Оцінювання, оцінка і відмітка в навчанні

Результати учбово-пізнавальної діяльності студентів мають вираження в оцінках (характеристиках цінності, рівня або значення будь-яких процесів або об’єктів). Оцінка, як і контроль, має освітнє та виховне значення. Оцінка учбово-пізнавальної діяльності має вираження в оціночних судженнях і висновках вчителя, які можуть бути зроблені в усній або письмовій формі. Кількісним вираженням оцінки є відмітка. Об’єктивність і точність виставлення відміток при оцінюванні учбової діяльності студентів забезпечуються відповідними критеріями: 5 балів ставиться за знання в повному обсязі вимог, 4 бала - за знання в обсязі вимог програми з невеликими відхиленнями, 3 бала - за знання, які дозволяють працювати з студентом далі по програмі, 2 бала ставиться тоді, коли рівень знань не дозволяє студенту просуватися далі по програмі. В вищих учбових закладах прийнята така система оцінювання: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», що відповідає цифровій відмітці.

Поруч з бальною системою для виявлення якості знань, умінь та навичок застосовується рейтингова система. Її сутність полягає в тому, що студенти отримують визначену кількість балів за різні види робіт, які сумуються, і, таким чином, визначається рівень знань, вмінь та навичок студентів. Часто вимоги, що висуваються до рейтингової оцінки доводяться до відома студентів; їм роз’яснюють, скільки балів і за що виставляється. Рейтингові оцінки активізують учбову діяльність, творчу роботу, допомагають проявленню ініціативи, визивають інтерес до навчання.

Облік учбової роботи являє собою аналіз кількісних результатів учбової діяльності студентів за певний період. В основі даного методу лежить фіксація результатів всіх видів контролю, який виражається у вигляді відміток в класних (групових) журналах та інших формах документації, а також оціночні судження педагогів. Облік навчальної роботи студентів проводиться по темах, розділах програми, результатах чверті, півріччя (семестра) або навчального року.

Згідно з педагогічними вимогами психолого-педагогічний аналіз в поєднанні з кількісними та якісними характеристиками дає можливість аналізувати роботу як педагогів, так і студентів.

Дидактичний тест - це система завдань специфічної форми, певного змісту, різної складності, яка дозволяє якісно оцінити структуру і виміряти рівень знань, умінь та навичок. Тести: короткі - 10-20 завдань; середні; довгі - 500 і більше завдань.

Переваги тестів: можливість кількісного вимірювання рівня знань і складності завдань; незалежно від ВУЗа, школи, предмета, особистості педагога об’єктивність оцінки; найбільш повне охоплення знань; систематичність контролю; індивідуальний підхід; технологічність тестів (універсальність); виявляє антизнання.

Недоліки тестів: можливість вгадати; складність в створенні якісного тесту; наявність технічних засобів навчання.

Класифікація тестів:

засновані на виборі правильної відповіді з декількох (закриті, вибіркові);

на знаходження співвідношення між питаннями та відповідями;

які потребують позитивної або негативної відповіді;

засновані на дописуванні необхідного тексту;

завдання з недостаючими данними;

завдання на правильну послідовність.

Вік — конкретна, відносно обмежена в часі, ступінь психічного розвитку людини, що характеризується сукупністю фізіо­логічних та психічних змін. Виділяють 4 часові модальності розвитку людини: хронологічний (паспортний), біологічний (функціональний), соціальний (громадянський), психологічний (психічний). У кожній з цих вікових категорій відображається від­повідне їй розуміння часу життя людини як фізичного об’єкта, як біологічного організму, як члена суспільства, як неповторної індивідуальності.

Дата добавления: 2014-01-05