Участь України у системі міжнародних валютних відносин

Укрзовнішінвест» - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади із забезпечення проведення державної політики у сфері сприяння іноземному інвестуванню національної економіки.

Способи здійснення портфельних інвестицій:

1) купівля-продаж акцій за угодою між компаніями;

2) організована централізована купівля-продаж акцій на фондових ринках, на спеціальних біржах (переважно в формі ІРО – ринок первісного публічного розміщення акцій на фондових біржах).

Особливості структури ринку цінних паперів, зокрема ринку акцій, в Україні:

1) переважна частина портфельного інвестування здійснюється безпосередньо між компаніями.

2) ринок ІРО не є значним. На Україну з цієї суми припадає менше 0,1% суми угод ІРО на світових фондових біржах.

3) ринок ІРО в Україні розвивається, підвищується активність українських компаній на фондових біржах. Цьому сприяє створений в 2009 р. Національний комітет ІРО.

4) 90% акцій, які обертаються на вільному ринку, належать іноземцям.

Україна починає виходити на світові ринки капіталу у якості експортера. З усіх форм експорту капіталу економічні суб’єкти України віддають перевагу виводу капіталу в формі прямих інвестицій.

Особливості відпливу інвестицій з України за кордон:

1) Україна, незважаючи на значне зростання відпливу прямих інвестицій за кордон, залишається чистим імпортером капіталу. Просліджується певна тенденція до скорочення розриву між прямими інвестиціями в українську економіку і українськими прямими інвестиціями за кордон.

2) українські прямі інвестиції за кордоном характеризуються високим ступенем географічної концентрації.

Портфельні інвестиції з України залишаються найбільш нерозвинутою формою міжнародних інвестицій українських компаній.

Різниця між припливом і відпливом інвестицій України, або чиста інвестиційна позиція України залишається від’ємною і збільшується.

З часу набуття незалежності Україна як суб’єкт публічного права стала учасником міжнародних валютно-фінансових відносин, що практично виражається у приєднанні до міжнародних угод, в діяльності на валютному ринку, ринках цінних паперів та позикового капіталу.

Діяльність України на міжнародних валютних ринках носить обмежений характер, що спричинено частковою конвертованістю національної валюти.

Дії НБУ спрямовані на підтримання курсу національної валюти шляхом використання обмежень на торгівлю національною валютою, які застосовуються у прямій чи не прямій формі

Валютні операції на території України - операції, пов'язані з:

- переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

- використанням валютних цінностей як засобу платежу, з передаванням заборгованості та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

- ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням її за межі валютних цінностей.

Об’єктом валютних операцій виступають валютні цінності.

Валютні цінності належать до предметів, що можуть бути придбані лише з особливого дозволу («Цивільний кодекс України»).

До валютних цінностей на території України належать: валюта України; іноземна валюта; платіжні документи та інші цінні папери (акції, обліга­ції, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акреди­тиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах; банківські метали; природні дорогоцінні камені в сирому і обробленому вигляді (алмази, брильянти, рубіни, ізумруди, сапфіри, а також перли), за винятком ювелірних виробів (Цивільний кодекс України).

Інструменти валютної девізної політики в Україні: 1. Валютна інтервенція. 2. Диверсифікація валютних резервів. 3. Послаблення чи посилення валютних обмежень. 4. Регулювання рівня конвертованості валюти. (Українська національна валюта гривня є частково конвертованою. ВР України ратифікувала угоду про приєднання до VIII ст. Статуту МВФ, якою передбачено вільну конвертованість національної валюти в іноземну з операцій за поточними платежами). 5. Зміна режиму валютного курсу. (Починаючи з 2000 р. НБУ здійснює політику умовно фіксованого курсу гривні до долара США). 6. Девальвація валюти. 7. Ревальвація валюти.

Валютному контролю підлягають валютні операції за участю резидентів і нерезидентів, а також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України.

Валютні операції здійснюються на основі індивідуальних та генеральних ліцензій, які видає НБУ.

Суб'єктами міжнародних розрахунків є експортери, імпортери і банки, які вступають у відносини, пов'язані з рухом товаророзпорядчих документів та операційним оформленням платежів (ст. 344 Господарського кодексу України).

Кредитні операції (ЗУ «Про банки і банківську діяльність»): розміщення залучених коштів банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик; операції з валютними цінностями; емісія власних цінних паперів; організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг); операції за грошовими вимогами, надання гарантій, порук за грошовими зобов'язаннями; факторинг; лізинг.

Україна може залучати кредити (позики) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів) (ЗУ «Про Державний бюджет»). Україна може виступати суб’єктом міжнародного кредитування, кошти від якого надходять до Спеціального фонду державного бюджету.

Способи організації валютно-кредитних відносин: 1) за торговельними і платіжними угодами, які передбача­ють здійснення кредитних операцій на основі двостороннього клірингу; 2) за угодами про економічне і промислово-технічне спів­робітництво; 3) за міждержавними угодами про поставки товарів на ком­пенсаційних засадах; 4) за спеціальними кредитними угодами.

Державний зовнішній борг України утворюється внаслідок здійснення запозичень Кабінетом Міністрів України (в особі Міністерства фінансів України) шляхом використання боргових інструментів у межах, визначених законодавством України, вступу в силу державних гарантій, а також після ратифікації Верховною Радою України міжнародних угод про позики, укладених Міністерством фінансів на підставі Постанови Кабінету Міністрів.

В Україні виникнення зовнішніх державних зобов’язань пов’язують тільки з зобов’язаннями держави в особі уряду, що не відповідає загальноприйнятій міжнародній практиці.

Дата добавления: 2014-01-07