A.2. Роль інформаційного права в інформаційному суспільстві

Матеріальною і технологічною базою інформаційного суспільства стануть різного роду системи на базі комп’ютерної техніки і комп’ютерних мереж, інформаційної технології, телекомунікаційного зв’язку.

Змінеться ставлення до матеріальних цінностей.

Зросте значущість культурного дозвілля

Як розуміють учені інформаційне суспільство?

Японські учені вважають, що вінформаційному суспільстві процес комп’ютеризації дасть людям доступ до надійних джерел інформації, позбавить їх від рутинної роботи, забезпечить високий рівень автоматизації обробки інформації у виробничій і соціальній сферах. Рушійною силою розвитку суспільства повинне стати виробництво інформаційного, а не матеріального продукту.Матеріальний же продукт стане більш інформаційно ємним, що означає збільшення частки інновацій, дизайну і маркетингу в його вартості.

В інформаційному суспільстві змінюються не лише виробництво, а й:

1) організація і спосіб життя,

2) система цінностей,

У порівнянні з індустріальним і постіндустральним суспільством, де все спрямовано на виробництво і споживання товарів, в інформаційному суспільстві вироблятиметься і споживатиметься інтелект, тобто знання, що призводить до збільшення частки розумової праці. Від людини вимагатимуться лише здібності до творчості, зростатиме попит на знання.

У реальній практиці розвитку науки та техніки провідних країн наприкінці XX ст. поступово набуває зримих контурів створена теоретиками модель інформаційного суспільства. Прогнозується перетворення всього світового простору на єдине комп’ютеризоване та інформаційне співтовариство людей, які проживають в електронних квартирах і котеджах. Будь-яке житло оснащене всілякими електронними приладами та комп’ютеризованими пристроями. Діяльність людей буде зосереджена головним чином на обробці інформації, а матеріальне виробництво і виробництво енергії буде покладено на машини.

Вже опублікована низка фактичних матеріалів, котра свідчить, що це не утопія, а неминуча реальність недалекого майбутнього.

За даними соціологічного дослідження, проведеного в США, вже зараз 27 млн. тих, хто працює, можуть здійснити свою діяльність, не виходячи з будинку, а 1/3 всіх нещодавно зареєстрованих фірми заснована на широкому використанні самостійної зайнятості. У США до категорії самостійно зайнятих були віднесені: у 1980 р. – 5,7 млн. чоловік, у 1989 р. – 14,6 млн., а в 1995 р. – 20,7 млн. чоловік.

При переході до інформаційного суспільства виникає нова індустрія – індустрія переробки інформації на базі комп’ютерних, телекомунікаційних та інформаційних технологій.

Таким чином, японські фахівці зазначають, що: „ Інформаційне суспільство – суспільство, в якому більшість тих, хто працює, зайняті виробництвом, зберіганням, переробкою і реалізацією інформації, особливо вищої її форми – знань”.

Поряд із цим, низка учених виділяє характерні риси інформаційного суспільства:

1) вирішена проблема інформаційної кризи, тобто розв’язана суперечність між інформаційною лавиною та інформаційним голодом;

2) забезпечений пріоритет інформації в порівнянні з іншими ресурсами;

3) головною формою розвитку стане інформаційна економіка;

4) в основу суспільства будуть закладені автоматизовані генерація, зберігання, обробка і використання знань за допомогою новітньої інформаційної техніки та технології;

5) інформаційна технологіянабуває глобального характеру, охоплюючи всі сфери соціальної діяльності людини;

6) формується інформаційна єдність всієї людської цивілізації;

7) за допомогою засобів інформатики реалізований вільний доступ кожної людини до інформаційних ресурсів всієї цивілізації;

8) реалізовані гуманістичні принципи управління суспільством і впливу на навколишнє середовище.

Дослідження свідчать, що ближче за всіх на шляху до інформаційного суспільства стоять держави з розвиненою інформаційною індустрією, до яких, як правило, відносять США, Японію, Велику Британію, Німеччину, Францію та деякі інші країни Західної Європи. Останніми роками до кагорти держав з ознакими „інформаційного суспільства” безапеляційно вторглися Індія і Китай. У цих країнах вже давно одним із напрямів державної політики є напрям, пов’язаний з інвестиціями та підтримкою інновацій в інформаційну індустрію, в розвиток комп’ютерних систем і телекомунікацій.

Сучасна парадигма теоретико-методологічного розвитку знання визначається найбільш поширенними версіями поняття наступними чином:

Інформаційне суспільство — це таке суспільство, в якому виробництво і споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація визнається найзначущим ресурсом.

Інформаційне суспільство — це суспільство, в якому є реалізованим загальний доступ до глобальних джерел інформації та автоматизованої ії обробки,зберігання та поширення.

