Предмет екологічного менеджменту. Рівні екологічного менеджменту

Екологічний менеджмент зорієнтова­ний на регулювання взаємодії суспільства і природного се­редовища.

Екологічний менеджмент (англ. management — керування, ор­ганізація) — діяльність спрямована на оптимізацію взаємовідносин суспільства з навколишнім середовищем з метою досягнення балансу між економічними цілями та природоохоронними заходами, за яких забезпечується раціональне використання і збереження природних ресурсів, дотримання екологічної безпеки.

Метою екологічного менеджменту є науково обґрунто­вана діяльність безпосередньо на об'єкті менеджменту: підприємстві, фірмі, природному об'єкті (заказник, озеро, басейн річки) з питань бережливого та раціонального ви­користання довкілля, впровадження ефективних управ­лінських рішень, контролювання діяльності суб'єктів гос­подарювання, формування екологічного світогляду тощо.

Екологічний менеджмент як вид діяльності охоплює виробничі процеси, законодавчі, нормативні та соціально-економічні аспекти діяльності суспільства, методи управ­ління якістю навколишнього природного середовища то­що. Елементи, на які спрямована така діяльність, є об'єк­тами менеджменту, що мають просторові та часові межі.

Предмет екологічного менеджменту — система відносин між ор­ганізацією та контролюючими природоохоронними структурами, яка виникає і формується у процесі використання методів впливу (управління і стимулювання) на природоохоронну діяльність, еко­логічні несприятливі ситуації.

Екологічний менеджмент передбачає:

-включення природоохоронних вимог в комплекс тра­
диційних господарських цілей організації (підприємства);

-узгодження між виробничими функціями, інфра­структурою виробництва і екологічною безпекою;

-виконання екологічних нормативів;

-економію і раціональне використання всіх видів ре­сурсів;

-інформування населення про характер діяльності
організації (підприємства);

-дотримання безпечних умов праці;

-мінімізацію впливу на навколишнє природне середо­вище загалом і на кожний об'єкт зокрема.

Із урахуванням теорії системно-екологічного управлін­ня екологічний мене­джмент поділяють на: глобальний (вся планета Земля); ре­гіональний (територія адміністративних областей, АР Крим); місцевий (території адміністративних районів); об'єктний (підприємство, ландшафт, сільськогосподар­ська організація).

Рівні екоменеджменту постійно взаємодіють, обміню­ються інформацією, розвиваються. Наприклад, підпри­ємство взаємодіє з довкіллям (забирає воду, утворює відхо­ди, викидає в атмосферу забруднюючі речовини), а на ньо­го впливає географічне розташування (прив'язане до ко­рисних копалин, трудових ресурсів, інфраструктури), що є одним із елементів соціально-економічного розвитку ад­міністративних району чи області.

Дата добавления: 2014-01-04