Соціалізація та індивідуалізація особистості

Існує цілий ряд механізмів, що сприяють засвоєнню дитиною соціальних норм.

Одним зі значимих механізмів соціалізації є пригнічення. Його суть зводиться до виключення зі сфери свідомості думок, почуттів, бажань і потягів, що викликають сором, почуття провини або душевний біль. Цей механізм пояснює багато випадків забування людиною виконання яких-небудь обов’язків, які з різних причин виявляються для неї неприємними.

Пригнічення найчастіше здійснюється мимоволі. Однак в ряді випадків людина докладає спеціальні зусилля, щоб забути ті чи інші враження шляхом переносу уваги на інші дії. Механізм довільного пригнічення отримав назву витіснення. У багатьох випадках людина може відчувати почуття провини, переживати внутрішній конфлікт внаслідок того, що має соціально неприйнятні бажання. Це почуття може бути як усвідомлюване, так і неусвідомлюване. Механізмом придушення такого почуття і вирішення протиріччя між бажаннями і присвоєною соціальною нормою є реакція на протилежну установку.

Механізм ізоляції пов’язаний з тим, що людина витісняє емоційні компоненти якихось неприємних, травмуючих вражень. У випадку дії цього механізму ідея (думка, враження) усвідомлюється як нейтральна і нешкідлива для людини.

Важливу роль у процесах соціалізації грає механізм самообмеження. Якщо людині здається, що її досягнення менш значні, ніж досягнення інших людей, то вона починає страждати, її самоповага знижується.

Приписування власних небажаних рис іншим становить сутність механізму проекції, що захищає людину від усвідомлення цих же рис у собі. Негативні емоції, які були б спрямовані проти себе, звернені на інших. Таким чином, людина зберігає самоповагу.

У ряді випадків людина ототожнює себе з іншим суб’єктом, групою, зразком. Цей процес одержав назву механізму ідентифікації. З ідентифікацією тісно пов’язаний такий механізм, як інтроекція — захисний механізм психіки, при якому особа (суб’єкт) переймає судження, властивості, способи поведінки оточуючих (найчастіше — значимих близьких — батьків). При інтроекції якості та встановлення іншого як би «вбудовуються» у структуру особистості суб’єкта без спеціальної переробки, у незміненому вигляді. Механізм інтроекціі - це шлях побудови власної особистості, а не просто придбання знань. Наступний механізм соціалізації - емпатія, тобто співпереживання емоційному стану іншої людини, проникнення в її переживання.

У ситуаціях, коли людина переживає страх і тривогу, «включається» і механізм інтелектуалізації.

Дата добавления: 2014-01-05