Тема 1. Поняття менеджменту і його роль в ринковій економіці

Розгляд цієї теми доцільно розпочати з вивчення основних термінів, це, перш за все: організація, зовнішнє середовище, управління, менеджмент, менеджер.

Мета курсу - вивчення та засвоєння науки, практики і мистецтва управління, організаціями.

Предмет курсу - головні принципи та основні функції менеджменту.

Завдання курсу - оволодіння теоретичними знаннями та практичними навичками для використання цих знань в практичній діяльності.

Чим відрізняються терміни "управління" і "менеджмент"? Терміни "управління" в широкому розумінні використовується як правило в різних видах людської діяльності (наприклад, управління автомобілем); в різних сферах діяльності (управління в біологічних і соціальних системах); в різних органах управління (в державних, громадських організаціях, а також на підприємствах та в об'єднаннях). Ми бачимо і спостерігаємо управління навколо себе. Батьки управляють дітьми, вчителі - учнями, викладачі - студентами, керівники - підлеглими. Всі ми управляємо своєю поведінкою, предметами та речами, які знаходяться в зоні наших дій. Різні економічні, політичні, соціальні і духовні процеси в суспільстві не відбуваються самовільно. Всі вони направляються, регулюються та управляються.

Новий для нашого суспільства термі "менеджмент" застосовується для характеристики управління соціально-економічними процесами на рівні підприємств, що діють в ринкових умовах, з метою отримання ефекту діяльності - прибутку.

Це поняття трактується в сучасній літературі досить широко. У фундаментальному Оксфордському словнику англійської мови менеджмент визначається так: "спосіб (манера) спілкування з людьми, влада і мистецтво управління, особливого роду уміння та адміністративні навики, орган управління, адміністративна одиниця"

У літературі по управлінню цей термін також трактується багатосторонньо, що, в певній мірі, відображено на рисунку 1, де представлені підходи, які найчастіше використовуються при визначенні менеджменту. Між ними немає протиріч, вони доповнюють один одного, що дозволяє з'ясувати сутність менеджменту.

Менеджмент як вид самостійної професіональної діяльності І виник, коли виробничі, економічні і соціальні процеси значно ускладнились та залучили значну кількість учасників. У цих умовах виникла необхідність виділення керівників-менеджерів, в завдання яких входила функція: координація та регулювання дій учасників. Менеджер-керівник став таким же найнятим працівником як і рядовий робітник організації.

Праця менеджера - це самостійна виробнича праця, яка виникла в умовах комбінації високотехнологічного виробництва з високим рівнем розподілу праці та спеціалізації працівників, і забезпечує зв'язок і єдність всього виробничого процесу.

Рис. 1. Основні підходи до визначення сутності та змісту терміну

"менеджмент"

Менеджмент як інтеграційний процес - за допомогою якого професійно підготовлені спеціалісти формують організації і управляють ними через встановлення цілей і розробку засобів їх досягнення.

Менеджери, здійснюючи функції управління, які забезпечують умови для ефективної праці зайнятих в організації працівників і одержують результати, що відповідають цілям організації.

Менеджмент як орган або апарат управління - це особа або група осіб, що утворили специфічний орган або апарат управління, що відповідає за вивчення, аналіз і формулювання цілей, і ініціює відповідні дії в інтересах організації. Головне завдання працівників апарату управління - це ефективна координація і раціональне використання всіх ресурсів організації (матеріальних, фінансових, технологічних, людських) для досягнення її цілей.

Менеджмент як люди, що управляють організацією - це певна соціальна категорія професійно підготовлених управляючих-менеджерів, робота яких полягає в регулюванні і керівництві зусиллями всього персоналу для досягнення цілей.

Менеджмент як наука - це самостійна галузь знань, яка має свій предмет, свої специфічні проблеми, методи і засоби вирішення.

Менеджмент як мистецтво — це вміння окремих талановитих людей досягати поставлених цілей, спрямовуючи працю, інтелект і поведінку людей, які працюють в організації.

Кінцева мета менеджменту — забезпечення прибутковості в діяльності організації, завдяки раціональній організації виробничого процесу та ефективного використання потенціалу підприємства, при подоланні ризикових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього характеру.

Чим викликана потреба в менеджменті, чому необхідне управління?

