Метод ланцюгових підстановок

Метод ланцюгових підставок використовується для визначення впливу окремих факторів на відповідний сукупний показник. Цей метод застосовується у тому випадку, коли залежність між показниками, які вивчаються мають суворо функціональний характер, тобто мають пряму чи обернено пропорційну залежність.

Сукупність методу ланцюгових підставок полягає в послідовній заміні планової (чи іншої) величини одного із складових показника фактичною його величиною, усі інші складові величини показника вважаються незмінними. Ступень впливу того чи іншого показника визначається послідовним відніманням:

- від другого розрахунку віднімається перший;

- від третього розрахунку – другий; і т.д.

Число розрахунків повинно бути на одиницю більше, ніж число показників розрахункової формули.

При визначенні двох факторів робиться три розрахунки, при визначенні трьох факторів – чотири розрахунки і т.д.

Наприклад, необхідно визначити вплив трудових факторів на обсяг виробленої продукції.

Залежність обсягу виробленої продукції від трудових показників (факторів) математично можна формалізувати слідуючим чином:

V = Чср. х Тд. х tг х вг·

(1.13)

де: V – обсяг виробленої продукції підприємством за рік, тис. грн.;

Ч_ср. – середньосписочна чисельність робітників, чол.;

Т_д. - середнє число днів, які відпрацював один робітник за рік, дн.;

t_г – середнє число годин, які відпрацював один робітник за рік, час.;

в_г – середня виробітка продукції одним робітником за одну годину, грн.

Тобто, обсяг виробленої продукції дорівнює добутку перерахованих показників. Для вивчення впливу кожного із них необхідно зробити п’ять розрахунків.

Вихідні дані для розрахунків наведені у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7.

Планові та фактичні дані про обсяг виробленої продукції та трудові показники підприємства «Т» за рік

№	Показники	Умовні познач.	План	Факт
	Обсяг виробленої продукції за рік. тис. грн.	V	2803,8	3155,2
	Середньосписочна чисельність робітників, чол.	Чср.
	Середнє число днів відпрацьованих одним робітником за рік, днів	Тд.
	Середнє число годин відпрацьованих одним робітником за рік, год.	tг.	6,9	6,8
	Середня виробітка продукції одним робітником за 1 годину, грн.	вг.	1,5	1,6

Фактично обсяг виробленої продукції у порівнянні з планом збільшився на 351,4 тис. грн. (3155,2 – 2803,8).

Для визначення впливу різних трудових факторів на збільшення обсягу виробленої продукції необхідно виконати слідуючи розрахунки.

Перший:

Всі показники планові:

V₁ = 900 х 301 х 6,9 х 1,5 = 2803,8 тис. грн.

Другий:

Середньосписочна чисельність робітників фактична, всі інші показники планові.

V₂ = 1000 х 301 х 6,9 х 1,5 = 3115,4 тис. грн.

Третій:

Чисельність робітників та число відпрацьованих ними днів за рік – фактичні, інші показники – планові.

V₃ = 1000 х 290 х 6,9 х 1,5 = 3001,5 тис. грн.

Четвертий:

Чисельність робітників, число відпрацьованих днів і годин – фактичні. Інші показники – планові.

V₄ = 1000 х 290 х 6,8 х 1,5 = 2958,0 тис. грн.

П’ятий:

V₅ = 1000 х 290 х 6,8 х 1,6 = 3155,2 тис. грн.

Відхилення фактичного обсягу виробленої продукції від планового показника за рахунок різних факторів складе:

1. За рахунок збільшення кількості робітників:

V₂ – V₁ = 3115,4 – 2803,8 = 311,6 тис. грн.

2. За рахунок зменшення числа відпрацьованих днів:

V₃ – V₂ = 3001,5 – 3115,4 = - 113,9 тис. грн.

3. За рахунок зменшення середньої тривалості робочого дня:

V₄ – V₃ = 2958,0 – 3001,5 = - 43,5 тис. грн.

4. За рахунок збільшення середньогодинної виробки робітниками:

V₅ – V₄ = 3155,2 – 2958,0 = 197,2 тис. грн.

Перевірка:

351,4_{тис.грн.} = 311,6 + (- 113,9) + (- 43,5) + 197,2

Таким чином, виконані розрахунки свідчать про те, що два фактори (збільшення чисельності робітників і підвищення середньогодинної виробітки) сприяли збільшенню фактичного випуску продукції порівняно із планом на 508,8 тис. грн. За рахунок інших факторів (зменшення числа відпрацьованих днів, зменшення середньої тривалості робочого дня) обсяг виробленої продукції зменшився на 157,8 тис. грн.

