Звичаї та традиції організації харчування в різних країнах світу

східна європа (слов'янськінароди)

(Росія, Білорусь)

РОСІЯ. У східнослов'янських племенах був звичай — при складанні мирного дого­вору з ворогом варити разом з ним кашу і споживати її. Каша була символом союзу, і без неї мирний договір не міг набрати силу. Навіть весільні бенкети називали «кашею».

Росіяни поряд з круп'яними стравами вживають борошняні вироби: пельмені, млин­ці, оладки, пироги, пиріжки, розстягаї, курники, короваї. Частину їх подають до супів. Як самостійні страви — млинці, оладки, млинчики, пельмені, пиріжки, із дріжджового листкового, прісного і здобного тіста, пироги, розтягаї, кулеб'яки, курники, ватрушки, сочні, пампушки, пончики.

Із городніх культур використовують капусту, ріпу, редьку, згодом картоплю.

Потім з'явилися гарбуз, кабачки, салат, помідори, огірки.

Холодні закуски із риби, приготовані способом засолу (ікра, сьомга, баличні вироби, оселедці), рибні заливні вироби.

З давніх часів слов'яни вживали м'ясо великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней, тобто практично всіх домашніх тварин. Досить активно споживалась і конина, м'ясо домашньої птиці — курей, качок, гусей, а також дичина, якої тоді в лісах водилося до­сить багато — полювання було одним із основних занять древніх слов'ян. Звідси присут­ність в російській кухні страв із глухарів, куріпок, рябчиків, диких качок, зайців і більш «серйозної» дичини — ведмедя, кабана, лося. До цього часу в меню російських ресто­ранів дичина посідає почесне місце. На бенкетах знаті подавалися також чаплі, журавлі, лебеді. Популярними були страви, які готувалися із субпродуктів та нутрощів.

Другі страви із риби відварні і припущені (осетрова риба з хріном, відварні лосось і тріска, малосольна теша в розсолі), смажена риба, тушкована, сушена, в'ялена і страви із січеної риби — биточки, зрази, котлети, тефтелі.

Активно використовувалися найрізноманітніші дари лісу. Заготовлені завчасно су­шені, мариновані і солені гриби, різні ягоди (журавлина, морошка, чорниця, брусниця), лісові горіхи цілий рік були чудовим доповненням до столу. Горіхове масло, до речі, поряд із лляним і конопляним, було донедавна одним із найпоширеніших.

Вживали цибулю, часник, хрін, кріп, петрушку, гірчицю, аніс, коріандр, чорний пе­рець, лавровий лист, м'яту, гвоздику, до яких згодом добавився імбир, кориця, шафран.

В Росії редька здавна входила як обов'язковий компонент в одну із найдавніших ро­сійських страв — тюрю. З неї готували мазюлю, популярні народні ласощі.

На десерт росіяни полюбляли ягоди і фрукти — свіжі, сушені і консервовані, горіхи, різні запіканки, борошняні вироби — пироги, пряники, пишки, пончики, млинчики, ло­кшину з варенням та ін., а також знамениту гуріївську кашу, яка не менш відома в усьо­му світі, ніж французький крем-карамель, східний рахат-лукум та англійський пудинг. Із напоїв з давніх часів популярні мед, компот, збитень і різні кваси, а останні два-три століття — чай, який міцно увійшов до меню російського столу і став першим за попу­лярністю національним напоєм.

БІЛОРУСЬ. Характерною особливістю харчування білорусів є вживання картоплі. Із неї готують багато самостійних страв: картопляні крокети, картопля по-селянськи, деруни, картопляні зрази, картопляники, картопляна драчена, картопля відварна з різ­ними приправами, бабка із картоплі, картопляні пиріжки та ін. Страви із тушкованої картоплі називають сушанкою або смажениками. Картопля також є основним гарніром до м'яса і риби. З'явилася вона в Білорусі на 75—100 років раніше, ніж в Росії.

Крім картоплі, використовують й інші овочеві. Помідори у меню з'явилися в XIX ст., салат був перейнятий у XVI ст. у голландців.

Зі всіх видів м'яса найбільш вживаною є свинина, особливо сало, яке їдять слабо со­леним, обов'язково зі шкуркою. Підсмажене, воно є приправою до різних картопляних і борошняних страв.

Популярні також яловичина, телятина, птиця, дичина.

