Фактори безпеки праці та їхній взаємозв’язок

Основний загальноприйнятий метод охорони праці — використання системи техніки безпеки. Вона повинна розв'язати два основні завдання: допомагати створювати машини й інструменти, які виключать загрозу для людини, розробляти спеціальні засоби захисту, що охоронятимуть працівника від загрози в процесі праці. Паралельно приділяється увага технічному навчанню людей безпечних прийомів роботи.

Згідно з даними міжнародної статистики, головним винуватцем нещасних випадків є здебільшого не техніка, не організація праці, а сама людина, яка з тих чи інших причин не дотримувалась правил техніки безпеки праці, порушувала нормальне проходження трудового процесу, не використовувала передбачені засоби захисту та ін. Генеральний директор Англійського королівського об'єднання з попередження нещасних випадків Б. Янг стверджує, що 80 % усіх травм відбувається з вини потерпілих. Інші автори вважають, що вина людини може бути констатована у межах 60—90 % нещасних випадків. У деяких джерелах зазначають і вищі відсотки провини людини у нещасних випадках (95 % і навіть 99 %). При таких оцінках враховують різні критерії винуватості людини (винним може бути і конструктор, який створив недосконалу техніку, і механік, який погано виконав її профілактику, і сам працівник, який допустив помилку при підготовці техніки). У дослідженнях психологічних причин нещасних випадків на одному із машинобудівних заводів М. А. Котик (1981) виявив, що у 76,5 % винуватцями травматизму були самі потерпілі, в 6,1 % випадків — інші працівники і тільки в 10,7 % нещасних випадків відбулося з технічних причин, а в 6,7 % — з організаційних причин. Тому виробничий травматизм на промислових підприємствах є проблемою психології (тобто також і психології). Йдеться про так званий людський фактор, який відіграє суттєву роль у профілактиці виробничого травматизму і дає цінний матеріал для вивчення причин травматизму, визначення основних напрямів профілактики нещасних випадків і аварій на виробництві.

Це положення стане зрозумілішим, якщо розглянути психологічні дослідження, зокрема ретроспективної трудової експертизи. У табл. 1. систематизовано причини травматизму в одній із галузей промисловості за три роки. Налічується 2112 випадків, які трапились внаслідок таких чинників.

Таблиця 1. Причини травматизму на підприємстві

№ з/п Чинник Кількість нещасних випадків усього у відсотках

1 2 3 4

1 Дефект обладнання і його незадовільний стан 306 14,49

2 Немає або недостатньо засобів захисту та безпеки 58 2,75

3 Немає (неукомплектованість) або незадовільний стан засобів особистого захисту 10 0,70

4 Незадовільний стан або неправильна організація робочого місця, комунікації 54 2,66

5 Погане освітлення і видимість, шкідливий вплив шуму, вібрацій, кліматичних умов на робочому місці 8 0,98

6 Погана організація праці 39 1,86

7 Немає потрібних відомостей про умови безпеки праці та відповідної кваліфікації (теоретичної підготовки), професійних здібностей, навиків тощо 27 1,28

8 Використання небезпечних методів і способів праці, у тому числі виконання роботи без дозволу, перебування на небезпечній ділянці

1162 66,02

9 Ігнорування або невиконання інструкцій з безпечних методів праці та правил техніки безпеки 48 2,27

10 Невикористання або неправильне використання засобів особистої безпеки та захисту (апаратів пристосування) 71 8,86

11 Загрозливі дії сторонніх осіб (відволікання уваги під час роботи, жарти, особисті конфлікти та ін.) 70 8,31

12 Недостатні особисті передумови для нормального виконання роботи (немає потрібних фізичних даних, розумова відсталість, несприятливі індивідуальні особливості, психічний стан у цей момент) 211 9,39

13 Загрозлива поведінка тварин або вплив явищ природи 5 0,24

14 Нез'ясовані чинники 43 2,08

Разом: 2112 100,00

Чинники, які наведено в пунктах 7—12, свідчать про неправильні дії потерпілих. Загальна сума випадків, що спричинені цими чинниками (74,68 %), переконує в тому, що роль людських факторів в аварійності досить значна. Зазначена кількість нещасних випадків збігається з такими самими показниками по промисловості розвинутих країн.

