Тема. Спілкування

Лекція 8.

План

8.1. Поняття про спілкування. 8.2. Спілкування та соціальна перцепція. 8.3. Типи спілкування. 8.4. Стилі спілкування. 8.5. Специфічні канали спілкування, фази спілкування. 8.6. Психологічний вплив й маніпулювання. 8.7. Передумови до манипуляцій. 8.8. Уявлення про маніпулятивні технології. 8.9. Протидія маніпулюванню.

Мета: усвідомити роль спілкування для психічного розвитку особистості та її самоактуалізації й самоствердження.

Вивчивши цей матеріал, Ви повинні: знати:

· Сутність спілкування;

· Типи й стилі спілкування;

· Особливості психологічного впливу при спілкуванні;

· Індивідуальні особливості спілкування. вміти:

· аналізувати поняття «почуття» та «й воля»;

· аналізувати емоційно-вольові процеси;

· характеризувати індивідуальні властивості емоціонально-вольових проявів людини.

Ключові слова та терміни:

Авторитарний (директивний, вольовий) стиль керівництва (authoritative style of management) – базується на жорсткому способі управління, недопущені ініціативи, тотальному контролі. Авторитет (authority) – загальновизнаний вплив окремої людини або колективу, організації у різних сферах суспільного життя, що ґрунтується на знаннях, високих моральних якостях, досвіді. Асертивність (assertion) – визначається як “неконфліктна поведінка”, “уміння вирішувати конфлікти”, поведінка людини (включаючи конфліктні ситуації) на основі таких якостей: 1) повага до себе, почуття власної гідності, чесність, протидія маніпуляції; 2) повага до інших, дружелюбність, визнання права інших на власну точку зору, позицію, невикористання стосовно інших маніпулятивних технологій; 3) використання при вирішенні конфліктних ситуацій принципу співробітництва. Атракція (atraction) - соціально психологічне явище формування сприймання однієї людини іншою як привабливої; виникнення симпатії до іншого. Бар’єри психологічні (psychological barriers) – внутрішня завада психологічної природи (страх, тривога, невпевненість, сором тощо), яка заважає людині успішно виконати певну дію. Взаєморозуміння (mutual understanding) – таке розшифрування партнерами повідомлень і дій одне одного, яке відповідає їх значенню з погляду їх авторів. Делікатність (такт) (delicacy, tact) – морально-психологічна риса особистості, яка виявляється в її тонкому розумінні внутрішнього світу і психіки інших людей. Д. не природжена якість, вона формується в процесі цілеспрямованого виховання. Д. є свідченням високої внутрішньої культури людини, яка пов’язана з такими поняттями, як тактовність, повага до людської гідності тощо. (Демократичний стиль керівництва democratic style of management) – стиль базується на колегіальності прийняття рішень, врахуванні думок і, по можливості, побажань підлеглих, передачі частини повноважень підлеглим; стиль заохочення, ініціативи. Ділова гра (practical play) – засвб моделювання ріних виробничих ситуацій з метою навчання прийняття рішень. Дискусія (discussion) – обмін думками з метою з’ясування правильності тих або інших позицій, їх перспективності, актуальності, цінності, можливості усунення існуючих протиріч тощо. Довір’я (trust) – морально-психологічна категорія, яка виявляє ставлення до дій іншої особи і до неї самої; ґрунтується на переконаності, що діє ця особа правильно, що їй притаманні сумлінність і чесність. Емпатія (empathy) - засіб розуміння іншої людини, коли домінує не раціональне, а емоційне сприйняття її внутрішнього світу; здатність особистості розуміти переживання іншої особистості та співпереживати їх в процесі міжособистісних відносин. Ідентифікація (identification ) – спосіб розуміння іншої людини через усвідомлене чи неусвідомлене ототожнення її із собою, намагання зрозуміти стан, настрій людини, її ставлення до світу й до себе, поставивши себе на її місце. Індивідуальність (individuality) – неповторне співвідношення особистих рис та особливостей людини (характер, темперамент, здібності, особливості протікання психічних процесів, сукупність почуттів тощо), що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей. І. – особлива і не схожа на інших людина в повноті її фізичних та духовних якостей. Каузальна атрибуція (causal attribution, від лат. causa — причина та attributio — приписування) – приписування людиною за умов дефіциту інформації як причини поведінки, так і її зразків або загальніших характеристик іншим людям. Комунікабельність (sociability) – риса особистості, здатність її до спілкування з іншими людьми, товариськість. Інтеракція (interaction) - взаємодія, взаємний вплив людей або вплив груп одна на одну. Комунікація (communication) – фундаментальна ознака людської культури, яка полягає у взаємозв’язку, взаємоспілкуванні людей на основі обміну певною інформацією. Конфлікт (conflict) (з лат. conflictus – зіткнення) – особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами. Ліберальний (номінальний) стиль керівництва (liberal style of management) – базується на тому, що