Об’єктом вивчення є мова

Методика як педагогічна наука відповідає на запитання: чого навчати? Як учити? Кого вчити? Для чого вчити? Під словом чого? Розуміють предмет та зміст навчання, який визначається програмою виховання та навчання в дитячому садку.

Як учити? – розробляють форми, засоби, методи і прийоми розвитку та навчання рідної мови, створюють методичні розробки і посібники на допомогу вихователю, а також діагностичні контрольні завдання, спрямовані на з’ясування якості мовних навичок дітей.

Кого учити? – відповіддю на це запитання є дитина, її анатомо-фізіологічні, психічні та вікові особливості. В дошкільному навчальному закладі виховуються діти від 1.5 до 6 років. Кожний віковий період потребує специфічних методів і прийомів розвитку мови дітей.

Скажімо, на 2-му році життя основну увагу буде звернено на розвиток розуміння мови дорослих та оволодіння активним самостійним мовленням, на 4-му р. ж. – це розвиток діалогічного мовлення та правильної звуковимови.

Середній дошкільний вік вимагає від педагога цілеспрямованої роботи над розвитком монологічного мовлення, а старший – мовної підготовки дітей до школи.

Для чого вчити? - розуміють як визначення мети та завдань, принципів відбору змісту, методів та прийомів навчання.

Кінцева мета навчання дошкільників рідної мови – прищеплення їм практичних мовних навичок усного спілкування з людьми, що їх оточують (комунікативні відносини).

Методика як наука має свої терміни і фундаментальні поняття, які становлять її основу. Л.П. Федоренко виділяє чотири таких поняття: закономірності засвоєння мови, принципи, навчання, розвиваючий потенціал мовного середовища і засоби навчання мови (дидактичний матеріал, методи і прийоми навчання, організація навчальної роботи).

Основними завданнями методики розвитку рідної мови як науки є розробка:

1). на науково-педагогічній основі єдиної системи мовного розвитку дітей від народження до семи років;

2). найефективніших засобів, методів і прийомів розвитку мови дітей;

3). діалогічних та корекційних методик мовного розвитку дітей;

4). становлення зв’язку теорії з практикою та збагачення практики новими науковими відкриттями;

5) узагальнення та розповсюдження передового досвіду роботи з вивчення рідної мови в ДНЗ України.

Знаючи методику навчання дітей рідної мови, володіючи системою методів і прийомів, апробованих на практиці, педагог тим самим уникає застосування в своїй роботі науково не обґрунтованих, а іноді й шкідливих прийомів навчання.

Методика навчання рідної мови в ДНЗ спрямовує вихователів на оволодіння дітьми усною формою мовлення. В ДНЗ здійснюються лише підготовка до систематичного навчання читання та письма в школі. Дошкільники не вивчають мовних правил, не читають книжок, не виконують письмових завдань, як у школі, у них немає підручників. Засвоєння рідної мови відбувається практично, в провідній для цього віку діяльності – ігровій. Методика знайомить вихователів із системою дидактичних мовних ігор та ігрових вправ з кожного розділу (словник, звукова культура, граматична правильність мови, зв’язна мова, навчання грамоти).

Методика навчання дітей рідної мови в дитячому садку – перший етап у розвитку загальної мовної культури, який вимагає забезпечення наступності в роботі з розвитку мови між дитячим садком та першим класом школи.

1.2. Філософські основи методики.

Виникнення мови пов’язане з виникненням самої людини. Перехід людини до самостійного виготовлення знарядь праці та систематичного користування ними і був початком формування свідомості і мови. Спільна праця сприяла тіснішому їх об’єднанню, вона породила потребу в обміні думками.

Мовний розвиток залежить від розвиваючого потенціалу мовного середовища. Спираючись на положення філософії про те, що мова є основним засобом людського спілкування, необхідно в ДНЗ організувати мовне середовище таким чином, щоб його розвиваючий потенціал був досить високим для кожної дитини відповідно до її віку.

Дата добавления: 2014-01-06