Правила доказу

Правила тези

Теза - центральний пункт доказу і вимоги пред’являються насамперед до неї.

1. Теза може бути доведена лише тоді, коли вона істинна. В доведенні істинність тези не народжується, а лише встановлюється, виявляється. Іншими словами, невірно буде намагатися доводити істинність завідома хибної тези (це називається софістика).

2. Теза має бути чітко визначена - суб’єкти, предикати, модальність, квантори тези як судження мають бути чіткими і недвозначними.

3. Теза має залишатися однією (тотожною) протягом всього доведення.

Правила аргументів

4. Аргументи мають бути істинними.

5. Істинність аргументів має бути (за потреби) обґрунтована незалежно від істинності тези. Це значить, що, по перше, у аргументів мають бути власні докази і, по друге, невірно відволікатися з процесу доведення істинності тези на доведення істинності аргументів. Доведення тези слід довести до кінця, а потім (за потреби) – доводити істинність аргументів.

6. Аргументи не повинні бути суперечливими, бо одночасне ствердження або спростування є неможливим за законами логіки.

7. Кожен з аргументів має бути необхідним, а їх сукупність - достатньою для обґрунтування тези. Іншими словами, у доведенні не повинно бути нічого зайвого і нічого випущеного з уваги.

Правило щодо форми доведення:

8. Теза повинна з логічною необхідністю (за законами логіки) узгоджуватися з аргументами як висновок з засновків. Таким чином, мистецтво проводити доведення полягає у демонстрації достатньої кількості логічних і несуперечливих аргументів. Теза буде слідувати з них як висновок, а співрозмовникові, між іншим, пропонується його сформулювати.

2. Спростування, його різновиди.

Спростування є, власне, доведенням хибності або необґрунтованості тези.

Складовими спростування є теза спростування, контраргументи (аргументи спростування) і відповідна демонстрація.

Знаючи правила і види доведення, нескладно підмітити різновиди спростування:

1. Спростування тези (пряме і непряме);

2. Критика аргументів;

3. Виявлення вад демонстрації.

Спростування тези є прямим у разі демонстрації фактів, які суперечать тезі спростування.

Непряме спростування тези може відбуватися шляхом доведення до абсурду – демонстрацією хибності або неможливості наслідків, які випливають з тези спростування. Іншим різновидом непрямого спростування є доведення істинності антитези.

Критика аргументів відбувається шляхом демонстрації співрозмовникові того, що:

- вони не істинні;

- суперечать один одному;

- не доводять дану тезу;

- їх недостатньо для доведення тези.

Виявлення вад демонстрації як правило, відбувається шляхом показання її непереконливості. Співрозмовникові ілюструються вади аргументів тощо.

3. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації

Пошук істини найчастіше відбувається у боротьбі мислення з хибними судженнями, умовиводами тощо. І спростування і доведення можуть приймати різноманітні форми. Найтиповішими є суперечка і дискусія. Розглянемо їх докладніше.

Важливою вимогою до демонстрації є, безумовно, сумлінність, чесність і об’єктивність подання аргументів. Зокрема це заторкує готовність людей відмовитися від упереджено негативного ставлення до чужих думок і симпатій до своїх. Доведення і спростування, яке ведеться співрозмовниками (опонентом і пропонентом), здавна і традиційно формується у вигляді діалогу.

Суперечка і дискусія – два близькі види складного вербального аргументаційного процесу. Вони поділяються за метою і манерою проведення.

У залежності від мети суперечки бувають, зокрема, заради істини, заради перемоги над співрозмовником і заради самої суперечки.

Дискусія є, власне, науковою суперечкою – в її процесі заздалегідь готується науковий матеріал (тези і аргументи до них), який подається пропонентом опонентові для критичного погляду.

Манера проведення дискусії відрізняється (в ідеалі) високою культурою поведінки, неупередженістю і вимагає від сторін високого рівня компетентності щодо предмету суперечки, галузі відповідного знання.

4. Логічні пастки, способи їх подолання

Перш ніж перейти до пасток, які з різним ступенем усвідомлення застосовуються людьми, неспроможними до логічного обґрунтування, наведемо деякі з типових логічних помилок, які трапляються у доказах.

Помилки у аргументах

1. Хибність основ (аргументів) – основна помилка, яка полягає у тому, що у якості аргументів беруться не істинні, а хибні судження, які видають або намагаються видати за істинні. Класичний приклад такої помилки – хибність аргументів Птоломея, який вважав вірною геоцентричну будову Сонячної системи тому, що Сонце обертається навколо Землі.