Подібна ситуація простежується і в авіації, де, на думку американських вчених Д. Мейстера і Дж. Рабидо, зі 100 пілотів, які загинули, вісім осіб гине через неполадки літака, 90 — через власні помилки і лише двоє загинуло в бою. Інші автори менш категоричні в подібних оцінках і вважають, що нині у розвинутих країнах з вини людського фактора відбувається від 55 до 90 % усіх аварій в авіації.

Виникає важливе запитання: чому люди, яким з дитинства властивий інстинкт самозбереження, самозахисту, так часто є винуватцями травматизму? Якщо людина психічно нормальна, то само собою вона ніколи не прагнутиме до травм. Такі випадки відбуваються з незалежних від людини причин, або тоді, коли її спонукають до порушення правил безпеки відповідні обставини. Щоб попередити виникнення подібних подій, потрібно, передусім, виявити такі обставини і, виходячи з можливостей, зменшити їх вплив.

Закономірностей розвитку і життя людини свідчить про те, що обставини, пов'язані з виникненням нещасних випадків, мають об'єктивні причини.

Перший чинник — аналіз еволюції людини. Еволюційний розвиток людини відбувався у сфері психіки, завдяки якій вона створювала й удосконалювала знаряддя праці. За допомогою знарядь праці людина стала здатною реагувати на сигнали, які далеко виходять за межі її чутливості. Важіль і двигун розширили фізичні можливості людини, ЕОМ підвищила ефективність пам'яті, мислення, інтелекту.

З розвитком знарядь праці збільшився діапазон впливу людини на навколишній світ як за різноманітністю, так і за інтенсивністю. Збільшилось коло відповідних реакцій зовнішнього світу на людину в процесі праці.

Збільшилась сила цих вимірів. Якщо первісна людина за своїми індивідуальними фізичними можливостями була здатна протистояти в процесі трудової діяльності загрозам, то сучасна людина сама собою за цими якостями суттєво відстає від рівня зростаючої загрози. Розвиток психіки дає змогу їй під час розробок техніки робити її менш загрозливою, вибирати способи захисту від загрози тощо. З розвитком техніки загроза зростає швидше, ніж людська протидія їй.

Друга причина, яка робить умови праці жорсткішими та загрозливішими, зростання ціни похибки. Коли первісна людина допускала похибку в роботі, то розплата за неї була невеликою, як-от: подряпини, на ногу впав камінь, падіння з дерева. Помилки сучасної людини відповідальніші: загибель під час аварій літаків, різних видів транспорту, вибухів підводних човнів, атомних станцій, від струму великої напруги, інвалідність від ударів важких пресів, падіння з багатоповерхових будинків не на землю, а на асфальт, бетон.

Третя причина, яка збільшує травматизм, — адаптація людини до загрози. Нині техніка в житті людини займає вагоме місце: використовується вдома, в дорозі, на роботі. Для сучасної людини техніка стала засобом задоволення багатьох потреб, об'єктом мотивації, фактором престижу. Використовуючи переваги, які дає техніка, і звикаючи до них, людина часто забуває, що техніка є ще і джерелом загрози, а інтенсивне використання її збільшує можливість реалізації цієї загрози.

Крім загальних чинників, виявлено багато різноманітних чисто індивідуальних факторів, здебільшого психологічних, які допомагають порушувати правила безпеки праці (показна сміливість, недисциплінованість, нахил до ризику та ін.).

Можна зробити висновок, що є багато передумов об'єктивного та суб'єктивного характеру, які зумовлюють виникнення нещасних випадків з вини людини.

Нещасний випадок є результатом складної взаємодії різних факторів, а саме: суб'єкта з його матеріальними (фізичними) й ідеальними (цілями, уявленнями, мотивами та ін.) даними, матеріальних предметів і знарядь праці, а також матеріальних і соціальних умов його виконання, діючої організації з різними писаними та неписаними нормами. Виявляючи зв'язки, які є між цими факторами, їхній вплив на виникнення нещасних випадків, треба використовувати системний підхід.

У системі профілактики виробничого травматизму й професійних захворювань має, бути аналіз причин, що їх зумовлюють та особливий контроль і нагляд за травмо небезпечними ділянками робіт, та параметрами виробничого середовища.

У виробничій сфері рівень травматизму і професійних захворювань взаємопов’язаний з технологічними процесами, обладнанням, а також науково обґрунтованою організацією виробництва та ергономічною організацією робочого місця.

Статистика свідчить про те, що більшість виробничих травм в межах держави скоюється через ігнорування та нехтування працюючими елементарних вимог правил і норм безпеки під час виконання робіт.

В процесі розслідування й аналізу нещасних випадків встановлено, що переважна більшість (до 80%) їх трапляється не з технічних чи технологічних причин, а через неправильну організацію праці та дію людського чинника.

Щоб достовірно визначити причини, які зумовлюють виробничий травматизм і захворювання професійного характеру необхідно проаналізувати взаємозв’язок людини з елементами конкретного виробничого середовища. (рис. 1)

Рис. 1. Схема взаємодії людини з елементами виробничого середовища.

У виробничому середовищі людина вступає в контактні виробничі відносини через засоби і предмети праці між якими існує прямий і зворотній зв'язок.

Засоби праці через управління ними людиною впливають на предмет праці, який якісно змінюється або ж змінює своє положення в просторі. Наприклад, машиніст розробляє екскаватором грунт, вантажить його на машини чим змінює його положення у просторі. Однак і засоби праці одночасно впливають на людину, так машиніст при розробці слабких грунтів може отримати травму через перекидання екскаватора і т. ін.

Отже у виробничій сфері в процесі взаємодії виробничих елементів на організм людини діють, як засоби так і предмети праці, а від так організаційні і технічні чинники, а також чинники особистого характеру, що стосуються дотримання технологічної та трудової дисципліни.

Дослідженням причин виробничого травматизму і професійних захворювань встановлено таку їх класифікацію:

Ø Організаційні причини

Ø Технічні причини

Ø Психофізіологічні причини

До організаційних причин належить: неправильна організація праці або робочого місця, відсутність інструктажів або неякісне їх проведення, порушення технологічного режиму або трудової дисципліни, відсутність інструкцій з безпеки праці на робочих місцях, неузгодженість у діях, відсутність ПВР (проектів виробництва робіт), а також нагляду й контролю за виробничою діяльністю, відсутність засобів захисту, спецодягу і т. ін..

До технічних причин належить: проектні і конструктивні недоліки, невідповідність обладнання, транспортних та енергетичних пристроїв вимогам безпеки, недосконалість конструкцій машин, блокувальних систем, сигналізації, неправильний режим технологічного процесу, недосконале його виконання, відсутність інженерних розрахунків і т. ін..

До психофізіологічних причин належить: невідповідність умов праці анатомо-фізіологічним і психологічним характеристикам організму людини, незадовільний психологічний клімат в колективі, хворобливі стани, високий ступінь ризику, вживання алкоголю, втома і т. ін..

Така класифікація причин виробничого травматизму є досить умовною. Причинами виробничого травматизму та професійних захворювань, як показують результати розслідування, слід вважати групу взаємодіючих чинників, що пов’язані з організацією виробничої діяльності яка може спричиняти різний негативний вплив на організм людини. Здебільшого виробничі нещасні випадки та професійні захворювання носять не однопричинний, або багатопричиннй характер.