Люблять білоруси і різноманітні яєчні страви, молочні каші, борошняні вироби (пи­ріг зі свіжими грибами, перепеча, дзяд).

Широко використовуються ягоди. Із яблук, груш, слив, вишень, суниць, полуниць, брусниць варять киселі та компоти.

Приправи і спеції вживаються помірно, тому страви не є гострими.

Із напоїв віддається перевага чаю та каві.

Білоруси переважно використовують різні види темного борошна — житнього, яч­мінного, вівсяного, гречаного, горохового, причому для приготування хліба частіше житнє, а для інших борошняних виробів — вівсяне.

КРАЇНИ ПРИБАЛТИКИ

(Литва, Латвія, Естонія)

ЛИТВА. Традиційну основу організації харчування литовців складають зернові, ка­ртопля, овочі, м'ясо, молочні продукти.

Здавна їжа у литовців була щільною. Так, на сніданок готували суп із м'ясом, боро­шняні і картопляні млинці, на вечерю — молочні супи або відварну картоплю з кислим молоком. У великій шані картопля. Полюбляють литовці таку страву, як цепілінай.

Популярні рулети із натуральної свинини та яловичини, а також із січеного м'яса та птиці, субпродуктів. їх готують з різними фаршами — із яєць, ізюму, чорносливу, шпигу, хріну, мор­кви та інших овочів. Здавна Литва славилася м'ясними виробами — окістами, ковбасами, шин­кою, а також м'ясними копченостями. Коптять не лише м'ясо, а й птицю (качка, гуска), рибу.

Із популярних національних страв можна ще назвати ведерай — добре очищені тов­сті кишки свині, начинені тертою сирою картоплею або крупою з жиром.

Люблять тут молочні продукти — молоко, сметану, масло, м'який сир, тверді сири, які ви­готовляють із м'якого сиру, сушений сир із тмином. Широке визнання отримали молочні супи з крупами, макаронними виробами, овочами, кльоцками з віджатої картопляної маси. У Литві споживають багато овочів, грибів, фруктів, ягід. З грибами готують супи, різні соуси, фарпгі.

Литовці стримані у ставленні до спецій, гострих приправ (перцю, лаврового листа), майже не використовують томат-пасту, а картопляні, овочеві, круп'яні вироби готують прісними, ча­сто навіть зовсім без солі. Із прянощів використовують в основному майоран, тмин, петрушку, кріп, цибулю. Для кондитерських виробів вживають лимонну цедру і мускатний горіх.

В шані у литовців кондитерські вироби, компоти, киселі, збиті вершки. Улюблені напої — чорна кава, квас, пиво. З усіма стравами вони вживають запашний житній хліб із тмином, білий — мало і рідко.

ЛАТВІЯ. Латвійський стіл фактично на 70-75 % складається із холодних страв: бу­рякового та інших салатів, м'ясної і рибної закусок, яєць, сирів і кисломолочних проду­ктів (простокваша, м'який сир, сметана). Яйця є компонентами майже всіх холодних за­кусок, м'ясних паштетів, рибних страв, овочевих запіканок, сирів.

Для латвійського столу характерна велика кількість рибних страв, більшість із яких вживають у вигляді холодних закусок. Особливо широко використовують соленого і маринованого оселедця, копчену рибу (вугор, салака). Рибу споживають також в сма­женому та тушкованому вигляді.

Латиші люблять не стільки свіже, як копчене м'ясо і сало. Перевагу віддають свини­ні, хоча вживають також яловичину, баранину, птицю. Основним гарніром до м'ясних страв є картопля, частіше — смажена, рідше — відварна.

Широко використовують бобові (горох, квасолю).

Щодо класичних національних других гарячих страв, то вони обмежуються в основ­ному путрами. Обов'язковими компонентами «Путри» є молоко, молочні продукти, зер­нові, овочі, картопля, м'ясо, риба. Із перших страв вживають молочні, овочеві супи, су­пи із бобових; пікантні на смак і висококалорійні пивний і хлібний супи.

ЕСТОНІЯ. Найхарактерніші харчові продукти для естонців це молоко, сметана, вер­шки, сир, простокваша, тверді сири, риба, пісна і беконна свинина, м'ясні субпродукти, картопля, бруква, капуста, горох.

