Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Глобальна комунікаційна система Інтернет

Історія виникнення Інтернет така. В кінці 60-x – початку 70-х років Агентство перспективних розробок Міністерства оборони США створило комп'ютерну мережу, що охоплює всі наукові центри країни (в основному – університети), для забезпечення інформаційного обміну між ними і збереження цінної інформації в разі поразки деяких з цих центрів під час ядерної війни. Була розроблена технологія зв’язку між мережею та комп'ютером за допомогою протоколів, яка використовується до цих пір. Поступово комп'ютерна мережа охопила всі ВНЗ США, до неї підключилися частини інформаційних та поштових систем, різні освітні, гуманітарні та комерційні служби.

На початку 90-х років у Європейському центрі ядерних досліджень в Женеві Тім Бернерс-Лі розробив технологію «Всесвітньої павутини» (World Wide Web – WWW). У цю «павутину» увійшли організації різних країн, і Інтернет став міжнародною, в принципі – глобальною комп'ютерною мережею. Але він був не загальнодоступним, а елітарним комунікаційним засобом.

У другій половині 90-х років відбувається вибухоподібний розвиток мережі Інтернет та пов'язаний з нею комунікаційних технологій. Наприкінці XX століття в Інтернеті налічувалося більше 300 млн. постійно підключених до неї серверів.Сервер – комп'ютер більшої потужності в порівнянні зі звичайним персональним комп'ютером, який слугує фізичним носієм інформації, доступної користувачам мережі Інтернет, на загальну думку, перетворюється у віртуальну державу зі своєю власною «кіберкультурою», територією і населенням, що не залежать від національних або політичних кордонів.

Росія, незважаючи на кризовий стан науки та економіки, з 1995р. підключилася до Всесвітньої Павутини. У 1999 р. були сотні комерційних провайдерів – власників серверів та регіональних науково-освітніх мереж, які забезпечують доступ до Інтернет практично у всіх великих містах Росії. Особливо більшую і активну діяльність із впровадження Інтернет в Росії розгорнув Інститут «Відкрите суспільство» (фонд Сороса).

Дефініція Інтернет випливає з сутнісних функцій, властивих мережі, а саме:

- Інтернет – глобальний комунікаційний канал, що забезпечує у всесвітньому масштабі передачу мультімедійних повідомлень (комунікаційно-просторова функція);

- Інтернет – загальнодоступне сховище інформації, всесвітня бібліотека, архів, інформаційне агентство (комунікаційно-часова функція);

- Інтернет – допоміжний засіб соціалізації і самореалізації особистості та соціальної групи шляхом спілкування із зацікавленими партнерами, всепланетний клуб ділових і дозвільних партнерів.

Виходячи зі сказаного, отримуємо дефініцію: Інтернетглобальна соціально-комунікаційна комп’ютерна мережа, призначена для задоволення особистих і групових комунікаційних потреб за рахунок використання телекомунікаційних технологій. У цій дефініції враховані такі ознаки Інтернет:

- соціально-комунікаційна сутність мережі, обумовлена комунікаційно-просторовою та комунікаційно-часовою функціями, тобто здатністю забезпечувати рух смислів у соціальному просторі і часі;

- призначення для задоволення комуникаційних потреб не суспільства в цілому, а окремих осіб і соціальних груп, обумовлених їх прагненням до соціалізації та самореалізації;

- входження в систему електронної комунікації, завдяки використанню комп'ютерної бази і телекомунікаціоних технологій;

- глобальні масштаби мережі.

Не торкаючись технологічних подробиць, перерахуємо основні технічні рішення і терміни, використовувані в Інтернет.