2. «Передбачення аргументів» – теза спирається на недоведені аргументи, які лише можуть бути істинними.

3. «Хибне коло» – теза доводиться аргументами, а істинність аргументів базується на цій же тезі. Прикладом цього може бути таке «доведення»: «Вартість товарів на ринку визначається вартістю праці, а вартість праці повинна залежати від вартості товарів на ринку».

Помилки у демострації

4. Уявне слідування – людина поєднує непоєднувані аргументи словами «значить», «слідує», «отже», «таким чином», «у підсумку маємо» тощо. Тоді складається видимість того, що теза аргументами підтверджується.

5. Аргумент приймається безумовно істинним – він може бути істинним лише з урахуванням певного часу, відношення, місця і ніколи не є істинним безумовно. Так їжею, отрутою і ліками часто є одна і таж речовина, але її властивості залежать від дози, часу прийняття тощо.

Пастки у суперечці

Пастка у суперечці – непорядний і некваліфікований прийом, який свідомо застосовується малокультурною людиною для того, щоб утруднити своєму опонентові задачу спростування або доведення. Пастки - це порушення принципів вірного мислення і законів логіки, тому, принаймні, у наукових дискусіях вони неприпустимі. Серед оман, яких треба уникати, науковці зокрема виділяють:

Пастки логічного характеру:

§ софізми – свідоме порушення певних правил і законів раціонального мислення. Всі численні різновиди софізмів навряд чи доречно наводити, бо кожному з законів логіки, правил визначення, поділу тощо належить його перекручення;

§ антиномії (від латинського «безвихідь») – логічно парадоксальні ситуації, які містять у міркуванні певні дефекти, для яких у логіці не віднайдено рішення. Тут зазначимо, що геніальні філософи (зокрема, Зенон Елейський) спеціально конструювали антиномії, але не для введення співрозмовників у оману, а з метою умоглядного доведення властивостей часу, простору, руху тощо.

Соціально-психологічні пастки:

§ «Принада» – бажаючи схилити опонента до прийняття тези, пропонент підкуповує його лестощами, стверджуючи, наприклад, що він, як людина прониклива, ерудована і інтелектуальна, повинен погодитися з тезою;

§ «Приниження» – якщо теза відкидається опонентом не аргументовано, то він може підкреслювати негативні риси пропонента як особистості (уявні чи такі, які справи не стосуються) – неосвіченість, необізнаність у даній галузі;

§ «Самозвеличення» – одна з сторін суперечки може вдаватися до афішування власних здобутків, звань, титулів, посад тощо, щоб непрямо сказати «З ким ви зібралися вести суперечку?!»;

§ «Мнима проникливість» – неаргументовано відкидаючи тезу, людина може туманно розказувати, що вона просто стовідсотково відчуває, що її не можна прийняти;

§ «Апеляція до здорового глузду» – до неї можуть вдаватися люди консервативні, які звикли безпідставно відкидати тези, керуючись так званим «здоровим глуздом», щоб не прийняти новітні, передові ідеї;

§ «Апеляція до зиску» або «Кому це вигідно?» – замість логічного обґрунтування або спростування тези сторона суперечки починає агітувати за його прийняття (або неприйняття) в силу його вигідності (невигідності) з моральної, політичної, ідеологічної точки зору;

§ «Апеляція до вірності» – замість доведення чи спростування тези люди апелюють до вірності традиціям, ідеям, партійним переконанням, ідеям якоїсь людини;

§ «Досказування» – пастка криється у фразах «дозвольте я завершу Вашу думку», «Мені зрозуміло, куди Ви хилите і що хочете сказати», «Неважко передбачити продовження Вашої думки». Слід відзначити, що такі фрази не будуть спробою пастки, якщо висновки самі напрошуються – інша справа, коли сторона намагається перекрутити думки іншої сторони;

§ Пастка «А завтра…» – якщо ступінь організованості мислення протилежної сторони невисокий, то вдаються до таких фраз замість аргументації доведення чи спростування: «Сьогодні нам пропонують прийняти вірним це положення, а завтра запропонують прийняти …». Відбувається гіперболізація негативу наслідків;

§ «Ярлик» – однозначна, бездоказова оцінка стверджень суперника, яка не містить ніякої аргументації. Приводиться з метою дискредитації – «Ваша теза утопічна, хибна, абсурдна тощо»;