Різноманітні прянощі і приправи використовуються мало. Рідко вживається в їжу цибуля (в дуже незначній кількості), кріп, майоран, тмин, петрушка, селера — в незнач­них кількостях і в чітко визначені страви: тмин — в сир, кріп — в салаку, майоран — у кров'яні ковбаси, селера і петрушка — в м'ясні супи.

Помітну роль відіграють холодні закуски. Це маринована кілька або оселедці, коп­чена салака, оселедець зі сметаною і картоплею, молоко, простокваша, каші, сюльт (хо­лодець), бекон, відварена шинка, круті яйця, вершкове масло.

До національних закусок подають національний хліб — це сеппік (сірий хліб), кисло-солодкий хліб, естонський житній — із густого тіста, ячмінний, картопляний хліб та ін.

Із перших страв найбільш вживаними є молочні супи.

Помітне місце на естонському столі посідає копчена, в'ялена і сушена риба. В'ялена і сушена йде в супи, копчена — для приготування других страв. Із них роблять запікан­ку, тушкують в горщиках, заливаючи молоком, сметаною або яєчно-молочною суміш­шю, навіть смажать.

Найбільше м'ясних страв готується зі свинини. Використовується також баранина, телятина і субпродукти (свині голови, нирки, кров худоби). М'ясо, призначене для дру­гих страв, відварюють або в супах, або в невеликій кількості води, або в кашах, а потім подають з гарніром.

До національних м'ясних страв відносяться сюльти і пальтени.

Популярні в Естонії страви з овочів та картоплі. Овочі самостійно майже не використо­вуються, частіше у вигляді каш — бруквяної, капустяної, горохової або як одна овочева страва — овочі у молочному соусі. Але навіть ці страви служать лише гарнірами до відва­реного м'яса. Буряк використовується рідко, головним чином для бурякового салату.

Асортимент солодких страв досить різноманітний. Найбільшим попитом користу­ються хлібні супи, киселі з вершками або молоком, фруктові гущі, переважно з ревеню та яблук, а також із клюквової і брусничної кашиць.

Із гарячих напоїв перевага віддається чорній каві, яку п'ють з молоком, лимоном та іншими домішками. Вміють естонці готувати і кондитерські вироби: печиво, тістечка, здобні булочки зі збитими вершками.

Дуже популярні напої із соків — морси, яким естонці надають перевагу поряд з ін­шими прохолодними напоями.

КРАЇНИ ЗАКАВКАЗЗЯ

(Грузія, Вірменія, Азербайджан)

ГРУЗІЯ. Різниця напрямів сільськогосподарського виробництва та історично ство­рені традиції впливають на характер кухні різних районів Грузії. Наприклад, у Східній Грузії поширений пшеничний хліб із дріжджового тіста. На сході хліб називають по-різному — «мадаурі», «кутхнані», «трахтінулі» і «дедаспурі» (хліб матері). Жителі Захід­ної Грузії вживають кукурудзяний хліб — мчаді, івіштарі (кукурудзяний корж з сиром або квасолею). Подають мчаді з імеретинським сиром або сулугуні. В Мегрелії й Абха­зії хліб часто замінюється гомі — густою кукурудзяною кашею, яка нагадує українську чи молдавську мамалиґу. Подають гомі з сиром сулугуні або з саціві.

Перевага у м'ясному меню віддається яловичині та птиці. Особливо це характерно для Західної Грузії. Улюблені страви — саціві, мужужі (із свинини), чанахі (із барани­ни) та ін.

Порівняно з м'ясом рибні страви готуються рідко, в основному із сімейства коропо­вих та форелі.

Значне місце в харчуванні грузинів займають страви із овочів: баклажанів, білока­чанної та цвітної капусти, буряка, помідорів. Поряд з городніми культурами спожива­ється велика кількість дикоростучих трав — кропива, чіна, мальва, джанджолі, порту­лак. Овочеві страви можуть бути сирими, типу салатів, запечені, тушковані, мариновані, солені та ін. Найпопулярніша страва з фасолі — лобіо.

У Західній Грузії популярним є сулугуні, у Східній полюбляють більш гострі сири, такі як тушинський, кобійський. Із сирів виготовляють особливі пироги — хачапурі.

В Грузії популярні горіхи — волоські, фундук і мигдаль. Горіхи — незамінний ком­понент різних приправ та соусів до більшості м'ясних, овочевих і навіть рибних страв. Вони додаються також в супи, кондитерські вироби, холодні салати.

