Реалізація екологічного менеджменту. Типи організацій. Екоменеджер

Об’єкти та суб’єкти екологічного менеджменту.

Об'єкти екологічного менеджменту це:

1) виробничо-господарські організації різних форм власності, державні та приватні структу­ри, діяльність яких безпосередньо пов'язана з використанням, охороною та іншими формами взаємодії з довкіллям.

2) організації з питань дотримання природоохоронного законодавства, розроблення екологічної про­дукції; природоохоронні організації; екологічний марке­тинг, сертифікація та аудит тощо.

Здійснює процеси управління суб'єкт менеджменту, яким може бути як одна людина, так і організація.

Суб'єкт екологічного менеджменту (суб'єкт управління) - особа (група осіб), що реалізує управ­лінські відносини в галузі охорони і раціонального використання довкілля.

Між суб'єктами і об'єктами менеджменту формується певна система відносин.

Реалізують процеси екологічного менеджменту різно­манітні організації — соціальні утворення (групи людей), діяльність яких координується загальними положеннями (метою) підприємства (організації, фірми), структури, в межах якої здійснюються заходи з організації виробниц­тва, надання послуг тощо. В українському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи, називають підприємствами (фірмами). Організації поділяють на фор­мальні і неформальні.

Формальна організація і її робота піддається свідомому плануванню, у ній діють правила за­охочення працівників (мотивації) та організації всіх видів робіт в межах цієї структури.

Неформальні організації ви­никають і функціонують, як правило, без довгострокової усвідомленої мети, наприклад об'єднання людей за спіль­ними інтересами, симпатіями, бажаннями та ін.

Екоменеджментом можуть займатися як формальні, так і нефор­мальні організації.

За метою утворення і характером діяльності організа­ції, що здійснюють функції екологічного менеджменту, класифікують на:

— комерційні, що проводять комерційну діяльність з метою отримання прибутку, але згідно з законодавством України, зокрема природоохоронним, здійснюють екологічне управління (нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферу, оформлення і подача екологічної статистичної звітності та ін.);

— некомерційні, які не ставлять за мету отримання прибутку, націлені на вирішення соціальних проблем (Держуправління екоресурсів в обласних центрах, наукові і освітні заклади, органи місцевого самоврядування з пи­тань експертиз довкілля, громадські організації, зокрема «Екологічна ліга «та ін.).

За галузево-функціональним видом діяльності органі­зації поділяють на:

-сільськогосподарські (виробництво екологічно чис­тої продукції, з дотриманням екологічних вимог);

-промислові (мінімально можливий вплив на компо­ненти довкілля (екологічне нормування)).

Реалізація принципів екологічного менеджменту на практиці вимагає підготовки спеціалістів, які володіють основами екологічного бізнесу. Підприємницька діяльність у сфері екологічного бізнесу може мати такі напрямки:

виробництво екологічно зорієнтованої техніки (тоб­то засобів вимірювальної техніки і приладів для контролю за якістю довкілля);

виробництво екологічно чистих споживчих товарів;

розроблення і втілення ресурсозаощаджуючих і еко­логічно безпечних технологій;

використання вторинних ресурсів, рециклювання;

обґрунтування та використання рекреаційних ресурсів;

створення екологічних послуг (екомоніторинг, еко­логічне страхування, екологічне виховання, освіта, серти­фікація).

Екоменеджер, передусім дбаючи про інтереси своєї фірми, повинен володіти законодавчо-нормативною базою у сфері охорони довкілля, послі­довно впроваджувати заходи з охорони довкілля, еколого-економічної безпеки, дотримання екологічних вимог щодо продукції та послуг

Як і в теорії класичного менеджменту, в екологічному управлінні на підприємствах чи організаціях виокремлюють попереднє, оперативне і завер­шальне управління.

До функцій попереднього управління включають: ви­значення мети, прогнозування, планування (наприклад, мета екологічного менеджменту організації — випуск кон­курентноздатної екологічно безпечної продукції).

До функцій оперативного управління належать: органі­зування (наприклад, виконання робіт, взаємодія, передача розпоряджень), мотивування (стимулювання), координу­вання дій.

Функціями завершального управління є: контроль, об­лік та аналіз.

Дата добавления: 2014-01-04