Злочини проти довкілля

ТЕМА 10.

1. Загальна характеристика злочинів проти довкілля.

2. Кримінально-правова характеристика порушення правил екологічної безпеки.

3. Кримінально-правова характеристика незаконної порубки лісу.

1. Загальна характеристика злочинів проти довкілля. Стаття 16 Конституції України встановлює, що забезпечення екологічної безпеки і підтримка екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов'язком держави. Обов'язок кожного не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати заподіяні нею збитки закріплена ст. 66 Конституції.

Одним з правових засобів забезпечення охорони довкілля від злочинних посягань є встановлення в розділі VIII Особливої частини КК відповідальності за злочини проти довкілля.

Родовим об'єктом даних злочинів є екологічна безпека як сукупність суспільних відносин, існуючих з приводу забезпечення безпечної для життя та здоров'я і сприятливого для людини навколишнього природного середовища.

Безпосередніми об'єктами злочинів проти довкілля виступають екологічна безпека в частині забезпечення дотримання екологічних норм і стандартів у сфері навколишнього природного середовища, а також екологічна безпека на окремих територіях і по відношенню до окремих видів природних об'єктів: землі, континентального шельфу, атмосферного повітря, водних об'єктів, рослинного та тваринного світу. Додатковими безпосередніми об'єктами можуть виступати життя та здоров'я особи, право власності, громадська безпека в цілому.

Предмет виступає обов'язковою ознакою злочинів проти довкілля (за винятком злочину, передбаченого ст. 236 КК - «Порушення правил екологічної безпеки»).

Предметами цих злочинів виступають:

1) окремі природні об'єкти - земля, її надра, континентальний шельф, атмосферне повітря, води, ліс, рослинний і природний світ;

2) комплекси природних об'єктів на певній території - що піддалася екологічному забрудненню, узятої під охорону держави або є об'єктом природно-заповідного фонду;

3) певна інформація, документація або споруди.

Об'єктивна сторона злочинів проти довкілля виражається в здійсненні діянь (дій або бездіяльності), в результаті яких здійснюється протиправна дія або створюється реальна загроза такої дії на довкілля або на певні природні об'єкти - їх знищення, пошкодження, неприйняття заходів до відновлення та ін.

Основна частина даних злочинів сформульована як злочини з матеріальним складом. Їх наслідками виступають:

1) реальне спричинення шкоди довкіллю, життю або здоров'ю людей та іншим, що охороняються законам, об'єктам (наприклад, екологічне забруднення значних територій (ст. 236 КК), тривале зниження або втрата родючості земель (ст. 254 КК), загибель людей (ст. 236, 237) та ін.)

2) створення реальної загрози спричинення такої шкоди (створення небезпеки для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря (ст. 243), створення небезпеки тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення (ст. 253 КК) та ін.).

Суб'єктивна сторона більшості злочинів проти довкілля характеризується умисною або необережною виною по відношенню до здійснення суспільно небезпечного діяння і необережністю по відношенню до настання суспільно небезпечних наслідків.

Суб'єктом цих злочинів є фізична осудна особа, що досягла 16 років. Значна частина злочинів, передбачених розділом VIII Особливої частини КК може бути вчинено тільки спеціальним суб'єктом: особою, на яке покладений обов'язок по забезпеченню охорони довкілля (наприклад, особою, відповідальною за проведення екологічної експертизи, ліквідацію або усунення наслідків екологічного забруднення, особою, що відповідає за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки та ін.). Посягання на довкілля шляхом протиправної дії на окремі природні об'єкти, що є загальнодоступними і що використовуються багатьма особами, можуть скоюватися і загальним суб'єктом (наприклад, забруднення або псування земель (ст. 239 КК), знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК).

Залежно від безпосередніх об'єктів злочини проти довкілля можуть бути розділені на наступні види:

1. Злочини, що посягають на екологічну безпеку, забезпечувану дотриманням екологічних норм і стандартів у сфері навколишнього середовища:

- порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК);

- приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (ст. 238 КК);

- проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253 КК).

2. Злочини, що посягають на екологічну безпеку на окремих територіях:

- невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237 КК);

- умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідної фонду (ст. 252 КК).