Більш глибокий аналіз свідчить про те, що на підприємстві цілодобові та внутрізмінні простої перевищили планові показники. Якщо б цього не було на підприємстві за рахунок цих факторів обсяг виробленої продукції зріс би на 157,8 тис. грн.

При використанні методу ланцюгових підставок важливо забезпечити сувору послідовність підстановок, так як її довільна зміна може привести до невірних результатів. У практиці аналізу в першу чергу виявляється вплив кількісних показників, а потім – якісних.

Метод групувань – є невід’ємною частиною економіко-правового аналізу. Метод групувань дозволяє вивчити економічні процеси у їх взаємозв’язку і взаємозалежності, виявити вплив найбільш суттєвих факторів, виявити закономірності і тенденції, які властиві цим процесам.

Групування передбачає відповідну класифікацію економічних процесів, а також причин і факторів, які їх обумовлюють. На основі групувальних таблиць проводиться економічний аналіз, встановлюється причинний зв’язок, взаємозалежність та взаємообумовленість різних факторів.

Типологічні, структурні та аналітичні групування можуть бути використані для об’єктів, які мають кількісно однорідні сукупності.

При побудові аналітичних групувань із двох взаємопов’язаних показників – один розглядяться як фактор, другий – як результат впливу першого. Групувальні таблиці будуються як за одним, так і за декількома ознаками.

Балансовий метод – використовується у тому випадку, коли є сувора функціональна залежність окремих показників. Цей метод широко використовується у бухгалтерському обліку, статистиці.

Слово «баланс» означає рівність і рівновагу.

Баланс є основним документом підприємства різних форм власності. У балансі знаходять відображення засоби, які має підприємство, тобто у бухгалтерському балансі на основі групування відображаються господарські засоби за складом і розміщеннням та джерелами їх формування у грошовій оцінці на дату складання балансу.

Баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці.

Ліва частина, актив – свідчить про склад і розміщення активів підприємства;

Права частина, пасив – відображає джерела формування та цільове призначення активів підприємства.

Сума активу дорівнює сумі пасиву, так як наявність коштів повинна відповідати наявності джерел їх формування.

В економіко-правовому аналізі та аудиті поряд із бухгалтерським балансом широко застосовується товарний баланс.

Формула товарного балансу слідуюча:

N3^І + N^н = N^p + N^в + N3^ІІ

(1.14)

де: N₃^І – запаси товарів на початок звітного періоду;

N^н – надходження товарів за звітний період;

N^p – реалізація товарів у звітному періоді;

N^в – інше вибуття (природне вибуття) товарів у звітному періоді;

N₃^ІІ – запаси товарів на кінець звітного періоду.

Кожну із величин можна записати, як алгебраїчну суму усіх інших:

1. Запаси на початок звітного періоду:

N₃^І = N^p + N^в + N₃^ІІ - N^н

2. Реалізація товарів:

N^p = N₃^І + N^н - N^в - N₃^ІІ

3. Надходження товарів:

N^н = N^p + N^в - N₃^І - N₃^ІІ

4. Інше вибуття товарів:

N^в = N₃^І + N^н + N^p - N₃^ІІ

5. Запаси товарів на кінець періоду:

N₃^ІІ = N₃^І + N^н - N^в - N^p

На основі товарного балансу і за допомогою методу ланцюгових підставок можна виявити вплив кожного алгебраїчного показника на сукупний показник.

Спосіб різниць – використовується для визначення різниць між окремими однорідними показниками. Цей спосіб знаходить широке застосування в економічному аналізі, бухгалтерському обліку, статистиці, фінансовому аналізі та аудиті.

При використанні способу різниць необхідно особливу увагу наділяти знакам та їх економічному змісту.

Графічний метод. Даний метод пов’язаний з геометричним відображенням функціональної залежності за допомогою ліній на площині.

Графіки використовуються для визначення функцій за відповідними значеннями аргументів з метою наочного відображення функціональних залежностей.

У економіко-правовому аналізі використовуються усі види графічного зображення:

- діаграми порівняння; діаграми часових рядів; криві розподілу; графіки кореляційного поля; статистичні картограми та інші.

Математичні методи – використовуються для аналізу і визначення тісноти зв’язку між окремими показниками, які знаходяться в імовірній залежності, як між двома кількісними ознаками (парна кореляція), так і багатьма величинами (багато кореляційна модель), а також такі методи, як: метод регресивного аналізу, симплексний метод, метод теорії ігор, метод масового обслуговування, метод теорії графів та інші.

Вказані методи можуть бути використані в економіко-правовому аналізі при наявності у фахівців спеціальної математичної підготовки, або спеціально розроблених для персональних комп’ютерів відповідних тематичних програм.

Дата добавления: 2014-01-05