КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Персональний розподіл доходів. Сімейні доходи, їхній рівень, джерела і структура
Персональний розподіл доходів — це розподіл доходів між окремими фізичними особами, сім'ями або домогосподарствами. Аналіз персонального розподілу доходів дає можливість виявити фактори, що визначають рівень і структуру доходів окремих сімей. Сімейний дохід — сума доходів свідомо організованої на основі родинних зв'язків та спільності побуту невеликої групи людей, життєдіяльність яких спрямована на реалізацію соціальних, економічних та духовних потреб індивідів, сім'ї, суспільства в цілому. Сімейний дохід — економічна основа відтворення сім'ї. Існують різні джерела формування сімейних доходів: — заробітна плата; — доходи від власності; — доходи від особистого підсобного господарства; — доходи від кооперативної діяльності; — доходи від індивідуальної трудової діяльності; — державні трансфертні платежі (пенсії, допомога з безробіття, стипендії, безплатні послуги в галузі охорони здоров'я, освіти та ін.); — доходи з інших джерел (спадщина тощо). Доходи населення в ринковій економіці виконують такі функції: 1) добробуту — забезпечують певний рівень життя населення; 2) мотиваційну — сприяють ефективному включенню до виробничого процесу шляхом створення системи нових стимулів; 3) соціальну — формують відповідну якість життя, що охоплює умови праці, життя і відпочинку, соціальні гарантії та забезпеченість, охорону правопорядку і дотримання прав людини, природно-кліматичні умови і стан навколишнього середовища, наявність вільного часу й можливості його ефективного використання, а також суб'єктивні відчуття спокою, комфортності та стабільності. Поняття рівня і якості життя населення тісно пов'язані й визначають стан економічного та соціального розвитку країни. Рівень сімейних доходів не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто за величину, яка у вартісному вираженні відображає законодавчо визначений рівень споживання товарів і послуг, необхідних для забезпечення життєдіяльності людини та збереження її здоров'я.
За Законом України "Про прожитковий мінімум" норматив прожиткового мінімуму формується з розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення. Прожитковий мінімум є індикатором визначення межі бідності в суспільстві й відбиває якісний рівень у споживанні населення. Прожитковий мінімум розділяє сім'ї (домогосподарства, окремих осіб) на дві умовні групи за рівнем споживання — забезпечених та малозабезпечених. Оскільки крайнім проявом бідності є злиденність, то поряд із прожитковим мінімумом використовують поняття фізіологічного мінімуму, під яким розуміють вартісну величину середньодушового сукупного доходу, що забезпечує такий рівень задоволення потреб у харчуванні, нижче якого існування людини недопустиме. Фізіологічний мінімум — межа, що розділяє дві найнижчі групи сімей за рівнем споживання — малозабезпечених (бідних) та незабезпечених (злиденних) Прожитковий мінімум є важливим соціально-економічним нормативом для визначення: — розмірів мінімальної заробітної плати; — мінімальної пенсії за віком; — допомоги багатодітним сім'ям; — виплат безробітним; — стипендій та інших соціальних виплат; — величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; — державних стандартів обслуговування і забезпечення в галузях охорони здоров'я, освіти та ін. Лише за умови виконання цих функцій прожитковий мінімум є засобом державної політики в подоланні бідності.
Рівень прожиткового мінімуму є важливою складовою для визначення на основі методики та рекомендацій ООН агрегованого показника — індексу розвитку людини ( Ірл ): Ірл де і набуває значення від 1 до 5; Ірл — індекс розвитку людини; Іх1 — індекс очікуваної тривалості життя при народженні; Іх2 — індекс рівня освіти; Іх3 — індекс рівня бідності; Іх4 — індекс рівня безробіття; Іх5 — індекс реального ВВП на душу населення. У сучасній ринковій економіці доходи окремих фізичних осіб, сімей (домогосподарств) розрізняються не лише за рівнем, а й за структурою. Структура сімейних доходів за напрямами використання їх: — харчування; — придбання одягу та взуття; — придбання товарів тривалого користування; — соціально-культурні та побутові послуги; — комунальні послуги; — транспорт; — заощадження; — інші витрати. Структура витрат сім'ї є важливим показником економічного розвитку країни. Згідно із законом Енгеля (німецького статистика, який у XIX ст. здійснив аналіз споживання сімей (осіб) із різними рівнями доходів), у міру зростання доходів сім'ї загальне споживання благ збільшується, але у різних пропорціях та структурних співвідношеннях. Зі зростанням доходів сім'ї знижується питома вага витрат на харчування, частка витрат на одяг, зазнають незначних змін витрати на житло та комунальні послуги, а от питома вага витрат на задоволення культурних та інших нематеріальних потреб суттєво зростає. В умовах становлення ринкового середовища в економіці України внаслідок взаємозумовленої дії об'єктивних та суб'єктивних факторів формування доходів населення характеризується такими тенденціями: — розширенням структурних складових сімейних доходів; — суттєвим зниженням загального рівня реальних доходів; — поглибленням розриву між номінальними доходами і доходами, що є у розпорядженні; — слабким і нестійким зростанням факторних доходів; — домінуванням перерозподільчих процесів у створенні доходів; — зростанням частки доходів від реалізації продукції особистого підсобного господарства; — натуралізацією частки отримуваних доходів; — тінізацією доходів з метою ухилення від сплати податків. Досягнення оптимальної структури і рівня сукупних сімейних доходів є одним із найбільш актуальних завдань сучасної політики.
Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 635; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |