Джерела статистики

Слово “Статистика” означає суму знань про державу.

В сучасному розумінні вона обіймає:

- статистичні дані, отримані шляхом масових спостережень;

- статистичну практику, тобто діяльність статистичних установ, які збирають і обробляють інформацію про соціально-економічні явища і процеси;

- статистичну науку.

Отже, статистика – це

- і наука;

- і один із засобів управління державою.

На протязі всього шляху формування статистики ці дві функції постійно взаємодіяли та впливали на одна на одну.

Первинна форма статистики – 1) господарський облік. З’явився він у глибоку давнину у зв’язку з утворенням держав.

Щоб управляти державою, потрібна була інформація про чисельність населення, склад земель, поголів’я худоби, стан торгівлі і т.ін.

Розвинуті системи державного та адміністративного обліку склались уже в країнах стародавнього світу. Це відображено у священних книгах народів. Так Конфуцій у книзі “Шу-Кінг” згадує дані про перепис населення Китаю в 2238 р.д.н.е. У Біблії наведено облік чоловіків, здатних носити зброю.

Далі характер державного обліку змінюється. З’являється облік з ініціативи банкірів, торговців і т.ін. Виникли описи держав, міст (Аристотель описав 157 міст і держав). У Стародавньому Римі був створений перший статистичний орган – ценз для проведення переписів вільних громадян. Значного розвитку набув облік приватних господарств. Розвиток міст привів до появи муніципального обліку.

Точність і вірогідність господарського обліку були невисокі. У повсякденному житті люди користувались порівняльними схемами “більше-менше” і лише у крайньому випадку – кількісними вимірниками.

В епоху Відродження у світі з’явився Лука Пачолі (його фундаментальна енциклопедична праця “Сума арифметики, геометрії, учення про пропорції і відношення” (1494)), який заклав основи 2) бухгалтерського обліку.

У ХУІІ ст з”явилися умови, завдяки яким. стало неминучим формування статистики. Це:

- розвиток бухгалтерського обліку;

- розвиток первинної реєстрації фактів;

- накопичування масових даних про суспільне явище;

- необхідність узагальнення масових даних;

- підвищення попиту до кількісного вимірювання явищ і закономірностей суспільного життя;

- розвиток філософії і математики.

Виділилось два напрями:

1) державознавство. Його називають описовою школою статистики.

Недоліки: обмеженість цифрових даних, перевага словесних характеристик, недооцінка математичних методів пізнання.

Переваги: розробили сукупність показників, створили спеціальну систему збору статистичних даних про масові явища.

2 )політична арифметика (Петті, Граунт, Зюсьмильх, та інші).

Політична арифметика віддавала перевагу кількісним характеристикам.

Заслуги: вірно визначили суть статистики, її завдання як методу соціального пізнання, нерозривно пов’язані з практичною, політичною і економічною діяльністю, внесли вагомий вклад в розвиток демографії, ввели в науковий обіг таблиці і графіки, в ХУІІ ст. зробили перші кроки до вивчення динаміки цін за допомогою індексів (Дюго, Карлі).

У державознавства та політичної арифметики є спільне - це об’єкт дослідження – суспільство; р ізне – це методи: описування - у державознавстві, вимірювання - у політичній арифметиці.

У ХІХ ст. зростання обсягів інформації, поступове витіснення текстових описувань кількісними характеристиками, необхідність вдосконалення методів збору, обробки, узагальнення масових даних привели до появи теорії статистики, фундатором якої став Кетле (предмет статистики у нього – це людина в суспільстві, а методологічна основа – принцип масовості, пізніше названий законом великих чисел, який зумовив необхідність обчислення середніх величин як узагальнюючих характеристик сукупності).

Історична довідка. Росія ХІХ ст. Формується статистика політико-економічного напряму (роботи Германа, Арсеньєва, Андросова, Журавського).

Інтенсивний розвиток математичної статистики в кінці ХІХ ст. потіснив політекономічний напрям статистики.

Виділились дві концепції щодо наукового змісту статистики:

- статистика як метод пізнання (Чупров, Кауфман, Каблуков, Дружинін);

- статистика як наука, предметом якої є масові явища і процеси (Янсон, Фортунатов, Німчинов, Пасхавер).

Ці концепції односторонньо відображали статистику, бо вона є і наука, і метод пізнання.

Дата добавления: 2014-01-07