Лекція 5 Предмет і пршщшга дидактики вищої школи

8.

Запитання і завдання для самостійної роботи

1. Що таке навчальний план вузу за спеціальністю?

структуру.

2. Визначте основні типи навчальних планів вузів. Дайте їм коротку

характеристику.

3. Розкрийте технологію розробки і затвердження навчальних планів.

4. Що таке навчальна програма вузу як державний документ?

5. У чому полягає педагогічний зміст навчальних планів і навчальних

програм у вищій школі?

6. Охарактеризуйте проблеми, пов'язані з навчальними планами та програмами, а також з організацією самостійної роботи студентів, які, на Вашу думку, ще чекають свого вирішення.

7. З якою метою застосовується метод експертних оцінок під час розробки нових навчальних планів? Що являє собою метод моделювання професійної діяльності за

конкретною спеціалізацією?

Охарактеризуйте "професійний образ сукупного фахівця".

♦ Предмет і об'єкт дидактики вищої школи

♦ Дидактичні принципи навчання у вузі

Предмет і об'єкт дидактики вищої школи. Термін "дидактика" (від гр. -навчаю) у сучасній педагогіці охоплює зміст теорії навчання і освіти. Правомірність його застосування у системі понять педагогіки вищої школи інколи заперечують, хоча аргументи, що їх при цьому наводять, не мають фундаментального характеру. Деякі дослідники стверджують, зокрема, що цей термін "народився і виріс" у рамках педагогіки середньої загальноосвітньої коли. Це справді так, проте навряд чи доцільно проводити у даному контексті різке розмежування між термінами педагогіки середньої і вищої шкіл. Передусім тут не слід забувати про "єдине древо педагогіки", а отже, і про єдність термінів (принаймні більшості з них) для усіх галузей науково-технічних знань загальної педагогіки, включаючи дидактику для дітей і дидактику для дорослих. Терміни при цьому лише розширюють чи звужують свій зміст залежно від об'єкта, який відображають. Хоча не можна, звичайно, недооцінювати термінологічних питань науки.

Таким чином, питання про предмет і об'єкт дидактики вищої школи (як складової педагогіки чи самостійної педагогічної науки) ми розглядаємо у межах тієї концепції, яка викладена стосовно розуміння предмета й об'єкта

педагогіки.

Насамперед, теорія навчання і освіти у вищій школі становить серцевину педагогічного процесу з усіма висновками щодо трактування характеру об'єкта наукової дидактики, котрі визначаються викладеним вище розумінням об'єкта наукового дослідження педагогіки вищої школи. Об'єкт дослідження дидактики вищої школи включає у себе факти і явища системи ставлення студентів до навчання і освіти, а також керівництво цією системою у загальній структурі педагогічного процесу системи вищої освіти.

Предмет дидактики вищої школи можна розуміти як процес створення і функціонування такої системи дійсних відносин студентів вищих навчальних закладів у межах навчально-пізнавальної і науково-дослідницької діяльності, котра спроможна забезпечити формування (за умови сприйняття системою сучасного наукового знання) спеціаліста, здатного до творчої праці в певній галузі народного господарства.

Найважливіше завдання дидактики вищої школи - розкриття педагогічних закономірностей, що діють у межах навчання й освіти, і використання їх з метою збагачення майбутніх фахівців сучасними науковими знаннями.

Специфіка предмета, об'єкта наукового дослідження дидактики вищої школи (так само як і педагогіки) полягає в тому, що тут спостерігається надзвичайно складне співвідношення емпіричного і теоретичного рівнів дослідження навчального процесу вузу. Як і в педагогіці в цілому, в дидактии'

простежується, з одного боку, величезний обсяг емпіричного матеріалу, а з іншого - наявність абстрактних об'єктів. Класичний приклад цього -перетворення знань на переконання.

У дидактиці, як і в педагогіці в цілому, від понять "предмет" і "об'єкт" дидактики як науки слід відрізняти поняття "предмет дослідження". Предмет науково-дидактичного дослідження визначається його завданнями. При цьому ми фіксуємо увагу на якомусь одному боці дидактичного об'єкта дослідження, його відносин, зв'язків, особливостей залежно від конкретних завдань певного дослідження, у цьому сенсі предмет дидактики як науки завжди конкретизується у завданнях дослідження і передбачає активне, діяльне ставлення дослідника до досліджуваного об'єкта.

Тут доречно, на наш погляд, зробити невеликий екскурс в історію: він допоможе розкрити одне принципове питання.

Вища школа і навчально-виховний процес у ній, як відомо, мають багатовікову історію; щодо вузівської педагогіки і дидактики як її складової, то на повний голос про них заговорили лише 15-20 років тому. Сама педагогіка почала відгалужуватися від філософії в XVII ст., що пов'язано з ім'ям Я.А. Коменського, і потім понад 300 років розвивалася фактично у відриві від вузівської проблематики. Що стосується вузівського навчання та освіти, то навіть К.Д. Ушинський не вважав його об'єктом дослідження педагогіки. Він, зокрема, писав у цьому зв'язку: "У педагогіки надзвичайно широка основа і надзвичайно вузьке верхів'я: дидактика початкової освіти може наповнити томи; дидактика читання лекцій в університеті може бути висловлена двома словами: "Знай добре свій предмет і ясно викладай його". Виникає закономірне запитання: що ж викликало до життя у другій половині XX ст. такий активний розвиток педагогіки і дидактики вищої освіти? Що стосується "дидактики читання лекцій в університеті", то тільки за першу половину XX ст. з цього питання опубліковано тисячі прань. Нині вже є ціла бібліотека літератури не тільки з дидактики читання лекцій в університеті, а й з педагогіки, психології, соціології, з багатьох інших аспектів лекційного викладання у вузі. У чому річ? Чому так швидко - менш як за 100 років - застаріли висновки К.Д. Ушинського? Очевидно, відповідь треба шукати в бурхливому розвитку вищої освіти, науки, техніки, культури в XX ст., що кардинально змінили концепцію вищої освіти. Зокрема, різко зросло значення університетів, що стали науковими і науково-методичними центрами вищої освіти.

