Повітряний простір над архіпелажними водами

Таким чином, у статті 105 Конвенції встановлена так звана універсальна кримінальна юрисдикція, що передбачає можливість захоплення повітряного судна, арешту осіб та майна, що знаходяться на його борту та передачі їх судовій владі держави захоплення.

У Конвенції ООН з морського права1982 року майже дублюються положення Конвенції 1958 року Про відкрите море стосовно піратства та прав екіпажів повітряних суден щодо протидії піратству.

Цим питанням у Конвенції 1982 року присвячений цілий ряд статей, починаючи зі статті 101. На відміну від попереднього документу, у Конвенції 1982 року більше уваги приділяється визначенням термінів.

Стаття 107 Конвенції також зазначає, що захоплення за піратство може здійснюватись військовими повітряними суднами або іншими повітряними суднами, які мають чіткі знаки, що дозволяють визначити їх як такі, що знаходяться на урядовій службі і уповноважені на такі дії. На відміну від статті 107, Конвенція 1958 року нічого не зазначає про позначки чи знаки на повітряному судні, які дозволяють визначити його належність до державної служби.

Монреальська конвенція про боротьбу з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації 1971 року встановила універсальну юрисдикцію відносно перерахованих у ній актів [28]. Будь-яка держава зобов’язана або судити, або видавати осіб, які вчинили акти незаконного втручання згідно із загальновинаним принципом міжнародного повітряного права “покарай або видай” [29].

Архіпелажні води та повітряний простір над ними є складовою території держави-архіпелагу, і на них поширюється її суверенітет. Під архіпелажними водами слід розуміти такий морський простір, що відноситься до водної території держави-архіпелагу і встановлюється на основі принципу делімітації морських просторів згідно з Конвенцією ООН по морському праву. Відповідно, мова йде про правовий режим використання повітряного простору над такими водами.

Правовий режим повітряного простору над архіпелажними водами визначається на основі норм міжнародного права та національного права держави-архіпелагу. Цьому питанню присвячені положення Конвенції ООН з морського права 1982 року.

Таким чином, саме по собі право архіпелажного проходу та прольоту закріплюється Конвенцією ООН з морського права, а шляхи та порядок використання архіпелажних вод встановлюється державою-архіпелагом. При цьому можуть діяти і звичаєві норми (міжнародні морські шляхи та повітряні шляхи над ними), якщо держава-архіпелаг не встановила відповідні коридори для здійснення архіпелажного проходу.

Порядок прольоту над архіпелажними водами є схожим на “транзитний проліт” над міжнародними протоками. [30] Правом на архіпелажний проліт мають усі іноземні повітряні судна або над традиційними міжнародними морськими шляхами, або в межах спеціальних повітряних коридорів, що встановлюються архіпелажними державами.

Частина 4 Конвенції ООН по морському праву присвячена державам-архіпелагам. У статті 46 надається визначення держави-архіпелага.

Дата добавления: 2014-01-04