V. Топографія нирок

В. Внутрішня структура нирки

Б. Оболонки нирки

Зовні нирка вкрита фіброзною капсулою, котра, як правило, легко знімається. Щільність фіброзної капсули різна: дуже щільна, непрозора у верблюда, буйвола, північного оленя, кішки, приматів; дуже ніжна, прозора в свині, кролика. Зверху від фіброзної капсули розміщується навколонирковий жир (жирова капсула) – пружне ложе для нирок, що захищає їх від струсів. Нирки разом із жиром охоплені нирковою фасцією, а знизу вкриті очеревиною. Навколониркова пухка клітковина представляє собою частину заочеревинного простору. В цей простір вводять різні лікарські розчини (навколо ниркова блокада).

- кіркова зона – темно-червоного кольору, дрібнозернистої будови за рахунок ниркових тілець, виконує функцію сечоутворення;

- мозкова зона – червоно-жовтуватого кольору, у вигляді конуса з верхівкою – нирковим сосочком, виконує функцію сечовідведення;

- погранична (проміжна) зона – темно-червоного кольору, багата великими кровоносними судинами.

Навколо кожного ниркового сосочка розміщена ниркова чаша → ниркова миска → сечовід.

Ступінь виразності і сила відносного розвитку всіх трьох зон значно коливається залежно від виду тварин. Зони добре виражені в коня, верблюда, хижаків, мавпи; зони взагалі непомітні в морської свинки. В коня, дрібних жуйних усі три зони розвинуті майже однаково, а в хижаків, верблюда, приматів краще розвинута мозкова зона.

Структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон, який складається з ниркового тільця і покрученої ниркової трубочки (сечовий каналець). Ниркове тільце, в свою чергу, складається із судинного клубочка і капсули клубочка (Боумена-Шумлянського). В кожній нирці міститься кілька мільйонів нефронів. У клубочках відбувається фільтрація крові, в результаті формується первинна сеча, котра поступає в ниркову трубочку, яка поділяється на початковий звивистий каналець, ниркову петлю (петля Генле), кінцевий звивистий каналець. У нирковій трубочці в результаті реабсорбції глюкози, амінокислот, води, частини солей утворюється вторинна сеча, яка поступає по сечовивідних збиральних канальцях у ниркову чашку або миску.

Довжина окремого нефрона може досягати 5 см, довжина всіх канальців складає 60-120 км, загальна поверхня – 10-15 м². Нефрони в нирці працюють не всі відразу, частина їх вибірково відпочиває, а 25-50% - працює.

Лежать під поперековими хребцями в поперековій ділянці. Права нирка розміщується краніальніше, торкається печінки і залишає ниркове втиснення (за винятком свині).

А. Класифікація розміщення нирок по мірі зменшення асиметрії:

1. між обома нирками відносно рівня їх положення є досить великий проміжок (мозоленогі);

2. нирки своїми кінцями за рівнем положення майже не заходять одна за другу (кінь): ліва – 18 грудний – 3 поперековий хребець, права – 14-15 грудний – 2 поперековий хребець;

3. нирки своїми кінцями за рівнем положення слабо заходять одна за другу (жуйні, оленеві, гризуни): ліва – 2-5 поперековий хребець, права – 12-13 грудний – 2-3 поперековий хребець;

4. лежать майже на одному рівні (всеїдні, хижаки): свиня – ліва і права нирка – 1-4 поперековий хребець, собака – ліва і права нирка – 1-3 поперековий хребець;

5. права нирка лежить каудальніше за ліву (людина).

Б. Класифікація нирок за ступенем їх зміщення до тазу:

1. права нирка майже повністю лежить в підребер’ї (однокопитові, гризуни);

2. ліва нирка наполовину лежить у підребер’ї (людина);

3. обидві нирки зовсім не заходять у підребер’я (всеїдні, хижаки);

4. ліва нирка доходить заднім кінцем до 5 поперекового хребця (жуйні, оленеві);

5. ліва нирка лежить під крилами крижової кістки (мозоленогі).

Дата добавления: 2014-01-06