Інформаційне суспільство — ступінь у розвитку сучасної цивілізації, котра характеризується:

1) збільшенням ролі інформації і знань у житті суспільства;

2) зростанням частки інформаційних телекомунікацій, інформаційних продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті суспільства;

3) створенням глобального інформаційного простору, котрий забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей;

4) їх доступ до світових інформаційних ресурсів;

5) задоволення їх соціальних та особистих потреб в інформаційних продуктах і послугах.

Беручи до уваги вищенаведені визначення, можна зробити висновок, що створення інформаційного суспільства — це новий виток розвитку людської цивілізації, який не мислимий без розвитку процесу інформатизації, та який, у свою чергу, пов’язаний з розвитком інформаційної індустрії.

Інформаційна індустрія — це виробництво технічних засобів (ЕОМ, ПЕОМ, телефонів, телексів, факсів, ксероксів та інших пристроїв) та програмного забезпечення (нових інформаційних технологій).

Інформаційна індустрія — це засіб для переходу від постіндустріального до інформаційного суспільства.

Зауважимо, що саме інформаційна індустрія підтримує процес інформатизації суспільства. Інформаційне суспільство не може бути ізольоване, тому інформатизація суспільства веде до інформаційної єдності всієї цивілізації.

В інформатизації суспільства поряд із позитивними моментами визначаються негативні сторони та прогнозуються й небезпечні тенденції, а саме :

1) підвищується реальність втручання у приватне життя (несанкціонований доступ до електронної пошти, реклама, віруси);

2) інформаційні технології мають реальну можливість зруйнувати приватне життя людей і організацій;

3) значно збільшився вплив на суспільство і свідомість окремої особи засобів масової інформації;

4) проблема відбору якісної і достовірної інформації;

5) інформаційна криза, пов’язана з інформатизацією суспільства;

6) соціально-психологічна проблема: багатьом людям важко адаптуватиметься до середовища інформаційного суспільства. Існує небезпека розриву між „інформаційною елітою” (людьми, які займаються розробкою інформаційних технологій) і споживачами;

7) відірваність від реального життя тих, хто занадто захоплюється інформаційними технологіями.

¹ Термін наведений в науковій редакції авторського колективу інституту розвитку інформаційного суспільства (http://www.iis.ru/glQssary/mfsociety.ru.fatml)

Останнє, зокрема, у викладачів Американського Університету Вільямса Вуда викликає особливу стурбовані, що їх студенти проводять дуже багато часу в Інтернеті. Щоб перешкоджати цьому, керівництво університету запропонувало студентам знижку на оплату навчання за те, що студенти проводитимуть більше часу в реальному житті. Студент підписує договір з університетом, в якому обумовлюється, що протягом року студент відвідуватиме різні університетські культурні заходи, заробляючи при цьому бали.

Все і всі залучені до інформаційного суспільства — інформатизація не залишила осторонь жодної сфери соціальної активності: від повсякденного життя до міжнародних відносин, від сфери дозвілля до виробничих стосунків.

Так, наприклад, у зв’язку із збільшенням виробництва комп’ютерів і розширенням мережі Інтернет світ починає „хитатися” під потоком інформації, заявили учені в Каліфорнії (США). Згідно результатам досліджень, проведених Каліфорнійським університетом, більше 90% інформації зберігається в цифровій формі в комп’ютерах, таким чином займаючи менше місця, ніж на папері, у фільмах і відеозаписах. У цілому в мережі Інтернет зібрано близько 550 мільярдів документів, і щодня створюється ще 7,3 мільйони нових сторінок. За словами вчених університету, кожний житель у будь-якій точці земної кулі може мати доступ до інформації в мережі Інтернет, та абсолютно є очевидним ризик „ потонути в цьому океані інформації”, тому необхідно „навчитися в ньому плавати”.

З присвідшення появи нових і розвитку різноманітних форм міжнародно-правових та економічно-господарських відносин у міжнародних відносинах тягне за собою підвищення роль правового регулювання правовідносин в інформаційному суспільстві XXI ст., як наслідок сторює потреб і умови швидкого розвитку інформаційного національного і міжнародного права. З цього виходить, що саме інформаційне право складає основний правовий фундамент „інформаційного суспільства”. А оскільки, в інформаційному суспільстві практично відсутні географічні та геополітичні межі, та навіть часові рамки та годинні пояси, а також, як правило, не діють норми національних законодавств, то міжнародне інформаційне право, як правове відображення такого суспільства, має будуватися, переважно, на нормах міжнародного публічного і приватного права, котрі вже починають регулювати основні групи інформаційних відносин на міждержавному рівні.

Оскільки в мережі Інтернет відсутнє не тільки українське, інше національне право, а й розвинене міжнародне, то вчені правознавці всього світу стурбовані та зацікавлені найшвидше вирішити правові проблеми в Інтернеті. У цих умовах Україна має нагоду зробити свій великий внесок у формування міжнародної політики становлення інформаційного права в міжнародному масштабі.

Дата добавления: 2014-01-07