роль керівника при прийнятті рішень стає номінальною, вказівки не даються, керують підлеглі, діє принцип “своя людина”. Лідер (leader) (від англ. leader – провідний, керівник) – особистість, що користується визнанням та авторитетом групи і за якою група визнає право приймати рішення про дії у важливих ситуаціях, бути організатором діяльності групи і регулювати відносини у групі. Маніпулювання (manipulation) (від лат. manipulatio – застосовувати маніпуляції, прийоми, дії) – вид психологічного впливу, спрямованого на неявне спонукання інших (іншого) до виконання визначених маніпулятором дій. Міміка (expression) – рухи м’язів обличчя, одна із форм виявлення психічних станів людини (особливо емоційних – радість, сум, гнів тощо). М. посідає значне місце в процесі комунікації як додатковий засіб вираження та сприйняття емоційного стану людей, оскільки вона невіддільна від усього складу думок, дій, почуттів людини і є органічним виявом внутрішнього життя. Мовлення (speech) – процес спілкування в засобами мови, мова дії. Навіювання (сугестія) (casting) – психічний вплив однієї людини на іншу (прохання, наказ, переконання), що має на меті актуалізацію або зміну певних установок, ціннісних орієнтацій або вчинків людини, яка виступає об’єктом навіювання. Неприязнь (friendlessness) – морально-психологічне почуття несприйняття людини людиною. Комунікація (Communication) — передача інформації за допомогою мови і інших знакових засобів. Особистість (personality) – соціально-психологічна сутність людини, яка формується в результаті засвоєння індивідом суспільних форм свідомості і поведінки, суспільно-історичного досвіду людства. Особистістю ми стаємо під впливом суспільства, виховання, навчання, взаємодії, спілкування тощо. О.– ступінь привласнення людиною соціальної сутності. О. – соціальний індивід. Перцепція (перцепція) – це багатофункціональний процес, який передбачає сприйняття зовнішніх ознак людини, співвіднесення їх з її особистісними характеристиками, інтерпретацію і прогнозування на цій основі її вчинків. Психологічна культура особистості (psychological culture of personality) (як елемент загальної культури) – сукупність психологічних знань, здібностей, вмінь, навиків, які допомагають успішному самопізнанню, самовираженню і самовихованню особистості, а також успішному спілкуванню і взаємодії в різних соціальних групах. Психологія управління (management psychology) – галузь психології, що вивчає вхаємодію субєктів і обєктів управління з метою оптимізації цієї взаємодії. Рефлексія (reflexion) – усвідомлення кожним із учасників взаємодії того, як він сприймається іншим. Самоактуалізація особистості (self-actualization of personality) – в теорії А. Маслоу процес та результат повної реалізації талантів, здібностей і можливостей людини. Самовиховання (self-training) – свідома, цілеспрямована та самостійна діяльність особистості, що виникає в результаті її взаємодії з середовищем і впливає на її розвиток та вдосконалення. Самоосвіта (self-education) – самостійна діяльність суб’єкта, спрямована на оволодіння новими знаннями, уміннями, навичками і на вдосконалення набутих. Самооцінка особистості (self-evaluation of personality) – оцінка людиною своїх якостей, себе, рівня успішності власної діяльності, сприйняття своєї особи іншими людьми, виходячи з системи цінностей людини. Самосвідомість (self-awareness) – усвідомлення людиною себе самої як особистості: своєї діяльності як члена суспільства, стосунків з іншими людьми, рис характеру, власних дій та вчинків, їх мотивів, цілей, розумових, моральних, фізичних якостей тощо. Соціалізація людини (socialization of personality) – процес перетворення людської істоти на суспільного індивіда, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної сили. Спілкування (communication) – взаємодія людей, яка полягає в обміні інформацією, діями та у встановленні взаєморозуміннястійкий, спрощений образ певного явища або людини, який використовується як відомче „скорочення” під час взаємодії з певною людиною. Стиль управління (style of management) – стійка сукупність особистісних та соціально-психологічних характеристик керівника, за допомогою яких. Стереотип (stereotype) — це стійкий, спрощений образ певного явища або людини, який використовується як відомче „скорочення” під час взаємодії з певною людиною. Стереотипізація (stereotypization) — це реалізується той чи інший метод (методи) керівництва. Такт (тактовність) (tact) – почуття міри, що підказує людині найделікатнішу лінію поведінки стосовно когось, чогось, уміння особи вести себе належним чином, виявляючи повагу до інших і зберігаючи почуття власної гідності. Управління (management) –різновид індивідуальної або групової діяльності як впливу субєктів управління на обєктів управління для досягнення мети управління. Установка (purpose) – стан готовності до певної активності, спрямованої на задоволення тієї чи іншої потреби.

Дата добавления: 2014-01-05