Поняття, предмет і методи менеджменту

У вітчизняних словниках іноземних слів менеджмент тлумачиться переважно як управління виробництвом із метою підвищення його ефективності чи прибутковості. Отже, «менеджмент» означає управління, організаційні заходи і керівництво різними видами діяльності: економікою, виробництвом, фінансами та іншими сферами суспільного життя людини. У господарській сфері менеджмент – це самостійний вид професійної діяльності, спрямований на ефективне та продуктивне досягнення визначеної мети через раціональне використання ресурсів із застосуванням відповідних принципів, функцій, методів. Таким чином, Менеджмент — це:

- процес управління ресурсами і людьми, який поєднує у собі визначення мети, планування, організацію, лідерство (лідирування) і контроль, що спрямовуються на досягнення кінцевої цілі;

- діяльність, спрямована на здійснення цього процесу;

- певна верства, категорія людей, які професійно займаються цією діяльністю і зосереджені в органах та апараті управління;

- мистецтво управління;

- галузь науки, теорія, сума знань, накопичених за історію розвитку суспільства, що подається у формі концепцій, підходів, принципів, методів і засобів.

Методи керування спираються на об'єктивні закони і випли­вають з цих законів. За всю історію людством вироблено три ме­тоди керування (способи впливу) на колективи чи окремих працівників з метою здійснення координації їхньої діяльності в процесі виробництва.

Адміністративні методи орієнтовані на примус за допомогою директив, наказів, команд, тому такий метод часто називають директивним, командним. Ці методи відрізняє прямий характер впливу: будь-який регламентуючий і адміністративний акт підлягає обов'язковому і своєчасному виконанню тими, кому він адресований. Логіка цього виду керування звичайно виражена фразою «Наказ начальника — закон для підлеглого». Тут керуючий вплив спрямований зверху вниз у вигляді законів, що наказують, правил, директивних планів, постанов, інструкцій, наказів. Зворотні зв'язки, що йдуть знизу нагору, містять в основному інформацію про виконання команд. Це тверде керування, якому не властивий лібералізм і демократизм. Для адміністративних методів характерна їхня відповідність правовим нормам, що діють на певному рівні керування, вони можуть впливати на об'єкт керування за допомогою нормативних актів (закони, КЗоТ і т.п.), індивідуальних актів (інструкції, правила) і організаційно-розпорядницьких дій (накази, розпорядження і т.п.).

Економічні методи (економічне спонукання) носять непрямий характер управлінського впливу, засновані на використанні економічних законів суспільства і сприяють економічній зацікавленості об'єкта керування у виконанні управлінських рішень. Економічне спонукання спирається не тільки на позитивні стимули, але і на систему податків, платежів, тобто раціональних обмежень і навіть штрафних санкцій. Економічні методи найбільш перспективні в керуванні підприємством, що діє в умовах ринку.

Третю групу методів керування утворюють соціально-психологічні методи, засновані на законах наук психології і соціології. Вони носять характер переконання і морального впливу на психологію людей. Справа в тім, що в кожній людині вихована і бе­зупинно формується певна система поглядів на працю, власність гроші, багатство, на економічні відносини і правила економічної поведінки. У кожного є певні переваги, пріоритети, установки Людей не треба примушувати робити що-небудь, якщо їх переконати в необхідності, корисності робити це.

На практиці всі перераховані методи керування застосовуються одночасно, але в різних пропорціях і поєднаннях, що забезпечує належний ефект керування.

Дата добавления: 2014-01-04