3. Злочини, що посягають на екологічну безпеку окремих природних об'єктів:

- забруднення або псування земель (ст. 239 КК);

- порушення правил охорони надр (ст. 240 КК);

- забруднення атмосферного повітря (ст. 241 КК);

- порушення правил охорони вод (ст. 242 КК);

- забруднення моря (ст. 243 КК);

- порушення законодавства про континентальний шельф України (ст. 244 КК);

- знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК);

- незаконна порубка лісу (ст. 246 КК);

- порушення законодавства про захист рослин (ст. 247 КК);

- незаконне полювання (ст. 248 КК);

- незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 КК);

- проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250 КК);

- порушення ветеринарних правил (ст. 251 КК);

- безгосподарське використання земель (ст. 254 КК).

2. Кримінально-правова характеристика порушення правил екологічної безпеки. Об'єктом злочину є екологічна безпека як умова життєдіяльності людини, флори і фауни в частині нормативно-визначеного порядку робіт, пов'язаних з проектуванням, будівництвом, експлуатацією об'єктів, потенційно шкідливих для навколишнього природного середовища. Додатковим обов'язковим об'єктом є життя людини або інші блага. Предметом злочину є підприємства, споруди, пересувні засоби та інші об'єкти, у зв'язку з проектуванням, експлуатацією яких існує небезпека негативного впливу на людину і довкілля.

Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - порушення порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів; 2) наслідки у вигляді загибелі людей, екологічного забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками. Загибель людей означає смерть однієї або кількох осіб.

Іншими тяжкими наслідками можуть визнаватись заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, масове захворювання людей, виведення з ладу назавжди або на тривалий період виробничих підприємств чи інших важливих споруд, масова загибель об'єктів тваринного світу, знищення лісових масивів на значних площах, спричинення особливо великих матеріальних збитків. Суспільна небезпека полягає у посяганні на екологічну безпеку, встановлений порядок проведення екологічної експертизи, заподіянні шкоди здоров'ю людей, тваринному і рослинному світу, довкіллю.

Суб'єкт злочину - спеціальний, особа, на яку покладений обов'язок дотримуватись відповідних приписів законодавства щодо порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки (наприклад, працівники еколого-експертних підрозділів МЕПР, інші експерти).

Суб'єктивна сторона злочину, як правило, характеризується необережною формою вини.

3. Кримінально-правова характеристика незаконної порубки лісу. Об'єктом злочину є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елементу навколишнього природного середовища. Предмет злочину - дерева і чагарники, які ростуть у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях чи об'єктах природно-заповідного фонду, в тому числі сироростучі (живі) дерева і чагарники, які знаходяться на пні (не відділені від коріння), а також сіянці, саджанці, підлісок.

Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконній порубці дерев і чагарників.

Порубка є незаконною, якщо вона здійснюється: 1) без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом, виданим уповноваженим на те органом; 2) за наявності дозволу, але з недотриманням передбачених у ньому умов стосовно місця, способу і строків порубки, кількості і порід дерев та чагарників; 3) за наявності дозволу на проведення суцільної санітарної рубки, але без дотримання обмежень, встановлених щодо площі, строків, технологій проведення робіт.

Істотна шкода - поняття оцінювальне. В кожному конкретному випадку потрібно враховувати вартість, екологічну цінність (наприклад, занесення дерева або чагарника до Червоної книги України), кількість незаконно вирубаного лісу, розмір шкоди, завданої довкіллю й обчисленої за відповідними таксами. Якщо шкода судом не визнається істотною, винна особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст.ст. 65-66 КпАП.

Суб'єкт злочину - загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Література до теми

1. Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства: Наукове видання. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2002. - 635 с.

2. Дудоров О.О. Відповідальність за злочини проти довкілля: Науково-практичний коментар розділу VIII Особливої частини нового КК України. - Бердянськ: АРІУ при ЗДУ, 2002. - 83 с.

3. Кримінальне право України: Бібліографія. 1991-2002 / Уклали: М.В. Галабала, В.О. Навроцький, С.В. Хилюк. - К.: Атака, 2004. - С. 188-191.

4. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посіб. / Андрушко П.П., Шапченко С.Д. та ін.; За ред. С.С. Яценка. - 2-е вид., перераб. і допов. - К.: Юрінком Інкрет, 2004. - С. 89-91.

Дата добавления: 2014-01-07