Правові та організаційні основи охорони праці

Лекція 1

Понятійний апарат загальної теорії кримінально-правової кваліфікації в системі науки.

Будь-яка наука являє собою систему визначених понять, термінів, визначень і т.п., більш-менш адекватно визначаючих предмети або явища, котрі вона вивчає. Розвиток науки завжди пов'язаний з вдосконаленням понятійного апарату, з уточненням змісту категорій, утворюючих її склад. Не складає виключення з цього й кримінальне право. Терміни які тут використовуються в одних випадках є загально-визначеними, в інших – притаманні лише цій галузі права, в третіх - запозичені з інших, не правових наук з внесенням в них свого особистого змісту. В науковій діяльності постійно виникають нові поняття, або ж їм надається інше значення. До того ж термінологія нерідко використовується в не притаманних їй значеннях, що погіршує розуміння сутності розгляданих питань, а також і правозастосовчу діяльність в цілому.

Студентам необхідно пригадати, що особлива роль належить понятійному апарату самого кримінального закону, котрий за будь-яких умов має розумітись однозначно. Його тлумачення не може бути вільним. Існує презумпція знання закону, але не існує презумпція, що закон завжди зрозумілий. В зв'язку з цим розкриття змісту понять та термінів набуває особливого значення. В кримінальному праві ознаки конкретного злочину і все, що до них відноситься, оформлюється в поняття. Юридичне визначення, яке певною мірою відноситься до вчення про злочини та покарання - предмету цієї науки, є лише введенням до аналізу змісту цих явищ. Предметне вивчення теорії кваліфікації злочинів прямо пов'язано з кримінально-правовими поняттями та категоріями. Без них воно просто неможливо.

Також розглядаючи вказані питання студентам можна впевнено зазначити, що вірна кваліфікація скоєного має істотне значення для винесення судом справедливого і законного вироку. Вона є основою для чіткого дотримання законів у боротьбі із злочинністю. А тому з розвитком держави, як такої, набуває великого значення і необхідність вдосконалення законодавства на допомогу вивчення проблемних питань кримінально–правової кваліфікації

1. Зміст поняття "охорона праці". Соціально-економічне значення охорони праці
2. Основні законодавчі акти з охорони праці
3. Основні завдання системи стандартів
4. Правила внутрішнього трудового розпорядку
5. Колективний договір

„Верховна Рада України 14 жовтня 1992 рову прийняла Закон "Про охорону праці", який має велике соціально-економічне значення, оскільки торкається життєвих інтересів майже 30 мільйонів громадян України.

У своєму розвитку охорона праці пройшла великий історичний шлях, але інтенсивного розвитку набула з початком машинного виробництва, яке поруч з полегшенням праці, підвищенням її продуктивності, несло в собі небезпеку для життя і здоров'я працюючих.

Науково-технічний прогрес поряд з благами приніс людству, на жаль, і численні лиха. Людина — творець науково-технічного прогресу — стала його заложником. Так, щорічно в Україні на виробництві травмується 140 тис. чол., з них близько 2,5 тис. гине і біля 5 тис. отримує професійні захворювання. На підприємствах у шкідливих умовах працює більше 5 млн. чол., у тому числі 1,8 млн. жінок. На 1.01.05 р. на обліку в Україні було 118,9 тис. інвалідів внаслідок профзахворювань та трудових ушкоджень.

Традиційний аналіз основних причин травматизму, професійних захворювань та смертельних випадків на виробництві свідчить про низький рівень організації виробництва, трудової та виробничої дисципліни, порушення вимог нормативних актів про охорону праці, а також про низький рівень знань з охорони праці робітників і посадових осіб.

Тому головним завданням вивчення курсу "Основи охорони праці" є формування знань і навичок з безпеки праці, відповідального ставлення до збереження життя і здоров'я особистого та працюючих поруч на виробництві. Поняття "охорона праці" визначено статтею 1 Закону України "Про охорону праці": Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-про­філактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, умов безпечної екс­плуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на ор­ганізм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань. Охорона праці тісно пов'язана з економікою. Створення безпечних і здорових умов праці сприяє підвищенню її продуктивності та зниженню собівартості продукції. Підвищення продуктивності відбувається за рахунок регулярного виходу на роботу, зниження стомлюваності працюючих протягом робочого часу, його раціонального використання. Собівартість продукції знижується при зменшенні витрат на компенсацію втрат робочого часу в зв'язку з тимчасовою або стійкою непрацездатністю, а також при зниженні витрат на оплату пільг за роботу в несприятливих умовах.

Основні економічні методи управління охороною праці:

1. диференційовані тарифи на соціальне страхування залежно від рівня виробничого травматизму, ступеня шкідливості умов праці, ступеня ризику виробництва;
2. фінансування охорони праці:
3. економічне стимулювання.

Дата добавления: 2014-01-05