Особливою популярністю користуються хаші, соуси. Частіше за все це кислі фрукто­во-ягідні соки, суміші, пюре із ткемалі, граната, терну, ожини, барбарису, помідорів. Бага­то соусів, де основою служать товчені горіхи, розведені бульйоном або простою водою чи винним оцтом. До цієї основи додається великий набір пряної зелені, сухих прянощів.

Загальногрузинська страва — ткемалі. В Мегрелії й Абхазії поширена аджіка. Чер­воний перець — це єдина справді пекуча пряність в грузинській кухні, але й та вжива­ється досить помірно. Широко застосовуються й інші соуси: сацебелі, саціві, гаро, час­никово-винний, горіховий, барбарисовий, та кислувата підлива, яка готується із дикоростучої аличі, приправленої червоним перцем.

Традиційними новорічними ласощами є плоскі цукерки із горіхів, виварені в меді — гозинаки.

ВІРМЕНІЯ. Харчування вірменського народу, змінюючись протягом століть, набу­ло свого національного самобутнього колориту.

Одним із основних продуктів харчування вірменів є хліб лаваш.

Улюблені прянощі — чорний перець, м'ята, кіндза, базилік, естрагон, чебрець, ци­буля, часник. Сіль вживається у великій кількості, часник помірніше, частіше в марино­ваному, ніж свіжому вигляді.

Із м'ясопродуктів вживається яловичина, баранина, птиця, причому характерним є приготування великої кількості страв із меленого м'яса, до якого додаються інші ком­поненти.

Дуже високо цінується риба, особливо форель.

Чільне місце у вірменській кухні посідають овочі, фрукти. їх вживають сирими, су­шеними, квашеними і маринованими, вони слугують також обов'язковими компонен­тами для приготування супів і других страв. Популярними є картопля, помідори, пе­рець, баклажани, капуста, морква, бруква, буряк, щавель, шпинат, кабачки та ін. У процесі приготування м'яса та риби широко використовують не лише овочі, а й фрукти (айва, алича, лимон, гранат, родзинки, курага). У м'ясні супи поряд з картоплею і цибу­лею додають яблука, айву, курагу, волоські горіхи, в рибні — кизил, в грибні — аличу, чорнослив, родзинки.

Самостійні овочеві страви готуються рідше. Овочевий раціон вірменів збагачується також дикоростучими травами — їх близько трьохсот.

Із супів поширеними є бозбаші, кололіки (супи з фрикадельками), курячі супи, круп'яно-овочеві (бобові поєднуються в них з рисом і одночасно кислою капустою, буряковою гичкою або горіхами, родзинками, курагою, і все заправляється мапуном, пах-тою), круп'яно-кисломолочні супи (слас, сарнапур та ін.).

Широко вживаються страви із зернових — проса, ячменю, пшениці, рису, бобових, а також борошняні. Із борошна роблять аришбу — вид локшини, а із підсмаженої пшени­ці — будь-яке борошно під назвою «похнідз». Із пшеничної крупи з м'ясом — бажано курятиною — готують дуже смачну в'язковолокнисту кашу (ариса) — традиційну зи­мову страву у вірменській сім'ї. Для випікання хліба застосовується тонір. У ньому за­пікають також овочі, парять кашу.

Молочні продукти вживаються як у чистому вигляді, так і у вигляді компонентів і навіть є основою для багатьох страв.

У Вірменії люблять печиво, гату (круглий солодкий корж з підсмаженою начинкою) і пахлаву (з горіховою начинкою), сири.

Популярні також чамич (родзинки), волоські та земляні горіхи. Своєрідні національ­ні солодощі, наприклад суджук і алані, — обов'язкові прикраси новорічного столу.

АЗЕРБАЙДЖАН. Основний м'ясний продукт — баранина, причому надається пе­ревага м'ясу молодих ягнят. Поряд із бараниною широко використовується телятина, яловичина, птиця. До м'ясних страв на гарнір подають рис, овочі, фрукти (кизил, али­ча, гранат, причому кизил звичайно йде до телятини, алича — до баранини, гранато­вий сік — до птиці). Дуже популярні страви із січеного м'яса: піті, люля-кебаб, тава-кебаб та інші.

В стравах традиційно використовують червону рибу — осетер, кутум та страви із них: шашлик з осетрини, кутум по-азербайджанськи, балик-плов та ін.

Споживається велика кількість овочів, причому коренеплоди (буряк, морква, редька) — рідко, переважають баклажани, помідори, солодкий перець (бібер), капуста, шпинат, щавель, цибуля, огірки, зелена квасоля. Чільне місце посідає картопля.

Широко застосовуються спеції та різноманітна зелень: перець гіркий, перець духм'яний, кориця, гвоздика, кріп, петрушка, імбир, кіндза, м'ята, сумах (барбарис в порошку), рейган, тмин, кявар, а також такі суто національні прянощі, як шафран, аніс, лавровий лист, коріандр, лимони, маслини, харчові кислоти, алича, курага, лавашан, альбухара, кизил-ахта, абгора, сумих, гора та ін.

Для азербайджанців характерне обмежене вживання солі. Навіть м'ясо вони їдять несоленим або малосоленим, а частіше надають йому кислуватого смаку за допомогою фруктових соків — каршараба, граната, аличі.

Популярними є холодні закуски. В основному це салати зі свіжих овочів, причому нарізають їх дуже дрібно і вживають переважно з основними стравами.

Відмінною рисою азербайджанців є те, що деякі рідкі страви замінюють як перші, так і другі страви. Наприклад, піті, кнефта-бозбаш та ін. При цьому окремо подають буль­йон, а потім решту (м'ясо, горох, картоплю) — як другу страву, але відварюють все ра­зом. Іншою характерною особливістю рідких страв — є застосування при їх приготу­ванні курдючного жиру, який кладеться в страву дрібно нарізаним. Для заправки перших страв, а їх налічується більше тридцяти, томат-паста майже не використовуєть­ся. Замість цього влітку вживають помідори, а зимою — сушену аличу (для надання ки­слуватого смаку) і прянощі з натуральними барвниками (шафран, сарикек). Раніше в перших стравах замість картоплі використовували каштани.

Основна національна страва Азербайджану — плов. Відомо близько 40 рецептів його приготування.

Із других борошняних страв поширені хяшіл, хінгал з м'ясом, сюзма хінгал, ярпаг хінгал, кутаби (з м'ясом, гарбузою, зеленню), чюдю та ін.

За традицією споживання їжі в Азербайджані (сніданок, обід, вечеря) завершується солодощами. Солодкі (треті) страви майже не готуються і асортимент їх дуже обмеже­ний. Широко використовуються свіжі фрукти, виноград, натуральні вина.

Найбільш поширеним напоєм в Азербайджані є щербет. Азербайджанці люблять чай. П'ють лише чорний байховий, досить міцний, причому використовують не порце­ляновий посуд (піали або чашки), а спеціальні вузенькі посудинки грушоподібної фор­ми, які нагадують мініатюрні вазочки-армуди. До чаю подається варення із айви, інжи­ру, абрикосів, черешні, вишні, персиків, слив, кизилу, волоських горіхів, полуниці, ожини, винограду, ягід шовковиці та ін. При заварюванні чаю інколи додають в незнач­ній кількості сушене листя чобера, гвоздики, кардамона, які надають йому особливого аромату.

СХІДНА ЄВРОПА (Угорщина, Румунія, Польща)

УГОРЩИНА. Відмінною особливістю організації харчування в Угорщині є різно­манітний асортимент продуктів, які використовуються для приготування страв: це сви­нина, яловичина, телятина, домашня птиця (індики, гуси, кури, курчата), дичина, різно­манітні овочі — солодкий перець, кабачки, баклажани, капуста (кольрабі, білоголова, цвітна); молочні продукти, фрукти, борошно.

Вживання закусок досить обмежене. Найбільш популярні шинка під хріном, угорсь­ка ковбаса салямі, шампіньйони в яйці та смажена в салі гусяча печінка (гарячі закуски), м'ясні салати.

Асортимент перших страв досить широкий. Серед них перше місце посідає рибний суп халозле.

Із других рибних страв перше місце належить коропу, якого готують по-різному і під найрізноманітнішими соусами: короп запечений, короп тушкований у сметані, ко­роп в аспику, а також гуляш із коропа з борошняними кльоцками на гарнір.

Характерною особливістю угорської кухні є вживання великої кількості борошна, яєць, жиру свинини, сметани і червоного перцю — паприки.

Другі страви, як правило, подають з маринованим овочами і фруктами.

Поряд із суто національними стравами є багатий вибір страв без червоного перцю — більш близьких до загальноєвропейської кухні.

