Аудиторські докази, їх види

Тема 6 Аудиторські докази. Методи і прийоми аудиту

6.1 Основні терміни та поняття

Аудиторські докази - це вся інформація, яку використовує ау­дитор для формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторсь­ка думка; вони охоплюють інформацію, яка міститься в облікових записах, що є основою фінансових звітів та іншої інформації.

Облікові записи - складаються з записів первісних проводок та пі­дтверджуючих записів.

Достатність - це критерій кількості аудиторських доказів.

Відповідність - це оцінка якості аудиторських доказів, тобто їх доречності та достовірності щодо підтвердження класів операцій, за­лишків на рахунках та розкриття інформації і пов'язаних з нею твер­джень або виявлення викривлень в них.

Твердження - це пояснення управлінського персоналу щодо різ­них елементів фінансових звітів, які свідчать про справедливе і досто­вірне відображення наслідків господарських операцій у фінансових звітах.

Процедури оцінки ризиків - це процедури отримання розуміння про суб'єкт господарювання та його середовище, включаючи його сис­тему внутрішнього контролю, для оцінки ризиків суттєвого викрив­лення на рівні фінансових звітів та тверджень.

Тести контролю - це аудиторські процедури перевірки операцій­ної ефективності процедур контролю в запобіганні або виявленні та виправленні суттєвих викривлень на рівні тверджень.

Процедури по суті - це процедури, які виконують з метою вияв­лення суттєвих викривлень на рівні тверджень і складаються з перевір­ки докладної інформації про класи операцій, залишки на рахунках та розкриття інформації і аналітичні процедури по суті.

Спостереження - це нагляд за процесом або процедурою, що ви­конуються іншими особами, наприклад, спостереження аудитора за здійсненням інвентаризації запасів персоналом суб'єкта господарюван­ня або виконанням заходів контролю.

Інвентаризація - це спосіб виявлення фактичної наявності матеріальних цінностей, фактичного стану розрахунків, обсягів незаверше­ного виробництва шляхом поштучного перерахунку, зважування, об­мірювання та зіставлення фактичних залишків з даними бухгалтерсь­кого обліку на певну дату.

Запит - це процес звернення за інформацією, як фінансовою так і не фінансовою, до обізнаних осіб як суб'єкта господарювання або поза його межами.

Підтвердження- це процес отримання інформації щодо пояснень управлінського персоналу чи існуючих умов безпосередньо від третіх сторін.

6.2 Теоретичні питання

Аудиторські докази - це вся інформація, яку використовує ауди­тор для формування висновків, на яких ґрунтується аудиторська дум­ка; вони охоплюють всю інформацію, яка міститься в облікових запи­сах, що є основою фінансових звітів (записи бухгалтерських проводок, первинні документи) та іншої інформації (протоколи зборів; підтвер­дження третіх сторін; висновки аналітиків; порівняльні дані про кон­курентів; посібники з процедур контролю тощо).

Визначають два фактори, які впливають на процес оцінки зібра­них аудиторських доказів:

1) здатність доказів формувати основу для судження стосовно фі­нансових звітів;

2) розмір витрат, які несе аудитор, у зв'язку з отриманням цих до­казів (фактичний час, який оплачується замовником, на отримання до­казів).

Ці фактори мають протилежний вплив. Чим більше доказів буде зібрано, тим обгрунтованішим буде висновок, але процес аудиту зав­жди має обмеження у часі.

З метою досягнення рівноваги між вище названими пріоритетами МСА 500 «Аудиторські докази» вимагає враховувати вимоги щодо їх достатності та відповідності.

Достатність аудиторських доказів - це критерій оцінки кілько­сті аудиторських доказів.

Відповідність аудиторських доказів - це критерій оцінки їх яко­сті. Відповідність аудиторських доказів по іншому ще може назива­тись - «доречність» або «релевантність».

Релевантні докази - це докази, які мають цінність для вирішення поставленої проблеми.

На достовірність аудиторських доказів впливає джерело їх отри­мання та характер. В залежності від джерел отримання існують такі види аудиторських доказів:

- докази, які отримуються із зовнішніх джерел;

- докази, отримуються із внутрішніх джерел;

- докази, які отримуються безпосередньо аудитором.

За характером форми існування аудиторські докази бувають:

докази, які існують у формі документів (на паперо­вих, електронних чи інших носіях), докази, отримані у формі усних пояснень, докази, які зафіксовані в оригіналах первинних до­кументів, докази, які зафіксовані в копіях документів.

Існують спеціальні правила, за допомогою яких, аудитор може оцінити достовірність отриманих аудиторських доказів.

1. Аудиторські докази достовірніші, якщо отримані з незалежних джерел за межами підприємства, що перевіряється.

2. Аудиторські докази, отримані із внутрішніх джерел, достовірні­ші, якщо відповідні процедури внутрішнього контролю є ефективними.

3. Аудиторські докази, отримані безпосередньо аудитором (спо­стереження за проведенням інвентаризації), достовірніші, ніж аудитор­ські докази, отримані непрямо або шляхом припущення (наприклад, запит про дотримання процедур проведення інвентаризації, на якій не був присутній аудитор).

4. Аудиторські докази достовірніші, якщо вони існують у формі документів, що зберігаються на паперових, електронних чи інших но­сіях (наприклад, стенограма зборів, записана під час їх проведення, до­стовірніша, ніж пізніше усне подання обговорюваних питань).

5. Аудиторські докази, отримані з оригіналів документів, достовір­ніші, ніж аудиторські докази, отримані з ксерокопій чи копій, переда­них факсом.

Дата добавления: 2014-01-05