Російська назва: левзея сафлоровидная, большеголовник сафлоровидный, большеголовник альпийский, маралий корень

Народна назва: маралова трава, мараловий корінь

Leuzea carthamoides DC

Rhizomata et radices Leuzeae

Левзея сафлоровидна

(Великоголовник сафлоровидний)

Айстрові Asteraceae

Опис рослини. Багаторічна трав’яниста рослина. Кореневище міцне, розгалужене, дерев’янисте, горизонтальне з тонкими багаточисельними коренями коричневого або бурого кольору, із специфічним запахом. Стебло просте до 1,5м заввишки, прямостояче, нерозгалужене, всередині пусте, дрібноборозенчасте, павутинистоопушене. Листки слабко павутинчасті, глибокоперисторозсічені, чергові. Нижні листки черешкові, верхні – сидячі, самі верхні – цілі, крупнозубчасті. Квітки трубчасті, двостатеві, фіолетово-лилового кольору, зібрані на верхівці стебла в майже кулястий, великий, одинокий кошик. Плід – бурувата чотиригранна сім’янка з губчиком. Цвіте у червні-серпні, насіння достигає у серпні-вересні.

Розповсюдження та місце зростання. Як ендемічна рослина зустрічається лише в горах південного та східного Казахстану. Росте головним чином на висоті 1700-2000м над рівнем моря. Зрідка заходить в альпійські луки. В Україні культивується.

Правила заготівлі. Сировину з дикорослих рослин збирають після достигання насіння в серпні-вересні за ліцензією. Кореневища та корені викопують кирками, лопатами або іншим гострим та міцним знаряддям. Культивовану сировину збирають від рослин 3-4-річного віку.

Основні охоронні заходи. Дикорослі зарості левзеї відновлюються дуже повільно, протягом 15-20 років. Тому при заготівлі сировини потрібно залишати на кожні 10м² не менше 2-4 добре розвинутих рослин. На місці кожної викопаної рослини потрібно висівати достигле насіння.

Первинна обробка. Сушіння. Термін зберігання. Викопані підземні органи звільняють від надземної частини, обтрушують від грунту, швидко промивають холодною водою, товсті кореневища розрізають на шматки. Потім сировину протягом 4-6 днів сушать на сонці на спеціальних стелажах, які добре продуваються вітром. Можна сушити в протоплених приміщеннях або в сушарнях при температурі 50-60⁰ С. Вихід сухої сировини біля 40 %. Зберігають сировину в сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання 2 роки.

Опис сировини. Кореневища цільні або розрізані, із зруйнованою серцевиною, з багаточисельними тонкими коренями, зверху помітні старі сліди від стебел. Кореневища здерев’янілі, зверху зморшкуваті, злам нерівний. У культивованих рослин кореневище багатоголове, розгалужене, вертикальне, до 6см завтовшки, у дикорослих – горизонтальне, трохи зігнуте, більш менш рівномірно потовщене, до 1,8см завтовшки. Корені гіллясті до 15см завдовжки у дикорослих рослин і до 36см у культивованих. Колір кореневищ та коренів від буро-коричневого до майже чорного, на зламі – блідо-жовтий. Часто зустрічаються корені з ділянками, на яких відсутня кора. Запах слабкий, своєрідний. Смак трохи солодкуватий, смолистий.

Хімічний склад сировини. Містять фітоекдистероїди (0,03 – 0,08 %) – екдистерон, інокостерин тощо. Екдистероїди вперше були знайдені у комах та ракоподібних. Екдизони поділяються на зооекдизони (виділені з тварин) та фітоекдизони (виділені з рослин). В основі їх булови лежить стероїдне ядро.

Окрім цього сировина містить органічні кислоти, аскорбінову кислоту, каротиноїди, дубильні речовини, ефірну олію, камеді, інулін, слиз, флавоноїди, смоли.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати левзеї проявляють збуджуючу дію на ЦНС і є антогоністами снодійних препаратів. Їх використовують як адаптогенний та стимулюючий засіб при функціональних розладах нервової системи, розумовому та фізичному втомлені, при зниженні працездатності. Також використовують для відновлення сил в період видужання.

Лікарські засоби та лікарські форми. Рідкий екстракт левзеї, препарат екдистен (анаболітичний засіб).

Чага (березовий гриб) Fungus Betulinus

Трутовик косотрубчастий Inonotus obliquus (Pers.) Pil.

Гіменохетові Hymenochaetaceae

Клас: бацидіоміцети Basidiomycetes

Дата добавления: 2014-01-06