Кейс № 7

Кейс № 6

Кейс № 5

Кейс № 4

Нова вчителька викликає до дошки слабкого учня. Той відповідає не все правильно, але набагато краще, ніж звичайно. Учителька зупиняє його і ставить двійку. Клас бурхливо реагує на це і зриває наступний урок. Директор школи на зборах класу звинувачує учнів. Учні звинувачують учителя у відсутності гнучкості — адже учень намагався і треба було його підтримати. Учительку забирає «швидка».

Завдання:

1. Розгляньте ситуацію.

2. Назвіть усі бар’єри та перепони спілкування, які мають місце в ній та обґрунтуйте власну думку (див. рис. 1.7).

3. Наведіть приклади шляхів запобігання або подолання цих бар’єрів.

Учителька російської мови і літератури дуже вимоглива до 11-класників. Оцінки ставить низькі, навіть у відмінників вони на рівні 3—4. Учні перестали ходити на уроки цієї вчительки. На батьківських зборах вона пояснила підвищену вимогливість тим, що клас випускний, діти будуть поступати до ВНЗ, і вони потім тільки подякують їй за гарну підготовку до вступних іспитів. Однак деяких батьків це не переконало і вони звернулися зі скаргою в РУО.

Завдання:

1. Розгляньте ситуацію.

2. Назвіть усі бар’єри та перепони спілкування, які мають місце в ній та обґрунтуйте власну думку (див. рис. 1.7).

3. Наведіть приклади шляхів запобігання або подолання цих бар’єрів.

На уроці вчителька назвала одного зі старшокласників товстуном. Перед наступним уроком цієї вчительки ображений юнак намалював на дошці злий шарж на неї, підписавши свій «малюнок». На ньому тулуб і ноги вчительки були як у свині. Побачивши це, учителька вигнала «художника» з уроку, повідомила про малюнок директорові і викликала батьків. Мати стала на бік сина, звинувативши в усьому вчительку. Виник конфлікт.

Завдання:

1. Розгляньте ситуацію.

2. Назвіть усі бар’єри та перепони спілкування, які мають місце в ній та обґрунтуйте власну думку (див. рис. 1.7).

3. Наведіть приклади шляхів запобігання або подолання цих бар’єрів.

Протягом кількох днів учениця 6-го класу приходить додому невесела. Матері не відразу, але все-таки вдалося з’ясувати, у чому справа. Класна керівничка доручила дівчинці відповідати за журнал поведінки, куди вчителі записують зауваження учням. Обов’язком дівчинки було подавати журнал учителям для запису зауважень, коли хтось провиниться. У результаті багато дітей перестали дружити з дівчинкою, заявляючи, що вона поганий друг і «редиска». Сусідка-однокласниця, з якою вони щодня разом ходила у школу і поверталася, попередила: якщо вона ще раз подасть журнал — ходити з нею не буде. Що робити матері?

Завдання:

1. Розгляньте ситуацію.

2. Назвіть усі бар’єри та перепони спілкування, які мають місце в ній та обґрунтуйте власну думку (див. рис. 1.7).

3. Наведіть приклади шляхів запобігання або подолання цих бар’єрів.

Кейс № 8. «Атака питаннями»

Уважно прочитайте епізод з роману Ю. Семенова «Сімнадцять миттєвостей весни». Одного разу на прийомі у радянському посольстві на Унтер ден Лінден зав’язалася суперечка шефа політичної розвідки Шелленберга з молодим радянським дипломатом про право людини на віру в амулети, змови, прикмети тощо, за виразом секретаря посольства, «дикунський тельбух».

У веселій суперечці Шелленберг був, як завжди, тактовний, переконливий і поступливий. Радянський розвідник М. М. Ісаєв (Штірліц), який був присутнім при розмові, злився, дивлячись як він втягує російського хлопця в суперечку.

«Светит фарами, — подумал он, — присматривается к против­нику: характер человека лучше всего узнается в споре. Это Шелленберг умеет делать, как никто другой».

— Если вам все ясно в этом мире, — продолжал Шелленберг, — тогда вы, естественно, имеете право отвергать веру человека в силу амулета. Но все ли вам так уж ясно? Я имею в виду не идеологию, но физику, химию, математику.

— Кто из физиков или математиков, — горячился секретарь посольства, — приступает к решению задачи, надев на шею амулет? Это нонсенс.

«Ему надо было остановиться на вопросе, — отметил для себя Штирлиц, — а он не выдержал — сам себе ответил. В споре важно задавать вопросы: тогда виден контрагент, да и потом, отвечать всегда сложнее, чем спрашивать...»

— Может быть, физик или математик надевает амулет, но не афиширует этого? — спросил Шелленберг. — Или вы отвергаете такую возможность?

— Наивно отвергать возможность. Категория возможности — парафраз понятия перспективы.

— «Хорошо ответил, — снова отметил для себя Штирлиц. — Надо было отыграть... Спросить, например, «Вы не согласны с этим?» А он не спросил и снова подставился под удар».

— Так, может быть, и амулет нам подверстать к категории непонятной возможности? Или вы против?

Штирлиц пришел на помощь.

— Немецкая сторона победила в споре, — констатировал он, — однако истины ради стоит отметить, что на блестящие вопросы Германии Россия давала не менее великолепные ответы. Мы исчерпали тему, но я не знаю, каково бы нам пришлось, возьми на себя русская сторона инициативу в атаке вопросами...

«Понял, братишечка? — спрашивали глаза Штирлица, и по тому, как замер враз взбухшими желваками русский дипломат, Штирлицу стало ясно, что его урок понят...»

Питання:

1. У чому полягав «урок» полеміки, поданий Штірліцем?

2. У чиїх руках була ініціатива розмови?

3. Хто з учасників розмови нападав, а хто оборонявся? У чому виграш і програш таких стратегій?

4. У кого були найсприятливіші умови для суперечки? Чому?

5. Які види питань використані в тексті?

6. Який прийом використав Штірліц для завершення розмови? Чи ефективний він? У чому це проявилося?

7. За якими сигналами участі в суперечці можна визначити характер людини?

Дата добавления: 2014-01-04