Усі зазначені причини виробничого травматизму та іншого негативного впливу мають бути системою організаційних і технічних засобів, що запобігають діям шкідливих та небезпечних виробничих чинників на організм людини.

Під організаційними заходами розуміють правильну організацію праці та робочих місць, дотримання відповідного режиму праці та відпочинку, проведення якісного навчання та інструктажів. Сюди слід віднести: постійний нагляд і контроль за дотриманням вимог законодавчих актів, огородження об’єктів, небезпечних зон, облаштування проходів і проїздів, забезпечення системи освітлення та санітарно-побутового обслуговування працюючих і т. ін..

Під технічними заходами розуміють належне використання існуючих спеціальних колективних та індивідуальних засобів працюючих, виконання відповідних інженерних розрахунків, що забезпечують безпечне виконання робіт при використанні електричного струму фізичних, біологічних або інших потужностей, що певною мірою можуть спричиняти виникнення небезпечних або шкідливих обставин у виробничій сфері.

Таким чином, на безпеку праці людини впливає її психічний стан: наявність конфліктів, втома, захворювання, залежність від наркотичних засобів, алкоголю, нікотину, особливості психіки людини. При наявності небезпечних чинників (рухомі деталі ми шин, захаращення проходів, погане освітлення тощо) та пригніченому стані психіки людини можуть виникати нещасні випадки.

Аналіз виробничого травматизму показує, що основна причина травм і загибелі людей на робочих місцях — це поганий психічний стан працівників під час виконання трудових обов'язків. У таких випадках не допомагає ні інстинкт самозбереження, ні знання небезпек виконуваної роботи. На це вили вас також надмірна самовпевненість і переоцінка власних можливостей, які знижують увагу людини й призводять до нехтування правилами безпеки. Наприкінці робочого дня і тижня в організмі людини нагромаджується втома та дратівливість. Тому в ці періоди треба бути дуже уважним і розсудливим при виконанні робіт.

У діяльності із запобігання виробничому травматизму важливе значення має забезпечення надійності та безперебійності виробничого процесу. Зупинки виробництва з різних причин, які зараз часто трапляються, призводять не тільки до різкого спаду продуктивності праці, виробничих втрат, а й до різкого погіршення самопочуття і психологічного стану персоналу, призводять до виникнення різного роду помилок у роботі, стресового стану, підвищення ризику виникнення аварій і травматизму. Таке виробництво супроводжується значним нервово-психічним напруженням, порушенням нормального ритму праці, суперечками робітників з колегами і керівництвом цеху.

Обов’язки і повноваження роботодавця й працівників у сфері охорони праці визначаються чинним законодавством, за порушення якого вони несуть персональну відповідальність.

Чинне законодавство зобов’язує роботодавця раціонально використовувати виробничі будівлі, споруди, устаткування, територію, здійснювати захист працюючих від впливу шкідливих та небезпечних чинників, утримувати робочі місця у відповідності до вимог санітарно – гігієнічних нормативів.

Відповідно до номенклатурних заходів стосовно охорони праці роботодавець має розробляти плани таких заходів, узгоджувати їх з професійними спілками й включати до колективного договору, а також виділити цільові кошти та необхідні матеріальні ресурси. Порядок використання цих коштів визначається в колективному договорі і контролюється трудовим колективом.

В обов’язки роботодавця входить:

Ø правильна організація процесу виробничої діяльності, створення відповідних умов;

Ø забезпечення виконання трудової і виробничої дисципліни, дотримання законодавством про працю й правил щодо охорони праці.

В обов’язки працівників входить:

Ø сумлінне виконання дорученої справи, з високою продуктивністю і якістю праці;

Ø дотримання трудової і технологічної дисципліни;

Ø дотримання вимог нормативно – правових та законодавчих актів.

За порушення працівником зазначених зобов’язань роботодавець може застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани або звільнення з роботи.

Дата добавления: 2014-01-05