Види аудиторських процедур за їх характером

Твердження у фінансових звітах, щодо яких отримуються ау­диторські докази

МСА 500 «Аудиторські докази» поділяє твердження, щодо яких збираються аудиторські докази, на три категорії.

Твердження, які містять показники балансу, або твердження про залишки на рахунках на кінець періоду. Це такі твердження:

- існування: активи, зобов'язання та частки участі у капіталі існу­ють;

- права і зобов'язання: підприємство утримує чи контролює права на активи, зобов'язання є зобов'язаннями підприємства;

- повнота: відображені всі активи, зобов'язання та частки участі у капіталі, які мають бути відображені в звітності;

- оцінка вартості та розподіл: активи, зобов'язання та частки уча­сті у капіталі включені у фінансові звіти у відповідних сумах та будь-які остаточні коригування оцінки вартості та розподілу відображені в звітності відповідним чином;

Твердження, які містять показники Звіту про фінансові результати, або твердження щодо класів операцій та подій за період, що переві­ряється. Це такі твердження:

- наявність: операції та події, які відображені в звітності, відбули­ся та стосуються підприємства;

- повнота: відображені всі операції та події, які мають бути відо­бражені в звітності;

- точність: суми інші дані, які стосуються відображених у звітнос­ті операцій та подій, відображені належним чином;

- відсічення: операції та події відображені у відповідному звітно­му періоді;

- операції та події відображені на відповідних рахунках.
Твердження, які містяться у інформації приміток, або твердження про розкриття і подання інформації. Це такі твердження:

- наявність та права і зобов'язання: події, операції та інші питан­ня, інформація про які розкрита, відбулися та стосуються підприємства;

- повнота: включено розкриття всієї інформації, яка має бути включеною в фінансові звіти;

- класифікація та зрозумілість: фінансова інформація подана та визначена відповідним чином і розкриття інформації чітко сформульо­ване;

- точність та оцінка вартості: фінансова та інша інформація розк­рита достовірно і у відповідних сумах.

За характером здійснення загальна сукупність аудиторських про­цедур, які проводяться на різних етапах процесу аудиту, поділяється на три великих групи: процедури оцінки ризиків, тести контролю та про­цедури по суті.

З метою дослідження системи внутрішнього контролю здійсню­ються процедури оцінки ризиків, які призначені для:

- отримання розуміння про підприємство та його середовище, включаючи його систему внутрішнього контролю,

- оцінки ризиків суттєвого викривлення на рівні фінансових звітів та тверджень.

В процесі проведення тестів контролю та процедур по суті отримують­ся аудиторські докази щодо тверджень керівництва у фінансових звітах.

Тести контролю призначені для перевірки операційної ефективно­сті процедур контролю в запобіганні або виявленні та виправленні сут­тєвих викривлень на рівні тверджень.

Тести контролю можуть давати відповідь на такі питання:

- чи існує контроль за здійсненням операції, яка в майбутньому ві­добразиться у показниках фінансової звітності;

- чи відповідний він, або ефективний.

Тести контролю, які дають відповідь на перше питання отримали назву тести впровадження процедур контролю, або як їх ще назива­ють в теорії аудиту - наскрізні тести. Наскрізні тести мають за мету підтвердити факти здійснення на підприємстві контрольних процедур під час виконання господарських операцій.

Тести, під час яких аудитор отримує відповідь на друге питання, називаються тестами ефективності процедур внутрішнього контро­лю, або тестами узгодженості.

Процедури по суті застосовуються для виявлення суттєвих викри­влень на рівні тверджень і складаються з:

- перевірки докладної інформації про класи операцій, залишки на рахунках та розкриття інформації;

- аналітичних процедури по суті.

Дата добавления: 2014-01-05