Принципи організації планування вулиці та її залежність від величини міста

Вулично-дорожню мережу диференціюють за основним призначенням вулиць і доріг (таблиця 1). Призначення вулиць і доріг встановлюють з огляду на розмір і планувальну структуру міста, його зв’язок із приміською зоною, основні види транспорту, інтенсивність й швидкість руху транспортних засобів, пішохідного руху, характер вуличної забудови, вимоги до охорони навколишнього середовища.

При формуванні мережі магістральних вулиць слід виходити з вимог раціональної організації мережі громадського пасажирського транспорту, нормативної доступності його зупинок, концентрації транспортних потоків у районах населеного пункту.

Таблиця 1. Розрахункові параметри вулиць і доріг міст

Група поселень	Категорія вулиць і доріг	Розрахункова швидкість руху, км/год.	Ширина смуги руху, м	Кількість смуг проїзної частини	Найбільший поздовжній ухил, ‰	Найменші радіус кривих у плані, м	Ширина тротуару, м
Магістральні вулиці і дороги
Найзначніші, значні міста	Загальноміського значення безперервного руху		3,75	6-8			4,5
Те саме регульованого руху		3,75	4-6			3,0
Районного значення		3,75	4-8			2,25
Великі міста	Загальноміського значення		3,75	4-6			3,0
Районного значення		3,75	2-4			2,25
Середні, малі міста	Магістральні вулиці (дороги)		3,75	2-4			2,25
Вулиці і дороги місцевого значення
Усі групи поселень	Житлові вулиці		3,50	2,3^*)			1,5
Дороги у промислових і комунально-складських зонах		3,75				1,5
Проїзди		3,0-3,5	1-2			0,75
Пішохідні вулиці й дороги		0,75	2-6		–	–
Велосипедні доріжки		1,50	1-2			–
^*)3 урахуванням стоянок легкових автомобілів.

Відповідно до призначення та умов руху транспорту в складі сучасної вуличної мережі слід виділити дві групи вулиць:

а) магістральні вулиці, основне призначення яких – пропуск транспортних засобів усіх видів, переважно швидкісних транзитних (відносно окремих районів міста);

Магістральні вулиці безперервного руху проектують переважно у великих і найзначніших містах. Їх слід передбачати за напрямками основних пасажиро- і машинопотоків на сполученні житлових районів із загальноміським центром, великими промисловими підприємствами, для об’їзду загальноміського центру потоками транзитного транспорту. При цьому, вулиці безперервного руху повинні перетинатися з іншими вулицями на різних рівнях, а регульованого руху – при сумарній інтенсивності транспортних потоків, як правило, на під’їздах до вузла більше 4000-6000 приведених авт./год. або інтенсивності одного з лівих поворотів більше 600 приведених авт./год.

На першу чергу будівництва магістральних вулиць безперервного руху дозволяється перетин їх на одному рівні або з неповною розв’язкою руху на різних рівнях при обов’язковому резервуванні території та підземного простору для можливості будівництва в майбутньому повних розв’язок транспортного та пішохідного руху.

Відстань між магістральними вулицями не повинна перевищувати 700-1000 м.; відстань від краю основної проїзної частини магістральних доріг до лінії житлової забудови слід приймати не менше 50 м, а при застосуванні шумозахисних споруд – не менше 25 м.

Безпосередній в’їзд транспортних засобів з прилеглих ділянок на такі вулиці небажаний без облаштування перехідно-швидкісних смуг і окремих смуг для зупинок транспорту;

При прокладанні магістральних вулиць безперервного руху в районах житлової забудови необхідно додатково передбачати місцеві проїзди одностороннього руху завширшки 7,0 м.

б) вулиці й дороги місцевого значення призначені для місцевих транспортних потоків – по них відбувається рух автомобілів до пунктів призначення (торгові підприємства, склади, внутріквартальні автостоянки, гаражі та ін.). На вулицях цієї групи транзитний рух транспорту небажаний.

Ширину вулиць і доріг визначають розрахунком залежно від інтенсивності руху транспорту і пішоходів, сукупність елементів поперечного профілю (проїзних частин, технічних смуг для прокладання підземних комунікацій, тротуарів, зелених насаджень та ін.) з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог і вимог до цивільної оборони.

Дата добавления: 2014-01-05