Лекція 12

План.

Лекція 12. Сутність і організація обліку кредитних операцій

Тема 6. Облік кредитних операцій

Запитання для аналізу

Запитання для повторення

Запитання для обговорення

1. Дайте визначення комунікацій. Які є компоненти комунікативного процесу?

2. Яка з форм міжособових комунікацій найліпша для тривалого застосування? Чому? Яка форма найліпша для розуміння найменших нюансів змісту? Чому?

3. Опишіть три комунікативні системи. Який тип системи найдетальніше характеризує систему непідтверджених повідомлень і чуток? Чому?

4. Визначте та схарактеризуйте головні типи інформаційних систем, які найчастіше використовують сьогодні в організаціях.

5. Які є неформальні методи комунікацій? Наведіть п'ять прикладів несловесних комунікацій, які ви недавно спостерігали.

1. Чи організація може функціонувати без комунікацій?

2. У яких моментах комунікативного процесу можуть виникнути проблеми? Наведіть приклади комунікативних проблем і подумайте, як їх можна уникнути або подолати.

3. Як електронні засоби комунікацій вплинуть на комунікативний процес у майбутньому? Чому?

4. Чи брали ви участь у системі поширення непідтверджених даних і чуток? Чи можете підтвердити, що вони порівняно достовірні?

5. Які відмінності між горизонтальними та вертикальними комунікаціями в організації за наявності бар'єрів? Як створити типову інформаційну систему для зменшення таких бар'єрів?

1. Обліковий процес кредитної діяльності банку.

2. Документальне оформлення видачі та погашення різних видів кредитів.

3. Характеристика рахунків для обліку банківських кредитів

1.Обліковий процес кредитної діяльності банку

Кредитом називається будь-яка угода між банком та контрагентом (клієнтом або іншим банком), згідно з якою банк за винагороду надає кошти у розпорядження контрагента на умовах строковості та повернення.

Кредитні операції - це розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. При здійсненні кредитування банк виходить із необхідності забезпечення поєднання інтересів банку та його акціонерів та клієнтів. Згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність", банк зобов'язаний мати підрозділ, який надає кредити та управляє операціями кредитування.

Для належної організації процесу кредитування банки розробляють власний внутрішній нормативно-методичний документ - "Кредитну політику", який рішенням затверджує Правління банку.

Політика банку у сфері кредитування визначається Спостережною Радою, Правлінням банку, Комітетом управління активами та пасивами та Кредитним комітетом банку у межах їх повноважень. Кредитний комітет банку координує роботу банку щодо проведення кредитних операцій. Вирішення поточних питань з кредитної діяльності банку належить до компетенції Кредитного комітету банку.

Мета діяльності, основні завдання та функції, компетенція та порядок прийняття рішень Кредитними комітетами (комісіями) регулюються положенням «Про кредитні комітети та комісії».

Джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти Банку, залучені кошти (залишки коштів на кореспондентських рахунках в національній та іноземній валютах, залучені кошти юридичних і фізичних осіб на строкові депозитні рахунки та депозитні рахунки "до запитання") та запозичені кошти (міжбанківські кредити). Кредитні операції здійснюються банком в межах наявних кредитних ресурсів.

Банк надає кредити на умовах, передбачених кредитними угодами, при обов'язковому виконанні наступних основних принципів кредитування:

строковість - надання кредиту на визначений договором строк;

зворотність - передбачає, що кредит підлягає обов'язковому поверненню;

платність - передбачає, що кредит надається за відповідну плату;

цільове використання - передбачає, що кредит надається та використовується для конкретної мети передбаченої кредитним договором;

забезпеченість - передбачає, що кредит надається під відповідне забезпечення його повернення.

При розгляді заявки на отримання кредиту банк, при інших рівних умовах, віддає перевагу клієнтам банку.

При вирішенні питання про надання кредиту Банк аналізує, вивчає діяльність потенційного позичальника, визначає його плато- та кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає рішення про надання або відмову у наданні кредиту.

Банк самостійно визначає порядок залучення та використання кредитних ресурсів, проведення кредитних операцій, встановлення рівня відсоткових ставок та комісійних винагород.

Банківський кредит надається суб’єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Кредити позичальникові надаються з позичкового рахунка, як правило, у безготівковому порядку перерахуванням на поточний рахунок позичальника або шляхом прямої оплати розрахунково-грошових документів за товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги, придбані (надані) на умовах договорів і контрактів з постачальниками.

Обліковий процес кредитних операцій передбачає наявність таких стадій:

I. Прийняття та обробка первинних документів з метою відкриття рахунків для обліку кредитних операцій (протокол засідання кредитного комітету, розпорядження працівникам банківської установи щодо відкриття кредитного рахунка, із зазначенням основних умов кредитування, рахунка нарахованих доходів, позабалансових рахунків для обліку договорів забезпечення).

II. Систематизація інформації на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку за допомогою подвійного запису щодо:

1) надання кредиту;

2) забезпечення кредитних операцій;

3) погашення заборгованості за наданими кредитами;

4) одержання кредиту;

5) простроченої, безнадійної заборгованості за наданими кредитами;

6) простроченої заборгованості за отриманими кредитами;

7) обліку процентних доходів та витрат за кредитними операціями;

8) кредитних ліній, кредиту овердрафту, операцій репо, факторингових операцій, операцій з урахуванням векселів; кредитів овернайт;

9) надання та отримання гарантій, авалів, поручительств;

10) формування та використання спеціальних резервів на покриття можливих утрат за наданими кредитами.

Ш. Складання фінансової та статистичної звітності.

IV. Контроль за кредитною діяльністю банку.

2.Документальне оформлення видачі та погашення різних видів кредитів.

Перш ніж скласти кредитний договір фахівці з кредитування банку проводять відповідну роботу щодо суб’єктів кредитування. Вони оцінюють кредитний проект, після чого ставлять питання перед керівництвом банку про доцільність (чи недоцільність) кредитування клієнта. Повний пакет необхідних документів для надання кредиту передають до юридичного управління. Юридичне управління готує свій висновок, де відображаються такі основні моменти:

відповідність статутних документів чинному законодавству України;

наявність ліцензії, дозволів та інших документів для здійснення основної діяльності, для якої береться кредит;

повнота та правильність оформлення документів щодо забезпечення кредиту.

Після отримання висновку від юридичного управління фахівець передає документи службі безпеки банку.

Служба безпеки банку перевіряє документи й готує свій висновок. Після детального вивчення документів та висновків до них юридичного управління cлужби безпеки банку і фахівець готують експертний висновок для винесення питання про надання кредиту на Кредитний комітет банку.

Після рішення Кредитного комітету про надання кредиту, який оформлюється протоколом, фахівець формує основні розділи кредитної справи позичальника. Робочі документи зберігаються у кредитних справах позичальників (контрагентів). Банк зобов'язаний подавати кредитні справи уповноваженим працівникам Національного банку на їх вимогу.

Строк кредиту (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховується з моменту надання кредитних коштів (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту.

Короткострокові кредити надаються, як правило, для фінансування короткострокових потреб, які виникають у позичальників у зв'язку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

Довгострокові кредити надаються, як правило, на формування основних фондів, оплату обладнання, фінансування капітальних вкладень, реконструкцію та модернізацію виробництва, капітальне будівництво і таке інше.

3.Характеристика рахунків для обліку банківських кредитів

Групування рахунків для обліку кредитних операцій здійснюють за різними ознаками:

1) за характером операції:

— кредити надані;

— кредити отримані;

2) за своєчасністю виконання зобов'язань:

— прострочена заборгованість;

3) за впливом на фінансовий результат:

— процентні доходи за наданими кредитами;

— процентні витрати за отриманими кредитами;

4) за мінімізацією кредитних ризиків:

— відрахування у резерви;

— спеціальні резерви.

Для обліку позабалансових зобов'язань кредитного характеру рахунки групують таким чином:

— гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надає банк 900);

— гарантії, надані клієнтам (№ 902);

— зобов'язання з кредитування, які надані банкам (№ 910);

— зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам (№ 912).

На позабалансових рахунках також обліковують операції, які мають безпосередній вплив на величину активів та пасивів, пов'язаних з процесом кредитування, а саме:

— отримана застава (№ 950);

— не сплачені в строк доходи (№ 960);

— заборгованість, списана у збиток (№ 961).

Відображення кредитних операцій в обліку відбувається за такою схемою:

1)видача кредиту;

2)винесення кредиту на прострочену заборгованість;

3)погашення кредиту;

4)нарахування доходів та формування прострочених нарахованих доходів за кредитами.

На рахунках першого класу плану рахунків обліковуються міжбанківські кредитно-депозитні операції. У кредитних відносинах банк може бути як кредитором, так і позичальником. Тому кредити, надані іншим банком, обліковуються на активних рахунках 15 розділу (1521 – овернайт, 1522, 1523 – короткострокові, 1524 – довгострокові, 1525 – фінансовий лізинг), а кредити, одержані від інших банків, — на пасивних рахунках 13 розділу (1310- овернайт, 1312 - короткострокові, 1322 – довгострокові) і 16 розділів (1621 - овернайт, 1622 – операцій РЕПО,1623 - короткострокові,1624 –довгострокові).

На рахунках другого класу плану рахунків обліковуються кредити та аванси (кредити, що не підкріплені кредитними угодами) в розрізі контрагентів:

суб’єктів господарської діяльності(групи 201 -операцій РЕПО, 206 – кредити в поточну діяльність, 207 - кредити в інвестиційну діяльність);

органів загального державного управління(групи 210 – 2102(к),2103(д), 211-2112(к), 2113(д);

фізичних осіб(групи 220 кредити на поточні потреби- 2202(к), 2203(д), 221 - кредити в інвестиційну діяльність - 2211- фінансовий лізинг, 2212(к),2213(Д).

Ознака розділу рахунків (20, 21, 22) — поділ клієнтів (суб'єкти господарювання; органи державного управління; фізичні особи).

Ознака групи рахунків — конкретний вид кредитної операції(201- операції репо,206- кредити в поточну діяльність,207 – кредити в інвестиційну діяльність). За кожною групою передбачено рахунки, які забезпечують загальну облікову процедуру за всіма етапами здійснення кредитної операції: надання кредиту, нарахування процентних доходів, визнання нарахованих доходів простроченими. Так, у кожній групі рахунків, рахунки (чотиризначні), що мають у номері синтетичного рахунка останні цифри:

ххх0-ххх4- призначені для обліку суми боргу за кредитом (2062,2063,2071,2072,2073,2202,2203;

ххх 5 — для обліку неамортизованої суми премії(2065,2075,2205);

ххх 6 — для обліку неамортизованої суми дисконту(2016,2066,20762206,2216);

ххх 7 — для обліку простроченої суми за основним кредитним боргом(2067,2077,2207,2217);

ххх 8 — для обліку сум нарахованих доходів(2068,2078,2208,2218);

ххх9 - для обліку сум прострочених нарахованих доходів(2069,2079,2209,2219).

Дата добавления: 2014-01-07