Класифікація анальгетиків

Види болю

Анальгетики змішаного механізму дії (трамадол). Механізм дії. Відмінність їх від опіоїдних анальгетиків.

Препарати опію. Омнопон, особливості дії. Синтетичні замінники морфіну: промедол і фентаніл, особливості дії. Застосування фентанілу для нейролептаналгезії. Таламонал.

Больові відчуття виникають під час руйнівних шкідливих по­дразнень і є сигналами небезпеки, а у випадку травматичного шоку можуть бути причиною смерті. Усунення або зменшення вираженості болю сприяє поліпшенню фізичного і психічного стану пацієнта, покращанню якості його життя.

В організмі людини немає больового центру, а є система, яка сприймає, проводить больові імпульси і формує реакцію на біль — ноцицептивна (від лат. посео — ушкоджую), тобто больова.

Больові відчуття сприймаються спеціальними рецепторами — ноцицепторами. Існують ендогенні речовини, що утворюються при ушкодженні тканин і подразнюють ноцицептори. До них належать брадикінін, гістамін, серотонін, простагландини і речовина Р (полі­пептид, що складається з 11 амінокислот).

• Поверхневий епікритичний біль, короткочасний і гострий (вини­кає у разі подразнення ноцицепторів шкіри, слизових оболонок).

• Глибинний біль, що має різну тривалість і здатність до поширен­ня в інші зони (виникає у разі подразнення ноцицепторів, розташова­них у м'язах, суглобах, окісті).

• Вісцеральний біль виникає під час подразнення больових ре­цепторів внутрішніх органів — очеревини, плеври, ендотелію су­дин, оболонок мозку.

Антиноцицептивна система порушує сприйняття болю, прове­дення больового імпульсу і формування реакцій. До складу цієї системи входять ендорфіни, які виробляються у гіпофізі, гіпота­ламусі і надходять у кров. Їх виділення збільшується при стресі, у період вагітності, під час пологів, під впливом діазоту оксиду, фторотану, етанолу і залежить від стану вищої нервової системи (позитивні емоції).

У випадку недостатності ноцицептивної системи (при надмір­ній вираженій і тривалій ушкоджувальній дії) больові відчуття пригнічують за допомогою анальгетичних засобів.

Анальгетики (від грец. algos — біль і an — заперечення) — це лікарські препарати, які при резорбтивній дії вибірково пригні­чують больову чутливість. Інші форми чутливості, а також свідо­мість зберігаються.

— Наркотичні анальгетики (опіоїди):

Алкалоїди опію — морфін, кодеїн, омнопон

Синтетичні замінники морфіну: етилморфіну гідрохлорид, промедол, фентаніл, суфентаніл, метадон, дипідолор (піритрамід), естоцин, пентазоцин, трамадол (трамал), буторфанол (морадол), бупренорфін, тилідин (валорон)

— Ненаркотичні анальгетики:

Саліцилати — кислота ацетилсаліцилова, ацелізин (аспірин), натрію саліцилат

Похідні піразолону та індолоцтової кислоти: індометацин (метинодол), бутадіон, анальгін (метамізол-натрій)

Похідні параамінофенолу: парацетамол (панадол, лекадол)

Похідні кислот алканових: ібупрофен, диклофенак натрію (вольтарен, ортофен), напроксен (напроксин)

Препарати іншої хімічної будови — кислота мефенамова, нат­рію мефенамінат, піроксикам, мелоксикам (моваліс)

Комбіновані препарати: реопірин, седалгін, темпалгін, барал­гін, цитрамон, цитропак, циклопак, асконар, паравіт

Дата добавления: 2014-01-05