Суть та основні функції збутової (розподільчої) логістики

Виробництво продукції нерозривно пов¢язане із споживанням через про­це­си розподілу продукції. Поняття розподілу слід розуміти як комплекс робіт, що включають: 1) упа­ко­вування про­дукції; 2) організацію складського господарства для готової продукції; 3) збе­реження на складі готової продукції постачальника; 4) організацію транспортного господарства для перевезення готової продукції; 5) транспортування продукції до складу споживача; 6) експедиційне обслуговування; 7) управління збу­том.

Основні функції розподілу: 1) визначення споживчого попиту та орга­ні­за­ція його задоволення, 2) нагромадження, сортування та розміщення запасів го­то­вої продукції, 3) встановлення господарських відносин щодо постачання то­ва­рів та надання послуг споживачам, 4) вибір раціональних форм товаро­про­су­вання та організація торгівлі.

Одна із складностей фізичного розподілу полягає в тому, що постачання організовується, як правило, за ініціативою виробничого підрозділу, тоді як обсяг замовлення встановлює споживач.

Логістика розподілу – невід¢ємна частина загальної логістичної системи, яка забезпечує найефективнішу організацію розподілу продукованої продукції, вона охоплює весь ланцюг системи розподілу, в тому числі транспортування, складування, упакування тощо. Розподільчу (збутову) логістику можна визначити та­кож як процес управління комерційним і фізичним розподілом готової про­дукції та послуг з метою задоволення попиту споживачів і отримання прибутку.

В цілісній стратегії розподільчої логістики можна виділити дві основоположні сторони: 1/ вивчення потреб ринку (чим займається маркетинг); 2/ способи і методи найбільш повного задоволення цих потреб шляхом ефективнішої організації транспортно-експедиційного забезпечення.

Основна мета логістичної системи розподілу – доставити товар у потрібне місце і у потрібний час. На відміну від маркетингу, котрий займається виявленням і стимулюванням попиту, логістика покликана задовольняти сформований маркетингом попит із мінімальними витратами.

Розподільча логістика будується на загальних логістичних принципах:

• координація всіх процесів товаропросування, починаючи від кінцевих операцій товаровиробника та закінчуючи сервісом для споживача

• інтеграція всіх функцій управління процесами розподілу готової продукції та послуг, починаючи від визначення мети та закінчуючи контролем

• адаптація комерційного та фізичного розподілу до постійно змінюваних вимог ринку та потреб споживача

• системність як управління розподілом в його цілісності та взаємозалежності всіх елементів збутової діяльності

• комплексність, тобто вирішення всієї сукупності проблем, пов'язаних із задоволенням платоспроможного попиту покупців

• оптимальність як щодо елементів системи, так і щодо режиму її функціонування

• раціональність як в організаційній структурі, так і в організації управління.

Загальними завданнями розподільчої логістики є: 1/ максимальний прибуток підприємства при більш повному задоволенні попиту споживачів, 2/ ефективне використання виробничого апарату підприємства за рахунок оптимального завантаження виробничих потужностей замовленнями споживачів, 3/ раціональна поведінка на ринку із врахуванням його постійно змінюваної кон'юнктури.

Основні завдання розподільчої логістики на рівні мікрологістики: 1/ пла­нування процесу реалізації; 2/ отримання і обробка замовлень; 3/ упа­­ко­ву­ван­ня, ком­плектування, виконання інших операцій, які передують від­ван­­та­жен­ню; 4/ відвантажування; 5/ доставка, контроль за транспортуванням; 6/ після­реалізаційне обслуговування.

На рівні макрологістики завданнями логістики розподілу є: 1/ вибір схеми розподілу матеріального потоку; 2/ розміщення розподільчих центрів на логістичному полігоні (тобто - побудова) мережі складських об'єктів; 3/ організація управління системами доставки вантажів.

Цілі, завдання та функції розподільчої логістики вимагають форм її організації, тобто певним чином організованого процесу збуту готової продукції. Організація розподільчої логістики охоплює: 1/ організацію процесу збуту готової продукції із врахуванням принципів та методів логістики; 2/ орга­нізацію управління збутом як сукупністю логістичних операцій, логістичних ланцюгів та логістичних систем; 3/ організацію взаємодії учасників збутової діяльності, тобто суб'єктів розподільчої логістики.

Логістичну модель процесу збуту можна розглядати як мережеву модель взаємодії трьох основних потоків (рис.1):

1) матеріального, 1—2 —5 —8 —11— 14 —17,

2) інформаційного, 1—3 — 6 — 9 — 12 — 15 — 17,

3) фінансового (грошового), 1—4 — 7 — 10 — 13 — 16 — 17.

Рис.1. Мережева логістична модель процесу збуту

1 — вивчення споживчого попиту

2 — формування портфеля замовлень

3 — встановлення господарських відносин

із споживачами

4 — фінансування збутових досліджень

5 — асортиментне навантаження

виробничих потужностей

6 — підписання договорів поставки (продаж)

7 — встановлення цін на товари, послуги, роботи

8 — створення запасів готової продукції

9 — вибір каналів розподілу

10 — стимулювання продавців

11 — організація постачання продукції (послуг)

споживачам

12 — контроль за виконанням договірних зобов'язань

13 — розрахунки із покупцями та посередниками

14 — надання послуг споживачам

15 — оцінка виконання планів збуту

16 — фінансування збутових операцій

17 — задоволення платоспроможного попиту споживачів і вилучення прибутку

Дата добавления: 2014-01-05