Напрямки інформаційної безпеки

Інформаційна безпека в сучасному світі

Саме поняття “безпека” містить у собі такі складові:

· інформаційно-комерційну,

· юридичну,

· фізичну безпеку.

Питання інформаційно-комерційної безпеки посідають особливе місце й у зв’язку зі зростанням ролі інформації в житті суспільства. В умовах жорсткості конкуренції успіх підприємництва, гарантія одержання прибутку все в більшій мері залежать від схоронності в таємниці секретів виробництва, що опираються на певний інтелектуальний потенціал і конкретну технологію.

1. Один із таких напрямків – це система заходів, спрямованих на недопущення несанкціонованого доступу до інформації, несанкціонованої її модифікації або порушення цілісності. Цей напрямок часто називають Informational Security.

2. Другий напрямок інформаційної безпеки – це захист політичних, державних і громадських інтересів країни, захист загальних моральних цінностей, недопущення закликів до порушення територіальної цілісності, заборона інформації, яка включає ідеї війни, насилля, дискримінації і посягання на права людини.

3. Попередження розповсюдження відомостей, що становлять державну таємницю, а також відомостей з обмеженим доступом і інформації закритого типу, що переміщається через державний кордон.

Інформаційне забезпечення урядів, різноманітних державних органів, недержавних організацій та фірм визначається відповідно до їх потреб, у кожному конкретному випадку.

Поняття “безпека” визначається як стан захищеності життєво важливих інтересів.

Основне поняття, інформаційна безпека визначається наступним чином.

Інформаційна безпека – це стан захищеності суспільства, держави, особистості, стан захищеності інформаційних ресурсів, які забезпечують прогресивний розвиток життєво важливих сфер суспільства.

Стратегія інформаційної безпеки повинна включати забезпечення захисту вже напрацьованих об’єктів інтелектуальної власності, які мають комерційну цінність, та попередження втрати таких об’єктів у майбутньому.

Інформаційна безпека в різних сферах суспільства має свою специфіку:

У політиці інформаційна безпека стосується інформаційно-аналітичної діяльності дипломатичних представництв і зовнішньоекономічних відомств.

В економіці інформаційна безпека стосується захисту інформації у банківських системах та мережах зв’язку, захисту конфіденційної економічної інформації від несанкціонованого доступу.

Поняття інформаційної безпеки тісно пов’язане із поняттям інформаційної загрози.

До інформації, яку захищають, відносять:

· секретну інформацію (відомості, що містять державну таємницю);

· конфіденційну інформацію (відомості, що містять комерційну таємницю, а також таємницю, що стосується приватного життя й діяльності громадян).

Таким чином, під інформацією, яку захищають розуміють відомості, на використання й розповсюдження яких запроваджено обмеження їх власником.

Інформація, яку захищають, має такі ознаки:

· утаємничувати інформацію, тобто обмежувати доступ до неї, може тільки її власник або особи, яких він уповноважив на це;

· чим важливіша для власника інформація, тим більш ретельно він її захищає. А для того, щоб усі, хто зіштовхується з інформацією, яку захищають, знали, що одну інформацію необхідно оберігати більш ретельно, аніж іншу, власник визначає різний ступінь її ступінь секретності;

· інформація, яку захищають, має приносити певну користь її власнику й виправдовувати сили і засоби, витрачені на її захист.

Об’єктами захисту інформації виступають:

· документи,

· програми ЕОМ,

· ноу-хау,

· бази даних,

· тексти, на яких зафіксована інформація

· інші матеріальні носії інформації, захист яких передбачений державними нормативними актами, внутрівідомчими постановами та розпорядженнями, іншими спеціальними документами.

Комерційна таємниця — форма забезпечення безпеки найбільш важливої комерційної інформації, яка має на увазі обмеження її розповсюдження.

Комерційна таємниця — таємниця, що спеціально охороняється власником, управлінська, виробнича, науково-технічна, валютно-фінансова, торгівельна й інша ділова інформація, що являє для нього цінність у плані досягнення переваг над конкурентами у отримання прибутку, зафіксована у письмовій або іншій матеріальній формі і така, що знаходиться у його власності, крім відомостей, віднесених до державної таємниці, або віднесення котрих до комерційної таємниці заборонено законодавством України (Російської Федерації тощо);

Найбільш важливі види інформації, яких стосується проблема інформаційної безпеки є:

· стратегічна інформація;

· політична інформація;

· соціально-економічна інформація;

· воєнна інформація;

· наукова інформація.

У відповідності до цього власниками інформації, що її захищають, можуть бути:

· держава та її структури (органи). У цьому випадку до неї відносяться відомості, що є державною, службовою таємницею, інші види інформації, що її захищають, яка належить державі або відомству. У їх числі можуть бути й відомості, які є комерційною таємницею;

· підприємства, товариства, акціонерні товариства (у тому числі й спільні) й інші — інформація є їхньою власністю й є комерційною таємницею;

· громадські організації — як правило, партійна тайна, не виключені також державна й комерційна таємниця;

· громадяни держави: їхні права (таємниця листування, телефонних та телеграфних розмов, лікарська таємниця тощо) гарантуються державою, особисті таємниці — їх особиста справа.

Слід відзначити, що держава не несе відповідальності за збереження особистих таємниць.

Дата добавления: 2014-01-06