§ «Філософствування» – широко вживається багатьма людьми. Схильність говорити «мудрованою мовою», наукоподібно, без необхідності застосовуючи терміни. Таким чином сторона у суперечці, не маючи аргументів, домагається здобути враження мудрості і глибокодумності;

§ «Тріскотня» – ошелешення, приголомшення надвисоким темпом мови, численної кількості думок;

§ «Вдовблювання» – пастка полягає у поступовому приученні аудиторії до якоїсь думки;

§ «Багатозначна недосказаність» – людина, відчуваючи брак аргументів, замість них приймає глибокодумний і багатозначний вигляд, який говорить про те, що він «міг би привести ще аргументи, але не вважає за потрібним це робити»;

§ «Слабка ланка» – з висунутих пропонентом тез і аргументів опонент обирає найслабкіші, спростовує їх у різкій формі і висвітлює справу так, що ніби то всі інші доводи пропонента є невірними;

§ «Уявна неуважність» – людина умисно «забуває» ті доводи супротивника, проти яких не має відповідей;

§ «Доведи (спростуй) сам» – свої аргументи пропонент не приводить і задачу доказу переносить на опонента;

§ «Симуляція нерозуміння» – не знаючи, як заперечити, людина намагається представити справу так, ніби то він не розуміє слів суперника;

§ «Механічні пастки» – використання відволікаючих жестів, фізичної дії на опонента.

Деякі пастки організаційного характеру

Ілюструють упереджену або малокультурну тактику проведення суперечки, дискусії:

§ «Брати горлом» – не бажаючи сприймати тезу, людина підвищує тон, перебиває, не дає можливість висловити думку;

§ «Надати перше слово корифеям» – цілеспрямоване формування в аудиторії потрібної установки;

§ Обговорення тимчасово припиняється перед виступом людини, чия позиція не подобається;

§ Одних виступаючих жорстко обмежують у регламенті, інших – ні;

§ Використання замореності аудиторії для того, щоб без обговорення прийняти потрібну тезу.

Спосіб подолання більшості зазначених пасток доволі простий. Схематично він полягає у наступному: розпізнаючи пастку, вживану співрозмовником, потрібно відразу попередити його про те, що дискусія передбачає послідовне наведення достатньої для Вас кількості несуперечливих аргументів - і нічого іншого.

Якщо ж співрозмовник не припиняє вживати пастки, то слід констатувати, що у суперечці перемогли Ви, оскільки він проводив аргументацію нелогічно. При цьому рекомендується тамувати будь-які емоції і заздалегідь бути готовим до того, що такий малокультурний і несумлінний співрозмовник буде роздратованим.

Стислі висновки за лекцією:

1. Доведення є комплексною формою мислення, призначеною для обґрунтування істинності тези, яка не є очевидною.

2. В залежності від будови, доведення бувають прямі і непрямі, але всі вони повинні підкорюватися певним правилам, які випливають з законів логіки.

3. Доведення хибності тези називається спростуванням – воно також має різновиди і правила.

4. Типовими формами демонстрації як доведення, так і спростування у професійній та повсякденній практиці є суперечка і дискусія.

5. Ці форми потрібно проводити цивілізовано за певними правилами, не вдаючись до пасток логічного, соціально-психологічного та організаційного характеру.

Питання для самоконтролю за темою 6:

1. Дайте визначення поняттю «доведення», змалюйте його структуру.

2. Назвіть види доказів, дайте їм загальну характеристику.

3. У чому полягає різниця між прямими і непрямими доказами.

4. Назвіть правила доведення.

5. Чим спростування відрізняється від доведення?

6. Назвіть і характеризуйте різновиди спростування.

7. У чому полягає різниця між логічними помилками і пастками?

8. Наведіть приклади пасток, класифікуйте їх.

9. У чому полягає тактика подолання оман у суперечці або дискусії?

Основна література для самостійної роботи за темою 6:

§ Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 219 - 245.

§ Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 239 - 249

§ Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 257 – 267.

§ Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 204 - 219.

§ Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 179 - 194.

§ Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. – Москва: Владос, 2001 – С.494 – 513.

Навчально-методичні матеріали

Модульне планування ДИСЦИПЛінИ

Загалом – 54 години*.

