Управління працею в корпорації

2.1. Положення про персонал

Положення про персонал визначає основні вимоги кадрової полі­тики щодо формування персоналу акціонерного товариства, розроб­ки та здійснення програм розвитку персоналу, регулює порядок оплати, порядок найму, просування по службі, атестації, вивільнення персоналу, питання формування соціального партнерства персоналу та адміністрації. Корпорації, які мають такі положення, меншою мірою потерпають від конфліктів між; власниками і персоналом, між менеджерами та виконавцями.

Як правило, такий внутрішній документ дає визначення персона­лу корпорації, його структуру, іноді кількісний склад. Іноді в таке положення включаються пункти загального значення. Наприклад, стверджується, що адміністрація AT і персонал як принцип своїх взаємовідносин розглядають готовність персоналу розуміти пробле­ми, що виникають перед корпорацією, як стратегічного характеру, так і поточні, відчувати свою належність до AT, пов'язувати осо­бисті інтереси з інтересами AT, повністю розділяти і підтримувати цінності та корпоративні інтереси, що висуваються AT, приймати відповідальність і ризик за роботу AT і економічні результати, успі­хи та невдачі.

З такою самою метою приймається також окреме положення — кодекс поведінки члена персоналу акціонерного товариства, який регламентує значну частину вимог до поведінки працівника.

У таких положеннях часто окремим розділом викладено про­граму розвитку персоналу. Власники приймають основні поло­ження, а адміністрація забезпечує розробку і реалізацію такої про­грами відповідно до трудового законодавства України. У різних корпораціях по-різному складається така програма, деякі обме­жуються лише нормами чинного законодавства, більш ефективно діючі корпорації розробляють її на перспективу досить ґрунтовно, з включенням усіх пунктів поліпшення кадрового потенціалу акціонерного товариства. Іноді така програма зовсім не прий­мається.

Складовою частиною програми розвитку персоналу є спеціальна її частина, що регулює виробниче, економічне і соціальне партнер­ство адміністрації і профспілкових об'єднань або інших представни­ків трудових колективів. Зараз багато положень включають також розділи щодо застосування контрактної форми найму персоналу.

Важливим напрямом внутрішньокорпоративного регулювання кадрового забезпечення є підвищення кваліфікації і перекваліфіка­ція персоналу. З одного боку, доцільною є вимога до працівника, який зобов'язаний постійно підвищувати свою кваліфікацію. З дру­гого, обов'язком адміністрації має бути забезпечення кожному пра­цівнику AT необхідних умов для підтримання і підвищення рівня професійної кваліфікації. Заходи адміністрації мають бути чітко окреслені, оскільки такі дії потребують великих коштів.

Так, зарубіжний досвід показує, що підготовка і перепідготовка персоналу переважно здійснюється за рахунок корпорацій. Така нор­ма може бути закладена у положення, проте в разі, якщо підготовка і перепідготовка осіб, які працюють за контрактом, пов'язана з ово­лодінням працівником спеціальними знаннями, що потребують ви­трат, які суттєво перевищують загальноприйняті, адміністрація і пра­цівник повинні мати право узгодити умови додаткового залучення коштів працівника.

Іноді в положення про персонал включають пункти про гарантованість зайнятості працівників з боку адміністрації, вибір структур­ними підрозділами і працівниками форм організації праці і її оп­лати. Такі розділи коригують з пунктами про соціальні гарантії працівникам з боку адміністрації або власників, які закладаються за умови перевищення соціальних гарантій з боку власників над законодавчо визначеними. Вони можуть включати додаткову відпуст­ку у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, виплату додаткових сум до встановленої законом допомоги по державному соціально­му страхуванню, медичне, санаторно-курортне і побутове обслугову­вання, додаткову компенсацію на відшкодування збитків, внаслідок пошкодження здоров'я працівника (сім'ї працівника — в разі смерті останнього), по підтриманню (збереженню) здоров'я працівників (проведення за рахунок AT огляду й оцінка якості здоров'я і пра­цездатності працівника), участь персоналу в прибутках та ін.