Виділяємо загальні характеристики та ознаки складних організацій:

1. Наявність ресурсів

Ціль будь-якої організації передбачає перетворення ресурсів для досягнення певних результатів. Основні ресурси - персонал і фізичні ресурси (капітал, земля, матеріали, технології, інформація).

2. Залежність від зовнішнього середовища

Зовнішнє середовище - певні економічні умови господарювання, споживачі, профспілки, урядові акти, законодавство, конкуренти, система цінностей у суспільстві, міжнародна конкуренція.

3. Підрозділи

Це частини організації, що охоплюють групу людей, які виконують конкретні специфічні завдання (цілі) для досягнення загальної мети.

4. Горизонтальний поділ праці, тобто поділ праці між зайнятими за видами власне виробництва, на складові компоненти.

5. Вертикальний поділ праці, тобто координація діяльності складових (підрозділів) організації. Координація роботи працівників -сутність управління. Без управління діяльність організацій неможлива.

Отже, управління (менеджмент) викликане потребою узгодження дій для одержання очікуваного результату спільної діяльності людей.

У залежності від функцій, які виконуються та місцем у загальній системі менеджменту організації існують певні типи менеджер і в (Табл.1.).

Таблиця 1. Типи менеджерів

Класифікаційна група	Тип менеджера	Характерні ознаки
За функціональним розподілом	Лінійний менеджер	Діє на підставі одноосібного керівництва, відповідальний за стан і розвиток підприємства або його підрозділів (директор, начальник цеху, майстер, бригадир)
	Функціональний менеджер	Відповідальний за певну сферу в системі управління, очолює функціональний підрозділ (управляючий маркетингом, головний економіст та ін.)
За місцем у системі управління організацією	Менеджери низової ланки	Відповідають за виконання виробничих завдань, за безпосереднє використання ресурсів, вирішують оперативні проблеми, спілкуються безпосередньо з виробниками
	Менеджери середньої ланки	Вирішують тактичні проблеми, координують співпрацю відділів, контролюють технологічні процеси
	Менеджери вищої ланки	Визначають загальні напрями функціонування і розвитку організації в цілому, володіють найвищими повноваженнями, визначають стратегію.

Розгляньте сучасні принципи менеджменту.

Принципи менеджменту в сучасних умовах господарювання визначають реальну практику діяльності і функціонування системи в цілому. Дослідження сучасного лідера американської.школи менеджменту П.Друкера, який розглядає роль принципів в сучасних умовах господарювання, полягають в слідую чому:

- принципи є описовими і прогнозуючими, а не приписуючими;

- основні принципи менеджменту універсальні і можуть застосовуватись в будь-якій країні і до будь-якого підприємства;

- принципи повинні бути гнучкими і застосовуватись в будь -яких умовах;

- те що менеджери роблять в різних країнах є фактично однаковим, але те, як вони це роблять, є різним. Тому, необхідно визначити ті елементи власної культури, історії і традицій, які можна

використовувати для модернізованої системи управління;

- головною метою менеджменту, є встановлення чітких завдань, які поєднують всіх членів організації навколо загальної цілі;

- враховуючи те, що будь-яка виробнича система має в своєму складі людей з різними знаннями, навиками і функціональними обов'язками, процес його функціонування повинен базуватись на комунікації між працівниками та на їх індивідуальній відповідальності;

- менеджмент повинен зробити людей здатними до спільних дій;

- менеджмент повинен сприяти розвитку як потреб членів організації, так і можливостей їх задоволення.

Знання принципів управління дозволяє менеджерам уникати стратегічних і фактичних помилок у процесі реалізації своїх функцій.

Принципи управління - це певні вимоги, правила, що висуваються до дій людей, а також норми поведінки органів управління і керівників. Принципи встановлюють вимоги до організації процесу управління і тісно пов'язані з методами і цілями управління.

Виділяють основні сучасні принципи менеджменту:

- принцип відповідальності завдань;

- принцип цілісності;

- принцип функціонального визначення;

- принцип відповідальності повноважень і відповідальності;

- принцип рівня повноважень;

- принцип розподілу завдань;

- принцип діапазону управління;

- скалярний принцип;

- принцип делегування;

- принцип Пітера;

- принцип абсолютної відповідальності;

- принцип одноосібного керівництва;

- принцип прямого керівництва;

- принцип прямого контролю;

- принцип лідерства;

- принцип мотивації;

- принцип способів керівництва і лідерства.

Дата добавления: 2014-01-05