КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
IV. Хронологія розвитку вищої нервової діяльності людини
РОЗВИТОК ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ РЕАКЦІЙ ЛЮДИНИ.
Психічні процеси не локалізуються в визначених структурах головного мозку Вони формуються на основі системної ієрархічної організації структур мозку, кожна з який приймає участь в здійсненні визначених операцій, а їх взаємозв’язок забезпечує загальну поведінку людини. У людини є природжені форми поведінки і набуті.
До природжених форм поведінки належать:
1. Безумовні рефлекси виникають у відповідь на безпосереднє подразнення рецептивного поля і не потребують спеціальних умов. Вони поділяються на дві групи: 1) рефлекси зберігання (ковтання, чхання, кашлю і под.); 2) захисні рефлекси (відсмикування, потирання і под.).
2. Інстинкти - це складні форми безумовних рефлексів, які носять ланцюговий характер, тобто кінець однієї рефлекторної ланки є початком другої. Інстинкти поділяються на: 1) вітальні - забезпечують фізичне виживання організму (питний, харчовий, оборонний); 2 ) рольові - статевий, батьківський, територіальний, ієрархічний; 3) саморозвитку - дослідницький, імітаційний, ігровий. Особливістю інстинктів є те, що вони викликаються внутрішніми мотивами (зменшення вмісту глюкози в крові викликає їжездобувний інстинкт).
3. Емоції - це своєрідний фізіологічний стан, який характеризує особистісне ставлення людини до навколишнього середовища. За емоції людини відповідає лімбічна система. Емоції з’являються вже у новонародженої дитини, наприклад, голод, біль, охолодження викликають плач, гримасу страждань; сильний звук - страх; сповивання - гнів; колисання - задоволення тощо. Емоції поділяють на негативні та позитивні. Розрізняють стенічні негативні емоції, які зумовлюють активну діяльність (гнів, лють, агресія, стан афекту і под.), і астенічні, що знижують активність (страх, горе, смуток, депресія). Виділяють також нижчі (голод, спрага) та вищі емоції (естетичні, моральні, інтелектуальні). Як відомо, негативні емоції погано впливають на здоров’я людини, позитивні – збільшують енергетичні процеси в організмі. Роль емоцій особливо важлива у дітей, тому що у них домінує процес кіркової емоційної активності. Емоції дітей погано контролюються корою головного мозку і мають нестійкий характер Діти доволі нестримані. З віком емоційна стриманість зростає, при цьому стриманості дитина вчиться у дорослих, тому приклад дорослої людини в цьому плані має суттєве значення.
До головних визначень психічних функцій також відносять сприйняття, увага, пам’ять,мотивація, емоції та інше. У природних умовах жива істота кожну мить стикається з новими обставинами, які на основі безумовних рефлексів, або умовно рефлекторних зв’язків вирішити не можна, оскільки таких обставин ще не було. Регулює взаємовідносини особистості з навколишнім світом СВІДОМІСТЬ - це функція людського мозку, яка забезпечує здатність людини виділяти себе з навколишнього середовища та активно орієнтуватися в ньому. Нейрофізіологічною основою свідомості є вибіркова увага - це локальна активізація певних ділянок кори та більш-менш виявлене гальмування решти її зон. Свідомість як одна з функцій мозку виявляється через багато інших його функцій (відчуття, сприймання, уявлення, мислення, пам’ять, увага, навчання), але не тотожна жодній з них. Свідомість існує у формі інтегрованого, цілісного, надбіологічного пізнання поточного явища. Підсвідомість - це одна з функцій мозку, що грунтується на раніше набутому життєвому досвіді. Наприклад, досвідчений лікар інтуїтивно (підсвідомо) ставить вірний діагноз, оскільки його мозок зберігає сліди (енграми) ряду симптомів, типових для даного захворювання. Різновидом несвідомого психічного є також надсвідомість. До сфери надсвідомого належать первинні етапи будь-якої творчості (виникнення нових ідей, сміливих гіпотез, оригінального задуму тощо), які виникають на грунті слідів отриманих із зовні вражень (без свідомого вольового зусилля, передчасного втручання свідомості тощо).
СПРИЙНЯТТЯ – це складний активний процес, який включає аналіз і синтез інформації, яка потрапляє, здійснює зв’язок з зовнішнім світом. (на момент народження дитина бачить предмети, але не розуміє їх, В 2 – 3 місяці починають розрізняти предмети. Якісний стрибок систем сприйняття спостерігається після 5 років з’являється можливість розпізнавати складні зображення, які раніше були незнайомі та порівнювати їх з вже знайомими предметами. В шкільному віці включаються інші асоціативні зв’язки, що дає можливість дитині приймати рішення, давати оцінку значущості інформації та адекватно на неї реагувати. В 10 – 11 років суттєво покращується вибіркове реагування по значущості інформації).
УВАГА - це стан активної бадьорості, який характеризується готовністю виділити з багатьох подій найважливіше і відповісти на нього активною діяльністю. Розрізняють кілька форм уваги: 1) сенсорна (зорова, слухова тощо); 2) рухова (проявляється в регуляція рухів, дій, навичок); 3) інтелектуальна; 4) емоційна (до стимулів, які мають емоційне значення). Рівні уваги - мимовільна (виникає на основі безумовних рефлексів, наприклад, орієнтувальні) і довільна - це нервовий процес спрямованої свідомості. Довільна увага виробляється в процесі навчання. Ознаки мимовільної уваги відмічаються вже після народження у вигляді простих орієнтовних рефлексів. В 2 – 3 місяці орієнтовна увага набуває рис дослідницького характеру. В грудному та в дошкільному віці увагу притягують в основному емоційні подразники. Потім формується соціальна форма уваги,на яку впливають мовні інструкції. В 6 – 7 років суттєво зростає роль мовної інструкції в формі довільної уваги., але ще доволі сильно впливає емоційне забарвлення уваги. В 9 – 10 років у зв’язку з дозріванням лобної частки головного мозку довільна увага удосконалюється. В підлітковому віці у зв’язку з сильним впливом гіпоталамусу на кору головного мозку спостерігається послаблення уваги. Після статевого дозрівання увага набуває таких ознак, як у дорослої людини.