WWW – Всесвітня павутина являє собою просторово розподілену інформаційно-пошукову систему, що складається з таких елементів:

інформаційних ресурсів у вигляді: Web-сторінок, що представляють собою адресовані (що мають однозначний адреса) машиночитні документи, що містять текст, графічну інформацію, в тому числі – багатобарвні зображення, і посилання на інші документи, які пов'язані з цим; система посилань утворює гіпертекст, який полегшує інформаційний пошук; сайтів – сукупності сторінок, що належать приватній особі чи організації і розміщених на якомусь сервері; сайти (від англ. site – ділянка) мають свої адреси; на одному сервері можуть розміщуватися декілька сайтів; каталогів і файлів – засобів організації інформаційних ресурсів;

інформаційно-пошукових мов словникового і класифікаційного типу, які слугують для пошуку інформації за ключовими словами та індексам ієрархічних класифікацій (російськомовні пошукові системи Рамблep, Апорт, Індекс, Ау;англомовні – Altavista, Info-seek тощо);

логічних операцій, використовуваних при пошуку за допомогою операторів І, АБО, НЕ, а також розширення пошукової зони шляхом відкидання закінчень і суфіксів слів;

технічних засобів реалізації у вигляді серверів з розміщеними на них сайтами і сторінками та засобами провідного і радіозв'язку, що утворюють вузли та глобальну структуру мережі;

програмного забезпечення, що включає протокли, які регламентують обмін інформацією між комп'ютером (інтерфейсом), систему адрес комп'ютерів, сайтів, документів, сторінок, гіпертекстові мови для опису змісту документів, спеціальні програми для руху в Мережі (браузери, або навігатори) та ін

Незважаючи на постійне підвищення «дружелюбності» і комфортності діалогу з Інтернет, тематичний пошук релевантних сторінок в інформаційних ресурсах Павутини анітрохи не простіше традиційного бібліографічної розвідки і вимагає величезної працьовитості, наполегливості, логічності мислення, інтуїції, чіпкої пам'яті, якими завжди відрізнялися професійні бібліографи. Однак Інтернет – не тільки інформаційно-пошукова система; він вирішує задачу, яка зовсім не властива ІПС: він формує віртуальні клуби духовно близьких користувачів Мережі. Цій меті слугують телеконференції, списки розсилки, нарешті, чати (chat – англ. балаканина).

Характерним фактом віртуальної комунікації є заява в 1998 р. Радикальної Есперанто Асасоціації про формування «мережевого етносу». «Ми переконані, –заявляють ініціатори, –що не тільки територія уможливлює існування держави, але також культура, самосвідомість.Сьогодні історичне зростання нашої культури зобов'язує нас зробити якісний скачок у розвитку нашої спільноти через створення своєї Конституції і свого Уряду... Інтернет дозволяє зробити все це без витрат на постійні очні зустрічі». При цьому вони посилаються на те, що «число мовців на есперанто в Європі досягає 10 млн. чоловік і перевищує населення багатьох європейських держав».

Використання Інтернет, по суті справи, представляє собою реалізацію прикладних функцій Мережі. Не розглядатимемо комерційну експлуатацію, а звернемося до безприбуткових областей застосування Інтернет.

А. Освіта. Вчителі загальноосвітніх шкіл охоче використовують Інтернет для спілкування один з одним і з батьками своїх учнів, для обміну професійним досвідом, іноді звертаються до ресурсів Мережі, щоб збагатити зміст уроків, але багато педагогів насторожено ставляться до прагнень дітей поглибитися у віртуальний простір Інтернет, побоюючись небажаних наслідків. Інша справа – середня спеціальна і вища школа.

Тут активно розробляється ідея дистанційного навчання, суть якого полягає в заміні фізичного переміщення студентів до джерел знання на віртуальне переміщення знань до студентів. Дистанційне навчання особливо привабливо для заочної освіти. Більшість ВНЗ має в Інтернет свої сайти, де розміщуються не тільки рекламно-ознайомчі матеріали, але й електронні версії навчальних посібників, методичні матеріали, контрольні завдання і т.д. Існують привабливі проекти віртуальних вишів, що передбачають мобілізацію кращих викладачів і фахівців регіону для участі в педагогічному процесі.

Б. Бібліотеки використовують телекомунікаційні можливості Інтернет: 1) для обслуговування читачів у режимі теледоступу, без відвідування читальних залів; правда, авторське право не допускає розміщення на бібліотечних серверах текстів першоджерел, але зате пошук інформації в електронних довідниках, енциклопедіях та бібліотечних каталогах цілком доступний; 2) для бібліотечної кооперації у вигляді звернення до електронних каталогів інших бібліотек, завантажування бібліографічних записів з центру каталогізації, передачі фрагментів баз даних, замовлення літератури в книжкових магазинах, книгообміну та ін. 3) для розвитку професійних контактів з вітчизняними та зарубіжними колегами шляхом: електронної пошти, передплати на тематичні листи розсилки, телеконференцій і т.п. Бібліотечні працівники високо оцінюють колосальні інформаційні ресурси Інтернет, але схильні розглядати їх як доповнення до довідково-бібліографічних фондів, а не як їх заміну.

В. Музеї використовують свої сервери для наданняня таких послуг: довідки про адреси, години роботи, телефони; попереднє замовлення квитків і організація екскурсій, публікація анонсів виставок і колекцій, проведення дискусій фахівців та любителів мистецтва та ін. Реалізується проект «Музеї України», який ставить завдання: відкрити світу українську культурну спадщину, сприяти зростанню культурного туризму в Україну; розвивати дистанційну освіту; формувати середовище спілкування для музейних фахівців.

Г. Охорона здоров'я в Інтернет вражаюче представлена телемедициною. Телемедицина – це використання телекомунікаціх та комп'ютерних технології в поєднанні з досвідом фахівців-медиків для надання лікарської допомоги у віддалених районах, в будь-який час доби і при будь-якій погоді. Телемедицина незамінна в надзвичайних обставинах і при катастрофах. Крім телемедицини, Інтернет використовується для розповсюдження медичних знань, фармакологічної інформації, екологічного моніторингу та підтримання екологічної безпеки.

Д. Працевлаштування полегшується за допомогою баз даних Інтернету, де зібрані відомості про компанії-роботодавців, про наявні вакансії та вимоги до здобувачів. Крім того, є банк біржі праці, куди працівник може включити свої пропозиції з працевлаштування. Завдячуючи мережі, – стверджують американські фахівці, -–«ви майже завжди можете знайти робоче співтовариство, яке вам підходить, якщо пошукаєте його».

Є. Громадянські ініціативи. Віртуальний простір Інтернет – прекрасне поле для розгортання громадянських ініціатив незалежно від офіційного схвалення.

Треба визнати, що думки щодо значущості та перспектив Інтернет не відрізняються одностайністю: одні вбачають в ньому міф про демократичну рівність, про гармонію особистості і влади, інші розглядають його як потужний засіб інтелектуального і духовного розвитку людей; треті вбачають в ньому стимул для пробудження соціальної активності.

Феномен Інтернет – привабливий предмет для метатеоретичного узагальнення. Джерелами матеріалу для узагальнюючих висновків можуть бути конкретні (приватні) науки, що вивчають різні аспекти явища Інтернет.

- Філософсько-історичний аспект. З точки зору історіософії (філософії історії) очевидно, що поява глобальної комунікаційної мережі – переконливий аргумент на користь формування Всесвітньої інформаційної цивілізації, тобто постіндустріальної інформаційної культури. По-перше, Мережа транснаціональна, вона долає державні і національні межі, сприяючи діалогу та зближення народів, по-друге, вона сприяє інтеграції національних і регіональних економічних зон в глобальну економіку; по-третє, вона здатна співіснувати з різними політичними режимами, культурними та мовними відмінностями, по-четверте, вона може стати платформою для формування всесвітнього універсуму знань людства і всесвітнього дистанційного університету. На думку деяких мислителів, Інтернет сприяє становленню нової форми існування людини – віртуальних соціумів, які в перспективі зіллються в глобальне віртуальне товариство.

