Розвиток психіки і свідомості

Психіка і свідомість.

Психіка - основна категорія і предмет психології: це властивість високо організованої матерії (мозку) відображати об’єктивну дійсність та на основі створеного психічного образу регулювати адаптацію (пристосування) живої істоти до навколишнього середовища: 1) душа; 2) внутрішній світ людини; 3) сукупність психічних процесів як свідомих, так і несвідомих; 4) здатність мозку відображати об’єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думань та інших суб’єктивних образів об'єктивного світу (свідомість).

Свідомість -вища форма психіки, яка полягає в суб’єктивному відображенні об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій, у попередньому їх плануванні і передбаченні наслідків, у регулюванні взаємовідносин людини з природою і соціальною дійсністю.

Характерними особливостями і структурними компонентами свідомості є такі:

• Знання про навколишню дійсність, природу, суспільство. Рівень свідомості безпосередньо залежить від рівня засвоєння знань і досвіду особистості. У процесі суспільно-історичного розвитку в людини розвинулася потреба в знаннях, яка є найважливішою її спонукою, мотивом пізнавальної діяльності.

• Виокремлення людиною собі у наочному світі як суб’єкта пізнання, розрізнення суб’єкта “Я” та об’єкта “ не Я ”, протиставлення собі як особистості іншому об’єктивному світові. Характернім щодо цього є самопізнання, що стало підґрунтям для самосвідомості, тобто усвідомлення власних фізичних і морально-психологічних якостей.

• Цілеспрямованість, планування власної діяльності та поведінки, передбачення її результатів. Цей бік свідомості виявляється в самоконтролі та коригуванні власних дій їх перебудові, у змісті стратегії тактики, якщо цього потребують обставини.
Ставлення особистості до об’єктивної дійсності, до інших людей, до самої собі. Ставлення особистості до оточення виявляється в оцінюванні та самокритиці, в яких важливу роль відіграє емоційно-вольова сфера особистості.

Виокремлення та протиставлення людиною собі іншому наочному світові, природним і суспільним явищам, переживання свого ставлення до об’єктивної дійсності та самої собі є засадовими стосовно самовиховання. Завдяки свідомості, самопізнанню та самосвідомості особистість стає суб’єктом виховання, тобто сама ставити перед собою виховні цілі й досягає їх. Свідомість людини характеризується активністю. У процесі відображення дійсності інформація, що надходить до мозку, відображується не механічно, а свідомо оброблюється відповідно до мети, завдання та досвіду особистості. Рівень розвитку й виявлення свідомості в людини буває різний поклад від рівня розвитку її знань і наукового світогляду ідейних і моральних переконань, ставлення до інших людей і до самої собі, до форм суспільного життя.

Людині властиві й неусвідомлювані форми психічної діяльності (інстинктивні та автоматизовані дії, потяги худе). Але несвідоме входити до свідомого й завдяки цьому може контролюватися людиною. Вивчаючи форми психічної діяльності, треба зважати на тих, що психічне життя, свідомість та діяльність особистості завжди постають в єдності. Ця єдність виявляється в цілеспрямованій діяльності людини її різноманітних пізнавальних, емоційних та вольових реакціях, ставленні до інших і до самої собі. Людина взаємодіє з навколишнім середовищем як цілісна система. Цілісність взаємодії забезпечується насамперед вищим відділом центральної нервової системи — корою великих півкуль головного мозку, яка інтегрує (об’єднує) діяльність організму й керує нею.

1.2. Основні галузі психологічних знань, зв’язок психології з іншими науками.

Етапі розвитку психології
4 етап	Психологія, як наука, що вивчає факти, закономірності і механізми психіки	Сформувалася на базі матеріалістичного погляду на світ. Основою сучасної російської психології є закономірне осмислення теорії віддзеркалення.
3 етап	Психологія, як наука про поведінку	Починається в XX в. Завдання психології — спостереження за тим, що можна безпосередньо побачити, а саме: поведінка, вчинки, реакції людини. Мотиви, що викликають вчинки, не враховувалися.
2 етап	Психологія, як наука про свідомість	Починається в XVII в. у зв'язку з розвитком природних наук. Здатність думати, відчувати, бажати назвали свідомістю. Основнім методом вивчення вважалося спостереження людини за самим собою і опис фактів.
1 етап	Психологія, як наука про душу	Таке визначення психології було дане більше двох тисяч років назад. Наявністю душі намагалися пояснити всі незрозумілі явища в житті людини

Основні галузі психологічних знань
теоретична психологія	загальна психологія історія психології, експериментальна, генетична, соціальна, порівняльна, диференціальна психологія, психофізіологія, психологія особистості, моделювання психіки
науково-прикладна психологія, для якої характерні дослідження і практичне використання знань з метою оптимізації поведінки та діяльності	за видом діяльності та поведінки людини: психологія праці; інженерна психологія; психологія творчості; психологія «штучного інтелекту»; авіаційна психологія; космічна психологія; військова психологія; психологія управління та менеджменту; економічна психологія; психологія торгівлі; екологічна психологія; психологія спорту
за психологічними аспектами розвитку людини в науково-прикладній психології можна виокремити такі напрями: вікова психологія; екологічна психологія; психологія аномального розвитку, або спеціальна психологія
за тим, нормальна чи хвора психіка, виокремлюють такі дисципліни: психологія здоров'я; медична психологія
у контексті стосунку до права виокремлюють юридичну психологію: судова, кримінальна, виправно-трудова (пенітенціарна) психологія
практична психологія	аналіз і прогнозування поведінки й діяльності людини, активний соціальний та психологічний вплив, консультативно-методична, просвітницька, профілактична, реабілітаційна, дорадча та психологічна функції худе

Дата добавления: 2014-01-05