ПАМ’ЯТЬ - це нервовий процес збереження інформації про подразник після припинення його дії. Види пам’яті: 1. Чутлива (короткочасне «фотографування» подразників - світлових, звукових тощо). 2. Первинна, або короткочасна, - процеси відображення тривають кілька секунд або хвилин (запам’ятовування номеру телефона). 3. Вторинна, або довгострокова, - тривале збереження інформації. 4. Третинна - накопичення енграм(слідів пам’яті), які закріплюються протягом всього життя. Розрізняють також пам’ять механічну, логічну, зорову, образну, моторну, тактильну тощо. Останнім часом було виявлено ще один вид пам’яті імпринтинг - це збереження інформації, яка сприймається мозком у перші години народження. У людини імпринтинг спостерігається протягом перших 3-5 років життя. Оскільки імпринтинг, характеризується швидкістю, тривалістю, необоротністю і міцністю, тому дуже важливо, щоб мікросуспільству, яке оточує дитину, були притаманні загальнолюдські цінності - гуманізм, справедливість, чесність тощо. Особливістю пам’яті людини є те, що вона формується, головним чином, на мовній основі, а інформація зберігається у формі загальних положень. Всі подразники, що надходять у кору великого мозку кодуються у мовну форму, на цій основі за допомогою мислення формується ідея, яка передається у довгострокову пам’ять для зберігання. При вилученні інформації з довгострокової пам’яті відбувається зворотній процес: спочатку вилучається загальне положення, яке потім втілюється у мовну форму. Саме переведення інформації з форми окремих слів у форму абстрактної думки є умовою абстрактного мислення і надзвичайно великої місткості пам’яті при відносно невеликій кількості запасу слів людини.
Механізм пам’яті протягом життя зазнає суттєвих змін. Вона формується на ранніх етапах життя. Відносна простота системи пам’яті в дитинстві визначає стійкість, прочність, дитячої пам’яті. По мірі структурного дозрівання головного мозку відбувається значне ускладнення процесу запам’ятовування. Це може призвести до нерівномірної і неоднозначної зміни показників пам’яті. Так, в молодшому шкільному віці об’єм пам’яті достовірно збільшується, а швидкість запам’ятовування зменшується. Швидкість пам’яті потім збільшується до підліткового віку З віком дозрівають вищі кіркові формації
МОТИВАЦІЯ - це активний стан мозкових структур, які заставляють здійснювати дії (акти поведінки), спрямовані на задоволення своїх потреб. Мотивація створює необхідні предпосилки поведінки. Мотивації можуть створюватися як біологічними потребами (наприклад, харчова мотивація), так і вищими пізнавальними потребами, які спонувають організм до удосконалення.
ОЦІНЮВАННЯ НЕРВОВО – ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ У ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ.
Нормальна, бездоганно здорова дитина, повинен поряд з правильним фізичним розвитком мати відповідний віку нервово – психічний розвиток. Тому лікар – педіатр та дитяча м/с повинна звернути увагу на відповідність віку розвиток моторики і психіки дитини. Ми з вами розглянули ці особливості в таблиці. при обстеженні звертають увагу на 1) рухову активність дитини (чи вчасно вона почала тримати голівку, сидіти, повзати, ходити - дивись таблицю), 2) розвиток мови (коли почала гулити, вимовляти перші склади, слова, речення тощо), 3) емоційну сферу дитини (переважають позитивні емоції, негативні, нестійкість емоційного стану, мало емоційний), 4) можливості пам’яті, 5) характер сну (глибокий, неглибокий, переривистий, неспокійний ) і засинання( швидке, повільне, спокійне, неспокійне, з додатковим впливом ), тривалість сну (скорочений, тривалий, відповідний віку ) 6) характер бадьорості ( активний, пасивний, малоактивний ), 7) негативні звички ( розгойдування, смоктання пальців, пустушки тощо) 8) характер взаємодії з дорослими і дітьми ( позитивний, негативний, відсутність взаємовідносин), 9) індивідуальні особливості ( сором’язливий, обідчивий, контактний, ласкавий, легко навчаємий, рухливий, ініціативний, врівноважений, збудливий, в’ялий, швидко втомлюється тощо ).
Одже, ми розглянули всі питання плану сьогоднішньої лекції і можна зробити певні висновки ВИСНОВКИ: 1) кожна людина протягом свого життя проживає певні періоди, для яких характерні свої, притаманні тільки цьому періоду анатомо – фізіологічні особливості, 2) в процесі ембріонального розвитку кожна система відображає еволюційний розвиток і на момент народження може виконувати всі необхідні функції для забезпечення життєдіяльності новонародженого, 3) жодна система (в тому числі нервова) не є зрілою на момент народження і в процесі життя постійно розвивається і удосконалюється, 3) Той стан системи, який є нормою для одного віку, може бути патологією для іншого віку, 4) для оцінки діяльності певної системи є ряд досліджень, які мають характерні особливості для певного вікового періоду життя людини,
Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 1456; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |