Вирішення господарських спорів в суді першої інстанції

Порушення справи в судів першої інстанції

Тези лекції

Тема №3 Розгляд та вирішення господарських спорів в суді першої інстанції

План:

2. Підготовка справи до розгляду в господарському суді першої інстанції

Литература:

1. Абрамов Н. А. Хозяйственно-процессуальное право Украины: Учебное пособие (курс лекций) / Н. А. Абрамов. - Издание второе. — X.: Одиссей, 2003.— 336 с.
2. Беляневич В. Е. Хозяйственно-процессуальный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / В. Е. Беляневич. – К.: Юринком Интер, 2011. - 673 с.
3. Господарське процесуальне право України: Підручник / За ред. О. І. Харитонової. — К.: Істина, 2009. — 360 с.
4. Господарське судочинство в Україні: Правові засади та судова практика / уклад. В. С. Москаленко [та ін.]; ред. Д. М. Притика; Вищий господарський суд України. - К.: Видавничий дім «ІнЮре», 2004. - 769 с.
5. Господарський процесуальний кодекс України: наук.-практ. комент. / [Притика Д. М., Тітов М. І., Гайворонський В. М. та ін.]. – 4-е вид., випр. та допов. - Х.: Консум, 2004. - 286 с.
6. Васильев С. В. Хозяйственный процесс: Учебное пособие для подготовки к зачету и экзамену / С. В. Васильев. – Х.: Эспада, 2003.
7. Зейкан Я. П. Захист у господарській справі: Науково-практичний коментар / Я. П. Зейкан. - К.: КНТ, 2010. - 536 с.
8. Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України / за ред. О. І. Харитонової. – К.; Істина, 2008. – 282 с.
9. Шелухін M. Господарське процесуальне право: навч. посібник у схемах / М. Шелухін, О. Зубатенко. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 264 с.
10. Штелик С. П. Судова ланка та судова інстанція: питання співвідношення / С. П. Штелик // Часопис цивільного і кримінального судочинства: Науково-практичний журнал. – 2011. - № 3. – С. 119-130.
11. Штелик С. П. Теоретичні аспекти інстанційної організації судової системи / Штелик С. П. // Адвокат: Науковий журнал. – 2011. - № 8. – С. 37-43.

1. Розгляд справи по суті в суді першої інстанції є основною стадією процесу. Її значення полягає в тому, що саме при розгляді й вирішенні спору в судовому засіданні реалізується основне завдання господарського суду — захист прав і охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб, громадян-підприємців^[1].

Порушення справи в суді першої інстанції є першим етапом відповідного провадження, який має свої специфічні задачі і цілі. Її загальною метою слід вважати реалізацію права на звернення за судовим захистом, оскільки на це спрямовані норми даного інституту, дії суб'єктів процесу та відношення між ними.

Важливим процесуальним засобом захисту порушеного або оспорюваного права учасників господарського процесу є подання позову. Для того щоб позов ефективно виконував свою роль, необхідно при зверненні до господарського суду суворо дотримуватися певного процесуального порядку, тобто правил подання позовної заяви, які визначаються ст. 54 - 60 ГПК України.

Позовне провадження має певні специфічні ознаки, у яких виражається його природа і сутність. Для нього характерні:

1) наявність матеріально-правової вимоги, яка виникає внаслідок порушення або оспорювання прав та інтересів суб’єктів господарювання;

2) розгляд і вирішення позовних вимог у встановленому законом процесуальному порядку;

3) наявність спору про право;

4) наявність двох наділених законом рівними процесуальними правами сторін з протилежними матеріально-правовими інтересами^[2].

2. Після прийняття позовної заяви до провадження господарського суду процес переходить у стадію підготовки справи до судового розгляду. Підготовка будь-якої справи до розгляду є обов’язковим самостійним етапом господарського процесу, під час якого закладаються засади для виконання господарським судом головних задач судочинства.

Мета цього етапу господарського процесу – створення умов, спрямованих на забезпечення правильного і своєчасного вирішення спору.

Задачами підготовки справи до судового розгляду в господарському суді є:

1) уточнення позовних вимог і обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

2) визначення характеру правовідносин сторін і, відповідно, потенційного кола нормативних актів, які повинні будуть застосовуватися при вирішенні спору;

3) визначення можливого кола осіб, які братимуть участь у справі;

4) визначення кола доказів, необхідних для розгляду справи, і забезпечення їх наявності на момент судового розгляду;

5) сповіщення зацікавлених осіб про час і місце розгляду справи^[3].

Відповідно до ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії з підготовки справи до розгляду:

1) вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про усунення чи заміну неналежного відповідача;

2) викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково;

3) зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження;

4) вирішує питання про призначення судової експертизи;

5) провадить огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження;

6) вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою;

7) вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи;

8) вирішує питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації;

9) вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову;

10) вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

3.Судовий розгляд -один із головних етапів господарського процесу, під час якого відбувається розгляд і вирішення справи по суті, тобто перевіряється законність і обґрунтованість взаємних вимог сторін і третіх осіб на основі дослідження представлених доказів^[4].

