Вікові кризи

Типи вікових перетворень.

Вікові зміни психології дитини|дитяти| діляться на три типи|типів|: еволюційні, революційні і ситуаційні.

Еволюційні зміни пов'язані з порівняно повільними кількісними і якісними перетвореннями.

Революційні зміни є глибшими, відбуваються швидко і за порівняно короткий термін. Такі зміни зазвичай приурочені до криз вікового розвитку, що виникають на рубежі віків між відносно спокійно протікаючими періодами еволюційних зміні психіки і поведінки.

Наявність криз вікового розвитку і пов'язаних з ними революційних перетворень психіки людини стали підставою|основою| для розділення|поділу| життя на періоди вікового розвитку.

Ситуаційні зміни пов'язані з впливом конкретної соціальної ситуації, організованого або неорганізованого навчання і виховання.

Вікові еволюційні і революційні зміни психіки і поведінки зазвичай|звично| стійкі і не вимагають систематичного підкріплення|підмоги|, тоді як ситуаційні зміни нестійкі, зворотні і припускають|передбачають| їх закріплення в подальших|наступних| вправах.

Вікові кризи - переходи з|із| одного віку в іншій, що пов'язані із зміною фізичних даних і психологічних характеристик людини, з|із| цілісною перебудовою його організму і поведінки.

Така ситуація називається кризою вікового розвитку або скорочено — віковою кризою. Вікова криза свідчить про те, що в організмі і психології людини відбуваються істотні зміни, що на шляху нормального фізичного і психологічного розвитку виникли деякі проблеми, які людина самостійно не в змозі вирішити. Подолання кризи означає крок вперед на шляхи розвитку, перехід на вищий рівень, в наступний психологічний вік.

Криза (грец. krisis — рішення, перелом) — нормативний, нестабільний процес, який виникає під час переходу людини від одного вікового періоду до іншого, пов'язаний з якісними перетвореннями у соціальних відносинах, діяльності, свідомості і виявляється в цілісних психічних і особистісних змінах.

Традиційно психологія описувала кризи як різко негативні процеси відмирання і згортання, розпаду і розкладу сформованого на минулому ступені, зниження темпу розвитку, підвищення вразливості, внутрішньої нестійкості, як найнебезпечніші та складні періоди, що потребують особливої уваги. Однак, за словами Л. Виготського, “негативний зміст розвитку у ці періоди є тільки зворотною або тіньовою стороною позитивних змін особистості, що складають основний зміст критичного віку”, адже старе руйнується лише настільки, наскільки це необхідно для розвитку нового. Отже, у переломні періоди основне значення мають глобальні позитивні перебудови у системі особистості.
Кожен віковий період завершується кризою, а вихід з неї — виникненням новоутворень, переходом до наступної стадії розвитку.

Дата добавления: 2014-01-07