2.2. Внутрішній трудовий розпорядок

Внутріпіньокорпоративна система управління господарською діяльністю передбачає чітку організацію використання трудових та матеріальних ресурсів, що, в свою чергу, повинно знайти втілення в додаткових документах, які регулюють поведінку особи на робочо­му місці, вимоги до поведінки працівника під час виробничих процесів. Тому положення про персонал та кодекс поведінки члена пер­соналу акціонерного товариства корисно доповнити правилами внут­рішнього трудового розпорядку. Затвердження такого внутрішньо­го документа дає змогу більш ефективно управляти кадровим потенціалом підприємства, більш оптимально застосовувати заохо­чення і стягнення, які регулюються іншими положеннями.

Прийняття правил внутрішнього трудового розпорядку має за мету сприяти вихованню робітників і службовців у дусі сумлінного відношення до праці, подальшому зміцненню трудової дисципліни, раціональному використанню робочого часу, високій якості робіт, підвищенню продуктивності праці та ефективності функціонуван­ня корпорації.

Особлива увага при розробці правил внутрішнього трудового роз­порядку приділяється зобов'язанням працівників і адміністрації, які розробляються і приймаються для того, щоб було чітке юридичне оформлення їх стосунків. Такі пункти обов'язково вводяться, якщо не прийняте окремо положення про персонал. У цьому разі заклада­ють норми про те, що від працівників, як правило, вимагається пра­цювати чесно і сумлінно, дотримуватися дисципліни праці — основи порядку на виробництві, своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації, використовувати робочий час для продуктивної праці, утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконува­ти трудові обов'язки, підвищувати продуктивність праці, своєчасно і ретельно виконувати роботи по нарядах і завданнях, поліпшувати якість роботи і продукції, що випускається, не припускатися упу­щень і браку в роботі, дотримуватися технологічної дисципліни.

Крім цих пунктів часто закладаються обов'язкові вимоги щодо охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони, передбачені відповідними правилами й інструкціями, та інші обов'язкові пункти для оптимізації роботи. Можуть прийматися окремі пункти, які стосуються поведінки на робочих місцях посадових осіб корпорації.

Крім вимог до працівників у положення про трудовий розпоря­док вводяться чітко визначені обов'язки. Як правило, обов'язки адміністрації зводяться в цілому до такого:

— правильно організувати роботу робітників і службовців, щоб кожен працював за своєю спеціальністю і кваліфікацією, мав закр­іплене за ним робоче місце, своєчасно до початку отримуваної робо­ти був ознайомлений з поставленим завданням і забезпечений ро­ботою протягом усього робочого дня;

— забезпечити здоров'я і безпечні умови праці, справний стан інструменту, машин, верстатів та іншого обладнання, а також норма­тивні запаси сировини, матеріалів та інших ресурсів, необхідних для безперервної і ритмічної роботи;

— створювати умови для зростання продуктивності праці через впровадження новітніх досягнень науки, техніки та наукової органі­зації праці, всебічно розвивати й удосконалювати форми організації та стимулювання праці, здійснювати заходи, спрямовані на підви­щення ефективності діяльності відділів, організувати вивчення, по­ширення і застосування передових прийомів та методів праці;

— своєчасно доводити до виробничих підрозділів програмні зав­дання, забезпечити їх виконання з найменшими витратами трудо­вих, матеріальних і фінансових ресурсів.

Адміністрація повинна також неухильно дотримуватися законо­давства про працю і правил охорони праці, вживати необхідних за­ходів щодо профілактики виробничого травматизму, професійних та інших захворювань робітників і службовців у випадках, передба­чених законодавством, своєчасно надавати пільги та компенсації у зв'язку з шкідливими умовами праці (скорочений робочий день, додаткові відпустки, лікувально-профілактичне харчування та ін.) і здійснювати інші заходи соціального характеру.

У положенні про внутрішній трудовий розпорядок визначаєть­ся робочий час і його використання, пропускний режим на підприємстві, табельний облік. Якщо не розроблено спеціальні положення, то в таких правилах іноді визначають також і методи заохочення за успіхи в роботі. Досить грунтовно проробляється розділ про відповідальність за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

2.3. Ознайомлення з інформацією. Комерційна таємниця

Для регулювання інформаційного поля в корпорації, визнання частини інформації комерційною таємницею рада AT затверджує перелік інформації, відкритої для ознайомлення акціонерів. Іноді розробляються положення, які регулюють інформаційні потоки в корпорації. Вони часто мають назву " Про ознайомлення з інформа­цією в AT", "Про комерційну таємницю в AT". Практично в усіх товариствах документами, відкритими для ознайомлення акціонерів, є свідоцтво про реєстрацію AT, статут із змінами та доповненнями; установчий договір, ліцензії, що дозволяють AT займатися підприєм­ницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами, фінан­совий звіт та баланс з додатками по підсумках кварталів та року, внутрішні нормативні акти. Для регулювання цих відносин розроб­ляють і затверджують положення, яке встановлює право акціонера на отримання інформації про діяльність AT, обов'язки правління та структурних підрозділів щодо надання такої інформації акціоне­рам, обмеження доступу до інформації.