Судовий розгляд відбувається в засіданні господарського суду. Упродовж нього суд безпосередньо досліджує докази і встановлює фактичні обставини, на підставі яких виносить законне й обґрунтоване рішення. Під час судового розгляду найбільш повно виявляються основні принципи господарського процесу: законності, незалежності господарського суду, рівності сторін, змагальності, гласності та інші^[5].

Строк вирішення господарського спору встановлено ст. 69 ГПК України. Так, спір повинен бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців з дня отримання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості по опротестованому векселю повинен бути вирішений господарським судом у строк не більше одного місяця з дня отримання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює жорсткого порядку розгляду справ. Утім, у ньому визначена певна спрямованість процесуальних дій суду та інших учасників процесу.

Підготовча частина судового розгляду є системою процесуальних дій, спрямованих на виявлення можливості розгляду справи по суті. Вона містить дві самостійні процесуальні задачі:

1) з'ясування наявності або відсутності умов, необхідних для забезпечення правильного розгляду справи в даному судовому засіданні;

2) створення необхідних умов для всебічного, повного й об'єктивного дослідження доказів по справі в конкретному судовому засіданні, для здійснення судочинства на основі змагальності та рівноправності сторін^[6].

Невиконання будь-якої з цих задач може призвести до порушення прав і законних інтересів суб'єктів процесу, вплинути на результат розгляду справи, відстрочити винесення законного й обґрунтованого рішення. Таким чином, виконання основних процесуальних задач цього етапу судового провадження необхідне для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

У стадії розгляду справи по суті велике значення має дослідження фактичних обставин справи, перевірка й оцінка зібраних доказів.

При розгляді справи по суті суд виконує три основні задачі:

1) визначення обсягу й меж дослідження обставин справи в судовому засіданні (суд з'ясовує обсяг позовних вимог позивача, чи не бажає позивач скористатися правом на зміну позову і чи визнає відповідач вимоги позивача);

2) виявлення наявності або відсутності підстав для припинення провадження по справі, пов'язаних з диспозитивними розпорядчими діями суб'єктів спірних правовідносин (наприклад, головуючий з'ясовує, чи не має наміру позивач відмовитися від своїх вимог і чи не бажають сторони врегулювати справу мирним шляхом);

3) дослідження доказів по справі (окрім цього, до структури процесуального доказування також включаються дії із визначення предмета доказування, збирання, пред’явлення та оцінки доказів)^[7].

Усі названі елементи знаходяться в тісному взаємозв'язку і спрямовані на досягнення однієї процесуальної мети – встановлення фактичних обставин справи.

Прийняття рішення виокремлюється в самостійну частину судового засідання. Відповідно до ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.

Рішенням господарського суду зазвичай називають постанову суду першої інстанції, якою вирішується матеріально-правова вимога позивача до відповідача, спір сторін по суті. Отже, рішення є актом захисту порушеного права інтересів сторін господарського процесу^[8]. Значення рішення полягає в тому, що воно припиняє спір про право. Оскільки спір, розглянутий по суті, закінчує судочинство по справі, рішення суду відновлює законність, порушену однією зі сторін, впорядковує господарсько-правові правовідносини.

[1] Балюк І. А. Господарське процесуальне право: Навчальний посібник / І. А. Балюк. – К.: КНЕУ, 2008.— С. 120.

^[2] Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины: Учеб. пособие / С.В. Васильев. - [ изд. 2-е, перераб. и доп.]. - Х.: Эспада, 2004. –С. 151.

[3] Арбитражный процесс: учебник / Под ред. В. В. Яркова. – М., 1998. – С. 203.

[4] Васильев С. В. Хозяйственный процесс: Учебное пособие для подготовки к зачету и экзамену / С. В. Васильев. – Х.: Эспада, 2003. – С. 192.

[5] Балюк І. А. Господарське процесуальне право: Навчальний посібник / І. А. Балюк. – К.: КНЕУ, 2008. — С. 121.

[6] Хозяйственное процессуальное право Украины: учебник / Харитонов Е. О., Харитонова Е. И., Коссак В. М. и др. Под ред. д.ю.н., профессора Е. И. Харитоновой. – Х.: Одиссей, 2007. – С. 236.

[7] Васильев С. В. Хозяйственный процесс: Учебное пособие для подготовки к зачету и экзамену / С. В. Васильев. – Х.: Эспада, 2003. – С. 196.

^[8] Арбитражный процесс/ Под ред. М. К. Треушникова. – М., 1995. –С. 233.

Дата добавления: 2014-01-04