Запальна реакція

Структурні ушкодження

Поява м'язових ферментів у крові після інтенсивного фізичного навантаження свідчить про можливі структурні ушкодження м'язових оболонок. Вміст цих ферментів збільшується у 2-10 разів після значних фізичних навантажень. Результати останніх досліджень свідчать на користь припущення про те, що ці зміни можуть відображати різний ступінь руйнування м'язової тканини. Дослідження зразків тканини з м'язів ніг марафонців показують значні ушкодження м'язових волокон як після тренувальних занять, так і після змагань. Виникнення цих змін у м'язах співпадає з появою болісних відчуттів, котрих зазнають бігуни, вміст клітини вільно переміщувався між іншими неушкодженими волокнами На щастя, не кожне ушкодження м'язових клітин є таким серйозним.

Хоча впливи ушкоджених м'язів на фізичну діяльність вивчені не дуже повно, фахівці сходяться на тому, що вони хоча б частково зумовлюють локальні болісні відчуття, появу припухлостей, пов'язаних із запізнілим виникненням болісних відчуттів у м'язах. Водночас рівні ферментів у крові можуть підвищуватися, а м'язові волокна ушкоджуватися внаслідок щоденних фізичних тренувань без виникнення болісних відчуттів у м'язах.

Лейкоцити захищають організм від проникнення у нього сторонніх організмів, а також умов, котрі можуть порушити нормальне функціонування його тканин, їх кількість, як правило, збільшується після фізичної діяльності, котра призводить до виникнення болісних відчуттів у м'язах. На основі цього деякі учені вважають, що болісні відчуття є результатом запальних реакцій у м'язах. Однак встановити взаємозв'язок цих реакцій та болісних відчуттів у м'язах досить важко.

Робилася спроба використати медичні препарати для нейтралізації запальної реакції, однак вона виявилася безуспішною, оскільки не привела до зниження ступеня ані болісних відчуттів, ані запального процесу. Отож, не можна говорити про роль запальної реакції у виникненні болісних відчуттів у м'язах, але у деяких пізніших дослідженнях відмічено взаємозв'язок цих двох явищ.

Послідовність етапів запізнілих болісних відчуттів у м'язах.

Запізнілі болісні відчуття у м'язах пов'язані з:

• підвищенням концентрації м'язових ферментів у плазмі;

• міоглобінемією (наявністю міоглобіну у крові);

• аномальною гістологією та ультраструктурою м'язів.

Модель запізнілого виникнення болісних відчуттів у м'язах має наступну послідовність подій:

1. Високе напруження скоротливо-еластичної системи м'яза призводить до структурного ушкодження самого м'яза та його клітинної оболонки.

2. Ушкодження клітинної оболонки м'яза зумовлює порушення гомеостазу кальцію в ушкодженому волокні, що призводить до відмирання клітин, пік котрого спостерігається через 48 год після фізичного навантаження.

3. Продукти активності макрофагів, а також внутрішньоклітинний вміст (гістамін, кініни та К⁺) накопичуються поза клітинами, а потім стимулюють нервові закінчення м'яза. Цьому процесу сприяє виконання ексцентричних вправ, при котрому значні зусилля розподіляються на відносно невеликих площах поперечних розрізів м'язів.

Пізніші дослідження з використанням найновішої технології дозволили глибше глянути на причини виникнення болісних відчуттів у м'язах. Нині можна упевнено стверджувати, що виникнення болісних відчуттів у м'язах є результатом травми або ушкодження самого м'яза, звичайно м'язового волокна та, можливо, сарколеми. Це ушкодження викликає низку явищ, включаючи виділення внутрішньоклітинних білків та збільшення обміну м'язового білка. У процесах ушкодження та «ремонту» м'яза беруть участь йони кальцію, лізосоми, сполучна тканина, вільні радикали, джерела енергії, запальні реакції, внутрішньоклітинні та міофібрилярні білки. Разом з тим точна причина ушкодження скелетного м'яза та механізми його «ремонту» недостатньо з'ясовані. На думку деяких фахівців, цей процес є важливим етапом на шляху до гіпертрофії м'яза.

Профілактика виникнення болісних відчуттів у м'язах має велике зна­чення для забезпечення максимального тренувального впливу. У початковий пе­ріод підготовки рекомендується звести до мінімуму ексцентричний компонент м'язового скорочення, що, однак, неможливо у більшості видів спорту. Альтер­нативне розв'язання цієї проблеми полягає у тому, щоб починати тренувальні заняття з навантажень дуже низької інтенсивності, поступово збільшуючи ін­тенсивність у перші декілька тижнів. Ще один варіант передбачає розпочинати період підготовки з високоінтенсивних, виснажливих занять. Болісні відчуття у перші дні будуть значними, однак, згідно з деякими даними, наступні тренувальні заняття будуть викликати значно менші болісні відчуття у м'язах.

Дата добавления: 2014-01-07