Все готують на свиному салі. Вершкове масло використовується дуже рідко (в осно­вному для дієтичного харчування), рослинна олія ще рідше.

Угорський стіл, як домашній, так і ресторанний, немислимий без гірчиці, оцту, чер­воного і чорного перцю.

Із десертних страв можна відзначити солодкий омлет з варенням, м'яким сиром і дрібно посіченими горіхами, а також млинчики. Серед кондитерських виробів особливою популяр­ністю користуються яблучний і вишневий рулети та «палатшинкен» (вид пирога).

Завершують обіднє меню сири і фрукти. Чай угорці люблять пити перед сніданком, причому до нього окремо подається лимон. Каву готують за особливим рецептом і стверджують, що крім них лише італійці здатні приготувати каву такої ж якості, смаку й аромату.

РУМУНІЯ. В Румунії обід зазвичай розпочинають з риби. Люблять крабів у часни­ковому соусі, буряк і особливо пиріжки з сиром.

Страви готуються із натурального м'яса і добре просмажуються; особливою попу­лярністю користуються приготовані на решітці.

Із холодних страв і закусок до столу рекомендується подавати масло з сиром, різні са­лати зі свіжих овочів, із кукурудзи з овочами і фруктами, ковбаси, шинку з консервова­ними овочами, яйця під майонезом, рибу під маринадом, м'ясне асорті, смажену курку.

Із перших страв популярні бульйони з рисом, манною крупою, кльоцками, суп-локшина з куркою, борщі, овочеві та грибні супи, чорби (чорба — кислий суп, який го­тують на кислому настої із пшеничних висівок).

В асортименті других страв частіше зустрічаються смажена вирізка, шашлик зі сви­нини, смажені курчата, кури, качки, гуси, відварна і смажена риба, яєчня, омлети нату­ральні і з гарніром, страви із мідій, равликів і раків, рибні страви. Дуже популярні ово­чеві страви: картопля фарширована, картопляні котлети, кабачки смажені і фаршировані, зелена квасоля під різними соусами, голубці з різноманітним фаршем, ба­клажани, капуста під соусом.

Популярними є страви із кукурудзи: кукурудзяної крупи і борошна, консервованої кукурудзи, комбінується і поєднується кукурудза з овочевими, рибними, м'ясними й іншими продуктами.

Румунський стіл багатий гарнірами із відварених і смажених овочів. Румуни полюб­ляють солені і мариновані овочі, десертні та солодкі страви: компоти, фрукти в запече­ному вигляді, кондитерські вироби, морозиво, креми і желе. Завершується обід обов'язково чорною кавою.

Румунам можна запропонувати будь-яку страву із європейської кухні, але не варто включати в меню страви із фаршу та баранини. Враховуючи, що вони люблять солені і мариновані овочі, рекомендується використовувати їх на гарнір до других страв.

Крім того, необхідно ставити на стіл холодну мінеральну воду (не менше однієї пляшки на людину).

ПОЛЬЩА. Із закусок і холодних страв поляки віддають перевагу найрізноманітні­шим салатам зі свіжих, квашених і солених овочів, заправлених майонезом, сметаною або просто квашею, м'ясні, рибні продукти і птицю, на гарнір до яких подають різні овочі. Часто готують фаршировані яйця, яйця під майонезом, а також гостру закуску із сиру, в яку додають зелень петрушки, кропу, зелену цибулю, перець, сіль.

На сніданок часто подають кефір, простоквашу, причому до простокваші, як прави­ло, — гарячу відварену картоплю.

Перші страви частіше представлені борщами, щами, розсольниками, солянками, супами-пюре із картоплі. До борщів і щів замість хліба прийнято подавати гарячу відварну картоп­лю. Прозорі бульйони подають у чашках, окремо до них — грінки, пиріжки.

Із других страв популярні різні борошняні вироби — кулеб'яки, млинчики, оладки, вареники. На гарнір до м'ясних і рибних страв подають складні овочеві гарніри, в тому числі картоплю.

Улюбленими в польській кухні є страви із фляків (фляки по-варшавськи, фляки в соусі, суп з рубцем).

Велике різноманіття фруктових та ягідних солодких страв (фруктові салати, морози­во, солодкі млинчики), кондитерських булочних виробів.

Поширені борошняні страви, млинчики, вареники, пельмені. Полякам не рекоменду­ється подавати страви із баранини.

Дата добавления: 2014-01-07