Дидактичні принципи навчання у вузі. Важливо звернути увагу на той факт, що в педагогіці найчастіше йдеться про принципи навчання з точки зору виконання ними регулятивних функцій, у навчальній практиці Це "^правильно. Такі функції вони справді виконують, проте не слід ігнорувати оцінку принципів як елемента науково-педагогічного знання, їхніх Методологічно-евристичних функцій. Вказані два аспекти слід постійно брати ^0 уваїті, вивчаючи досліджувану проблему.

Принцип оцінюють передусім як логічну категорію, як узагальнення і

іощирення якогось педагогічного положення на ту галузь навчання й освіти, з

Кої цей принцип абстрагований. З методологічної точки зору слід ураховувати.

що перш ніж скеровувати і регулювати навчальний процес, дидактичні принципи самі мають бути абстраговані з реального педагогічного процесу. Адже принципи навчання - це такі загальні положення, що абстрагуються з практики навчання. Сила цих дидактичних принципів полягає насамперед у тому, що вони відповідають самій природі передового досвіду навчання та закономірностям його історичного розвитку.

Ми вже зазначали, що приніщпи завжди містять у собі функціональне значення законів. У цьому розумінні сформульовані педагогікою вищої школи принципи навчання виконують логічні функції систематизації знань, регулятивну функцію побудови науково-дидактичних теорій, а в умовах бурхливого зростання науково-технічної інформації виступають носіями відносно стійкого знання, пронизуючи всю систему знань і субординуючи їх. Саме за цих умов принципи навчання відображають дидактичні закони і закономірності.

Наприклад, принцип єдності навчання, освіти і виховання має значення дидактичного закону в тому розумінні, що освіта і навчання можливі лише у зв'язку з вихованням. Цей зв'язок постійний, суттєвий, стійкий, об'єктивний, внутрішній. Силу дидактичного закону має також принцип спрямованості процесу навчання у вузі на всебічний, гармонійний розвиток особистості студента.

Численність дидактичних закономірностей, їх найрізноманітніші взаємозв'язки, взаємодії об'єктивно визначають цілу ієрархію принципів навчання. Проте навряд чи мають рацію ті педагоги, які прагнуть до створення якоїсь постійної і чітко окресленої кількості принципів навчання. Скоріше слід спрямовувати зусилля на розкриття сутності та змісту однопорядковості таких явищ, як закон, закономірність, принцип.

Крім вищезгаданих, до принципів вузівського навчання зараховують науковість, систематичність, зв'язок теорії з практикою, поєднання індивідуального та колективного, єдність конкретного й абстрактного, доступність, міцність знань (CM. Архангельський). Дещо інакше визначає деякі з принципів 1.1. Кобиляцький. До принципів дидактики вищої школи він відносить єдність дослідницької і навчальної діяльності вченого-педагога, залучення студентів до посильної дослідницької роботи, забезпечення творчої активності і самостійності студентів у навчальному процесі, єдність тео­ретичної та практичної підготовки, глибоке знання специфіки формування внутрішнього світу студентів, урахування їхніх вікових та індивідуальних особливостей.

5. У чому полягає регулятивна функція принципів навчання у навчальній практиці?

6. Розкрийте зміст методологічно-евристичних функцій принципів навчання у вищій школі.

7. Підготуйте виступ на тему "Принцип, закон, закономірність у дидактиці вищої школи".

Рекомендована література

1 Алексюк A.M. Принцип, закономірність, закон у педагогіці // Рад. школа. ' і980.№12. С 31-35.

2 Архангельский СМ. Лекции по теории обучения в высшей школе. Москва, " 1974. С. 17-29.

3. Галузинський В.М., Свтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник. ' Київ, 1995.

4. Голованов В.Н. Законы в системе научного знання. Москва, 1970.

5. Загвязинский В.И., Гриценко Л. И. Основы дидактики высшей школы. Тюмень, 1978. С. 5-18,46-53.

6. Кобыляцкий и. И. Основы педагогики высшей школы. Киев, 1978. С. 31-63.

7. Костюк Г.С Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. Київ, 1989. С 194-307, 415-435.

8. Куписевич Ч. Основи общей дидактики / Пер. с пол. О. В. Долженко. Москва, 1986. С. 14-41.

9. Науменко Ф.І. Про предмет педагогіки і дидактики вищої школи // Вісн. Львів, ун-ту. Питання педагогіки вищої школи. Львів, 1972. С 9-15.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Визначте об'єкт дослідження дидактики вищої школи порівняно з об'єктом вузівської педагогіки.

2. У чому полягає відмінність між предметом дидактики вищої школи і предметом науково-дидактичного дослідження?

3. Визначте основні завдання вузівської дидактики.

4. Назвіть принципи навчання у вузі.

Дата добавления: 2014-01-05