Кожен акціонер повинен бути повідомлений про те, яка інформа­ція є відкритою для ознайомлення, а також де, коли і на яких умо­вах він може ознайомитися з нею. Крім того, слід ознайомити усіх акціонерів з переліком даних, які є комерційною таємницею.

Практика показала доцільність використання такої форми для надання інформації, як подання акціонером заяви, хоча це не є обо­в'язковим для всіх видів інформації. Заява у письмовій формі може подаватися як особисто, так і через уповноважену особу, яка не обо­в'язково має бути акціонером AT. У положенні часто визначають вимоги до форми заяви, термінів її подання і форм надання інфор­мації. Частина інформації має бути підготована, з тим щоб акціонер міг з нею ознайомитися в зручний для нього час і доступному місці без письмової заяви.

Перелік інформації, яка є комерційною таємницею AT, визначаєть­ся у положенні згідно з чинним законодавством. Крім того, в поло­женні можуть міститися деякі додаткові пункти щодо надання інфор­мації реєстратором. Звичайно, зміст такого положення не повинен виходити за межі, встановлені чинним законодавством України.

2.4. Договірна робота в корпорації

Для поліпшення управління господарською діяльністю в акціо­нерному товаристві часто розробляють положення щодо порядку укладання і виконання договорів на рівні акціонерного товариства або структурних підрозділів, що входять до його складу, включаючи філії та представництва. Крім того, для посилення цієї частини корпоративного управління часто приймаються положення про пре­тензійно-позовну роботу в акціонерному товаристві, про значну май­нову угоду та деякі інші. Договірна робота в акціонерному това­ристві, зрозуміло, виходить за межі внутрішніх господарських відно­син, проте доцільно створити внутрішні нормативні акти, які регла­ментують укладання посадовими особами угод із зовнішніми суб'єк­тами підприємництва для забезпечення інтересів корпорації, а також запобігання помилок, а то й корисливих дій з боку менеджменту чи посадових осіб.

Часто договірна робота включається до переліку функцій юри­дичного відділу, якщо таке положення прийняте в корпорації, оскіль­ки підготовка укладання і контроль за виконанням договорів здійснюються юридичними службами, юрисконсультами структур­них підрозділів AT разом з відповідними службами структурних підрозділів, які несуть відповідальність за їх виконання відповідно до покладених на них обов'язків.

У положеннях можуть визначатися вимоги до змісту угод, хоча вони часто дублюють відповідні законодавчі норми. Наприклад, включають вимоги до оформлення договору: предмет договору, за­гальна його сума і ціна продукції, терміни виконання договору і терміни поставки; порядок розрахунків, майнова відповідальність, порядок урегулювання суперечок, інші умови угоди, які є суттєвими для сторін за цим договором. Положення регулюють також договірну роботу всередині самої корпорації, особливо коли структурні підроз­діли мають відносну самостійність і свої відносини будують через укладання угод. Особливо важливим є регулювання прав структур­них підрозділів укладати угоди із зовнішніми контрагентами.

Положеннями визначається порядок оформлення і зберігання договорів, порядок їх контролю на відповідність умов договору чин­ному законодавству, порядок погодження із зацікавленими підрозді­лами і службами та посадовими особами. Регулюється ситуація за умов виникнення спорів і розбіжностей з партнерами. Особливою увагою має бути наділено контроль виконання договорів. Усім відо­мо, скільки угод, укладених українськими підприємствами, не вико­нуються. Тому для контролю виконання договорів доцільно визна­чати персонально особу з відповідних служб, яка стежить за ходом їх виконання.

Важливим пунктом положення є регулювання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання договорів з боку сторонніх організацій, а також посадових осіб самого акціонерного товариства.

Дата добавления: 2014-01-04