У тому числі:

Лекційні заняття – 20 годин

Семінарські заняття – 20 годин

Самостійна робота студента (підготовка до семінарів і заняття студентів за індивідуальними завданнями) – 14 годин

За кредитно-модульною системою:

Національних залікових кредитів – 1,5

Кредитів ECTS – 1,5

Залікових модулів – 2

Порядковий номер і назва теми (змістового модуля)	Кількість годин	Форма контролю
Загалом	з них:
Лекції	Семінарські заняття**	СРС
Заліковий модуль 1.
Тема 1. Предмет і мова формальної логіки.		2***			Поточна Опитування, доповіді, виступи з тезами рефератів, перевірка ІЗ, або модульний контроль (Тест 1)
Тема 2. Поняття		4***	4***
Тема 3. Судження
Разом з залікового модуля 1
Заліковий модуль 2.
Тема 4. Закони логіки					Поточна Опитування, доповіді, виступи з тезами рефератів, перевірка ІЗ, або модульний контроль (Тест 2)
Тема 5. Умовивід
Тема 6. Доведення і Спростування
Разом з залікового модуля 2
Разом:
Підсумкова форма контролю - за результатами модулів або підсумкове тестування (Тест 3)

* кількість годин, сукупно виділених на дисципліну “Логіка” може варіюватися;

** на деяких факультетах не передбачено їх проведення.

*** проведення цих аудиторних занять передбачене для студентів заочної форми навчання

Плани семінарських занять

Семінарське заняття – організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організує обговорення студентами питань з тем, визначених навчальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, дискусій, рецензування та обговорення рефератів чи доповідей..

СемінарСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема 1. “Предмет і мова формальної логіки”

(2 години)

П Л А Н

1. Поняття логіки як науки, її стисла історія

2. Пізнання, його різновиди і форми

3. Логіка та мова

Теми ДОПОВІДЕЙ

1. Смислове наповнення поняття “логіка”

2. Причини та передумови виникнення логіки як науки

3. Специфіка науки логіки у добу античності. Софістика

4. Арістотелівська критика софізмів

5. Специфіка науки логіки у добу європейського Середньовіччя

6. Структура сучасної логіки як науки

7. Сутність пізнання, його різновиди

8. Практичне (чуттєве) пізнання, його форми

9. Теоретичне пізнання, його форми

10. Поняття знаку. Їх різновиди

11. Взаємозв’язок імені, змісту і предметного значення

питання для самоконтролю

1. Якими є причини та передумови виникнення логіки як науки?

2. Якою є специфіка науки «логіка» у добу античності?

3. Якою є специфіка науки «логіка» у добу європейського Середньовіччя?

4. Якою є специфіка науки «логіка» у Нову добу?

5. Якою є структура сучасної логіки?

6. Розкрийте сутність процесу пізнання

7. Які і снують види пізнання?

8. Характеризуйте практичне (теоретичне) пізнання, його форми і рівні

9. Характеризуйте теоретичне пізнання, його форми

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ (пропонована форма - реферат)

1. Софістика як предтеча виникнення логіки

2. Аристотелівська критика софізмів

3. Виникнення логіки. Логічне вчення Аристотеля.

4. Логіка у європейському Середньовіччі

5. Стан логіки за Доби Відродження

6. Сучасний стан логіки як науки, її галузі

7. Взаємозв’язок мислення і мовлення

8. Логіка і філософія

9. Логіка і риторика – взаємозв’язок і відмінність дисциплін

10. Особливості штучних мов, роль логіки для їх побудови

Література для самостійної роботи:

§ Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К.: Золоті ворота, 1998. - С. 5 – 24.

§ Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 3 – 21.

§ Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 3 – 12.

§ Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 84 – 88.

§ Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 3-32, 99-120.

§ Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 4 – 28.

§ Берков В.Ф. Логика. – Минск: Тетра Системс, 2001. – С. 196 – 217.

§ Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000. – С. 3 - 18.

§ Войшвилло Е., Дегтярев М. Логика. – Москва: Владос, 2001.- С. 9-19, 33-38.

§ Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 4 – 81.

§ Аристотель. Сочинения в 4-х томах. Т.2. Москва, Мысль, 1978. С.533 – 593.

СемінарСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2, 3

ТЕМА 2. “Поняття”

(4 години – 2 семінарських заняття)

П Л А Н

1. Визначення поняття, його загальна характеристика

2. Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємовідношення між ними

3. Операції з поняттями (обмеження, узагальнення, поділ обсягу та визначення змісту)

Теми ДОПОВІДЕЙ

1. Загальна характеристика поняття як найпростішої форми мислення

2. Механізми утворення понять

3. Обсяг поняття, види понять за обсягом

4. Поняття про найближчий рід і вид

5. Взаємовідношення між обсягами понять

6. Обмеження та узагальнення понять

7. Поділ понять, правила поділу і його помилки

8. Способи поділу понять

9. Зміст поняття, види понять за змістом

10. Відношення обсягу та змісту

11. Визначення понять, правила і помилки визначення

12. Повсякденні прийоми, які заміняють точне логічне визначення

Питання для самоконтролю:

1. Означте поняття, подайте його загальну характеристику як формі мислення

2. Змалюйте механізми утворення понять, приведіть приклади

3. Означте суттєві та несуттєві ознаки предметів

4. Що таке об’єм поняття? Наведіть приклади

5. Які види понять існують за їх об’ємом? Наведіть приклади

5. Що таке зміст поняття

6. Які види понять існують за їх змістом? Наведіть приклади

7. Які взаємини між об’ємом і змістом понять?

8. Які взаємовідношення існують між поняттями?

9. Що таке сумісність понять, наведіть приклади

10. Що таке несумісність понять, наведіть приклади

11. Обмежте і узагальніть поняття

12. Що таке “визначення поняття”, які існують правила визначення?

13. Що таке “поділ поняття”, які існують правила поділу понять?

14. Які прийоми людина використовує, коли не може дати точне визначення

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

(пропонована форма - реферат)

1. Помилки поділу у повсякденній практиці (теле-, радіопередачах тощо)

2. Помилки визначення у повсякденній практиці

3. Невірне узагальнення і обмеження (приклади – з практики)

4. Правила явного визначення. Помилки.

5. Класифікація, її роль у науці

6. Природна та штучна (неприродна) класифікація

Література для самостійної роботи:

§ Хоменко І., Алексюк І. Основи логіки. – К.: Золоті ворота, 1998. - С. 62 - 77.

§ Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 192 - 210.

§ Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 20 - 48.

§ Курбатов В.Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001.-С. 115 – 125, 133 - 146.

§ Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 123 - 166.

§ Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 24 - 59.

§ Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 27 - 54.

§ Войшвилло Е., Дегтярев М. Логика. – Москва: Владос, 2001 – С. 180 - 271.

СемінарСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 4, 5

Тема 3. “СУДЖЕННЯ”

(4 години – 2 семінарських заняття)

П Л А Н

1. Судження як форма мислення, базові різновиди

2. Просте судження (розподіл термінів, взаємовідношення між судженнями).

3. Складне судження, його різновиди

4. Модальність суджень

Теми ДОПОВІДЕЙ

1. Загальна характеристика судження як форми мислення

2. Базові різновиди суджень (екзистенційні, атрибутивні, релятивні)

3. Структура ПКС

4. Вираження кванторів та логічних зв’язок у мовленні

5. „Логічний квадрат”, його сутність

6. Складне судження, різновиди

7. Таблиці істинності різновидів складних суджень

8. Вираження логічних сполучників у мовленні

9. Поняття про модальність суджень, види модальностей

Питання для самоконтролю:

1. Подайте визначення судженню як формі мислення

2. Який зв’язок між поняттям та судженням?

3. Як судження виражається у живій мові?

4. Які види простих суджень існують?

5. Змалюйте структуру простого судження

6. Як прості судження поділяються за кількістю та якістю?

7. Що таке розподіленість термінів у простому судженні?

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ (форма- реферат)

1. Причини вживання модальних функторів у повсякденній практиці (певної групи людей)

2. Застосування правил «логічного квадрату» у повсякденній та професійній практиці (людей певної професії)

3. Парадокси імплікації

4. Висловлювання, судження і речення – різниця між ними

5. Аналіз простих категоричних суджень у сучасній логіці

6. Деонтична логіка і логіка оцінок як різновиди модальних логік

література для самостійної роботи:

§ Хоменко І., Алексюк І. Основи логіки. -К.: Зол. ворота, 1998. - С. 165 – 175.

§ Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 64 - 95.

§ Курбатов В.И. Логика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 126 – 132.

§ Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 170 - 200.

§ Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 62 - 92.

§ Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 65 – 83.

§ Войшвилло Е., Дегтярев М. Логика. – Москва: Владос, 2001 – С. 277 – 325.

СемінарСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 6.

ТЕМА 4. “ЗАКОНИ ЛОГІКИ”

(2 години)

Дата добавления: 2014-01-05