перерви між поділами – інтерфази. Триває клітинний цикл у різних організмів по-різному: у бактерій 20-30 хвилин, у евкаріотів 10-80 годин (в інфузорії 10-20 годин, у амеби 25-35 годин).

Інтерфаза – період між поділами або від поділу до загибелі клітини,

(нейрони, зрілі клітини більшості тканин вищих рослин не діляться, їх клітинний цикл складається лише з інтерфази), це період зростання і активного функціонування клітини. Триває 90% часу клітинного циклу. У ній відбуваються:

1)реплікація ДНК.

2)активний синтез білків

3)збільшення кількості мітохондрій, пластид, ЕПС

4)нагромадження енергії у вигляді молекул АТФ

5)подвоєння клітинного центру у тварин

В інтерфазі відбуваються процеси росту клітини, подвоєння ДНК, синтез білків, інших органічних сполук, розмножуються мітохондрії, пластиди, розростається ЕПС. У цей час інтенсивно акумулюється енергія, необхідна для забезпечення наступного поділу клітини. Ці активні процеси відбуваються не на протязі всієї інтерфази, а лише під час певного періоду – синтетичного.

Пресинтетичний період інтерфази – час від закінчення попереднього поділу і синтетичним періодом, най триваліший за часом (10 год.- кілька діб або років), характеризується інтенсивними процесами біосинтезу білків, РНК, утворенням мітохондрій, пластид, рибосом, інших органел.

Синтетичний період інтерфази – триває 6-10 год., продовжується синтез білків, подвоюються хромосоми.

Постсинтетичний період інтерфази – триває 3-6 год., синтезуються білки, з яких утворюються веретена поділу, запасається енергія. Досягнення клітиною певних розмірів служить сигналом для наступного поділу клітини.

Мітоз – основний спосіб поділу нестатевих евкаріотичних клітин. Це основний універсальний спосіб збільшення кількості соматичних клітин. Триває від кількох хвилин до двох-трьох годин, складається із чотирьох фаз.

Профаза – найдовша стадія, у ній відбуваються:

1)спіралізація хромосом

2)ядерця і ядерна оболонка зникають

3)хромосоми потрапляють у цитоплазму

4)центріолі клітинного центру розходяться до полюсів клітини

Метафаза – стадія безпосередньої підготовки до поділу:

1)формується веретено поділу, яке є сукупністю мікротрубочок із білка тубуліну.

2)кожна хроматида прикріплюється своєю центромерою до однієї з мікротрубочок веретена поділу

3)хромосоми розташовуються по “екватору” клітини своїми центромерами.

Анафаза – найкоротша:

1)нитки веретена поділу скорочуються і розтягують хроматиди до різних полюсів

2)хроматиди знову стають хромосомами

3)біля кожного полюсу збирається диплоїдний набір хромосом

Телофаза – починається з моменту припинення руху хромосом до утворення двох дочірніх клітин. На її початку відбувається деспіралізація хромосом, навколо кожного з двох скупчень хроматид утворюється ядерна оболонка, з’являються ядерця і дочірні ядра набувають вигляду інтерфазних. Протягом телофази, починаючи від полюсів, поступово руйнується веретено поділу. Наприкінці ділиться цитоплазма. У тварин вп’ячується всередину клітини плазматична мембрана, утворюючи перетяжку, яка ділить клітину навпіл. У рослин утворюються клітинні стінки за рахунок комплексу Гольджі.

Біологічне значення мітозу:

1)мітоз забезпечує точну передачу спадкової інформації дочірнім клітинам

2)постійність кількості хромосом в усіх клітинах організму

3)ріст і регенерацію організму (ноги у ракоподібних)

4)розмноження одноклітинних евкаріотів тільки мітозом

Якщо хід мітозу порушиться і в дочірніх клітинах хромосом буде більше або менше, це приведе до загибелі або мутацій організму.

Існують інші способи поділу клітин:

Ендомітоз – поділ, з якого усі фази відбуваються всередині ядерної оболонки, яка не зникає, і веретена поділу не утворюються. (амеба, евглена, інші одноклітинні).

Амітоз – поділ, за якого ядро перешнуровується так, що хромосоми випадково розподіляються між дочірніми клітинами. (клітини м’язових волокон, плаценти).

Мейоз – редукційний поділ статевих клітин, внаслідок якого кількість хромосом зменшується удвічі і клітини переходять із диплоїдного стану у гаплоїдний.

Мейоз відбувається шляхом двох послідовних поділів, інтерфаза між якими вкорочена або відсутня, як у рослинних клітинах. Назви фаз мейозу такі ж самі як і мітозу.

Біологічне значення мейозу:

1)забезпечує збереження каріотипу виду (завдяки мейозу статеві клітини мають гаплоїдний набір хромосом, а при заплідненні відновлюється диплоїдний, притаманний певному виду)

2)сприяє спадковій мінливості (завдяки кросинговеру і кон’югації гомологічних хромосом: з кожної пари гомологічних хромосом (материнської та батьківської), які входять до хромосомного набору диплоїдних організмів, у гаплоїдному наборі статевих клітин міститься лише одна. Вона може бути батьківською, материнською, батьківською із ділянкою материнської і навпаки)

Кон’югація – зближення гомологічних хромосом під час мейозу.

Кросинговер – перехрест хромосом і обмін ділянками між ними під час кон’югації.

Дата добавления: 2014-01-04