Регулювання міжнародної економічної діяльності України

Україна в двосторонньому міжнародному економічному співробітництві

Україна станом на 01.01.2011 р. є учасницею понад 100 двосторонніх угод:

1) про економічне співробітництво з різними країнами світу (про економічне, промислове, наукове та технічне співробітництво; про торговельно-економічне співробітництво, про торговельно-економічне та технічне співробітництво тощо).

Угоди укладено на терміни:

- п’ятирічний з можливістю його продовження - 52.

- невизначений в деяких випадках - деякі угоди діють з часу, коли Україна входила до складу СРСР, значна кількість була підписана, коли країна стала самостійною державою (1992 р.- 19 угод, 1993 р. -16 угод, 1994 р. – 9 угод, 1995 р. -10 угод).

В останні роки підписується менше нових договорів (2-4 за рік, в 2010 р. не було підписано жодного договору), що пояснюється продовженням вже існуючих договорів та охопленням договірним процесом майже усіх важливих економічних та торговельних партнерів України.

2) про співробітництво в окремих галузях.

Режим МЕД – комплекс міжнародних угод, які визначають характер взаємодії національних економічних суб’єктів із зарубіжними, правовий і економічний статус держави, міжнародний режим та міжнародне економічне право в світогосподарських взаємовідносинах.

Україна є учасником Конвенції про право міжнародних договорів, що є головним практичним керівництвом держав в сфері міжнародних договорів є (Вена, 1969 р., набула чинності 27 січня 1980 р.), яка встановлює особливості заключення та дії міжнародних договорів). Конвенція розглядається як кодифікація існуючого звичайного права.

Міжнародні економічні договори є основним інструментом здійснення МЕД держави.

Міжнародний економічний договір - угода між двома і більше державами та іншими суб’єктами міжнародного економічного права щодо встановлення, зміни чи припинення їхніх взаємних прав і обов’язків в галузі економічних відносин між ними.

Види міжнародних договорів у залежності від об’єкта:

- політичні договори;

- економічні договори;

- договори по спеціальних питаннях.

Заключення та виконання міжнародного договору відноситься до повноважень суверенітету.

Згідно з законодавством України:

- міжнародні договори, які ратифіковані парламентом держави, є складовою національного законодавства:

- в необхідних випадках в законах України вказується на необхідність використання міжнародного договору.

Закон «Про міжнародні договори України» (від 29.06.2004 № 1906-IV, вступив в дію 03.08.2004) встановлює порядок укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України та законодавстві України:

1) міжнародні договори України укладаються Президентом України або за його дорученням - від імені України; Кабінетом Міністрів України або за його дорученням - від імені Уряду України... (ст.3);

2) загальноекономічні (про економічне та науково-технічне співробітництво) договори… підлягають ратифікації (ст.9);

3) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади… забезпечують дотримання і виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України … (ст.16);

4) чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість якихнадана ВР України, є частиною національного законодавства (ст. 19).

Цілі регулювання МЕД:

- забезпечення зовнішніх умов, які сприяють розвитку світової економіки;

- вирішення глобальних проблем;

- надання допомоги країнам, що розвиваються, тощо.

МЕД фізичних та юридичних осіб кожної країни світу здійснюється у відповідності до національної зовнішньоекономічної політики та підпадає під дію внутрішнього права держави. Найчастіше використовується термін «зовнішньоекономічна діяльність » (ЗЕД), в зв’язку з тим, що ця діяльність:

1) передбачає формування відносин між фізичними та юридичними особами різних країн світу;

2) має місце на національній території та за її межами.

«Усілякий договір, який не є договіром між державами як суб’єктами міжнародного права, грунтується на тому чи іншому національному законі. Данні норми відносяться до внутрішнього права».

МЕД регулюється міжнародним публічним правом.

ЗЕД регулюється міжнародним приватним правом.

Сфера дії міжнародного приватного права – відносини, що складаються у цивільному просторі, який виходить поза межі юрисдикції однієї держави.

У Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» не використовується термін «міжнародна економічна діяльність», а використовується поняття ЗЕД.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами (ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Регулювання ЗЕД в Україні здійснюється у відповідності з Конституцією України, Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншими законами, які визначають права та обов’язки в окремих сферах ЗЕД.

Головним нормативно-правовим актом України, який регламентує ЗЕД, є Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність», що має на меті «запровадити правове регулювання всіх видів ЗЕД в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг».

Регулювання ЗЕД в Україні здійснюється:

- Україною як державою в особі її органів в межах їх компетенції;

- недержавними органами управління економікою, що діють на підставі їх статутних документів;

- самими суб'єктами ЗЕД на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.

Розвиток системи управління МЕД в Україні пов’язаний з введенням в дію Указу Президента України “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 р.

Головними органами державного регулювання МЕД України, згідно з Указом, є: Міністерство закордонних справ України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державна податкова служба України, Державна служба експортного контролю України, Державна митна служба України, Державна міграційна служба України.

Дата добавления: 2014-01-07