- Організаційно-управлінський аспект. Головний організаційно-управлінський принцип Мережі, який створює їй репутацію абсолютно демократичного інститута, полягає в децентралізації, у відсутності верхівного управлінського органу та ієрархії влади. Правда, є рівень початкових організаторів-управлінців – це провайдери. Провайдер – власник фрагмента віртуального простору, що стягує з клієнтів плату за користування доступом до Мережі, але ніяк не обмежує зміст їх діалогів. Якщо провайдер з тих чи інших причин не влаштовує клієнтів, вони можуть розірвати укладену з ним угоду і перейти до іншого власника віртуальної області. Наскільки стійка і ефективна подібна організація, щоб слугувати основою для формування глобального співтовариства?

- Етико-правовий аспект обумовлений суперечливістю ідеології Мережі: з одного боку, – повна гласність і відкритість, свобода слова і самовираження, з іншого боку – недоторканність приватного життя, дотримання етичних норм, виключення насильства. Справа в тому, що абсолютна гласність неминуче призводить до порушення privacy – недоторканності приватного життя. Відстежуючи поведінку того чи іншого клієнта в Мережі при покупках, подорожах, лікуванні, спілкуванні і т.д., можна синтезувати інтимний вигляд людини, зовсім не призначений для публікації. Є шахраї, котрі таким чином збирають і продають компромат на відомих людей. Відкритість Мережі сприяє поширенню по всьому світу наклепів і дезінформації, що провокується анонімністю авторів, що входять в Мережу. Для дітей та юнацтва, що утворюють широку аудиторію Мережі, морально небезпечні порнографічні, сексуальні, насильницькі сайти, якими переповнений простір Інтернету. З метою захисту дітей на персональних комп'ютерах встановлюються фільтри, які проводять селекцію інформації, що надходить ззовні. Але ефективність такої «домашньої цензури» дуже сумнівна.

Невирішеною проблемою глобальної Мережі залишається дотримання авторського права. Згідно з юридичними нормам, тільки власник авторського права на інтелектуальну власність типу поліграфічного видання (книги) або віртуального документа має право робити з них копії. Іншим людям наказано обмежуватися невеликими витягами з обов'язковим посиланням на першоджерело для цілей цитування, коментування, пародії і т.п. Але в даний час немає коштів для того, щоб захищати інтелектуальні твори від несанкціонованого копіювання та розповсюдження.

- Соціальний аспект – це осмислення кола користувачів Мережі. У перший період становлення Інтернет це були професіонали-технократи і комп'ютерна «богема», які створили фізичну структуру Мережі та її програмне забезпечення. Нині до них приєдналися менеджери та бізнесмени, службовці, викладачі та студенти, а також колективні користувачі – банки, лікарні, фірми, університети і школи, засоби масової комунікації, бібліотеки, музеї тощо. Для цих користувачів Інтернет – зручний і незамінний робочий інструмент, що дозволяє успішно вирішувати виробничі або навчальні завдання. Склалася третя група – субкультурне співтовариство користувачів Інтернет, для яких Мережа – не допоміжний інструмент ділової активності, а життєве середовище, з яким пов'язані життєві смисли особистості, місце самореалізації людини.

- Психологічний аспект особливо виразно проявляється при вивченні субкультурної спільноти, яка складається в основному з молоді, яка не досягла 30 років. Віртуальна реальність при глибокому зануренні діє на всі органи чуття людини, а також на його уяву і мислення. Свідомість роздвоюється через постійні переходи від віртуального світу до реальності, і навпаки. В результаті трансформується духовний світ людини, його спосіб мислення і спосіб життя. У нього з'являється ряд психічних новоутворень – інтесів, мотивів, установок, прагнень, цілей, орієнтованих на віртуальність. Психіатри звертають увагу на появу таких психічних відхилень як тривожність при роботі з комп'ютером, Інтернет-залежність, хакерство, поглиненністьь комп'ютерними іграми, соціальна інфантильність. Особливу заклопотаність психологів і педагогів викликає проблема «Інтернет і діти».

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Комунікаційні бар'єри | Дерево комунікаційних каналів
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 1263; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.024 сек.