Приховані методи торгової політики

Приховані методи торгової політики – це різні торгові бар’єри, які створюють додаткові проблеми імпортерам (експортерам) при виході на нові товарні ринки. За деяким оцінками, існує декілька сотень видів прихованого протекціонізму, за допомогою яких держави в односторонньому порядку можуть обмежувати імпорт (експорт). Найпоширеніші з них

- Технічні бар’єри

- Внутрішні податки і збори

- Політика державних закупок

- Вимоги щодо вмісту місцевих компонентів

Технічні бар'єри. Це перешкоди для імпорту іноземних товарів, що виникають в зв'язку з їх невідповідністю до національних стандартів систем виміру та інспекції якості, вимог техніки безпеки, санітарно-ветеринарних норм, правил упаковки, маркування та інших вимог. Перевірка відповідності ввезеного в країну товару всім цим вимогам обумовлюється об'єктивними вимогами виробництва і споживання продукції. В той же час вони можуть виконувати протекціоністську роль.

За підрахунками, що характеризують структуру застосовуваних технічних бар’єрів, найпоширенішою їх групою є

1) стандарти й вимоги безпеки.

2) це вимоги до упаковки і маркування товарів,

3) Дотримання санітарно-гігієнічних, екологічних та інших норм

4) Обов’язкове отримання сертифікатів якості імпортної продукції

5) перешкоди через відмінності у вимогах до товаросупровідних документів.

Широке застосування технічних бар’єрів зробило їх об’єктом міжнародних переговорів у межах різних організацій, зокрема в ГАТТ і ЮНКТАД.

Значну увагу проблемам технічних бар’єрів у торгівлі було приділено під час “Токійського раунду” ГАТТ. У результаті було укладено угоду — так званий Кодекс зі стандартів. Мета цієї угоди щодо технічних бар’єрів у торгівлі полягала в усуненні дискримінаційного використання стандартів, вимог до упаковки і маркування товарів, систем сертифікації та випробування якості.

Останнім часом особливого значення набувають заходи з охорони навколишнього середовища. Їх можна поділити на дві групи:

1) будівництво очисних споруд, створення нових матеріалів і джерел енергії, розробка нових технологій виробництва;

2) законодавче регулювання, обмеження і заборона виробничих процесів, виготовлення промислових виробів і товарів, що спричинюють забруднення навколишнього середовища.

Заходи, пов'язані з виконанням митних формальностей.

У сучасній зовнішній торгівлі застосовується понад 600 типів різних документів. Це товаровиробничі, транспортні й платіжні документи, що характеризують товар, містять дані про його походження, ціну, якість, кількість тощо. Сучасне діловодство обслуговує зовнішню торгівлю, і без нього вона не може існувати. Вимоги, пов’язані з оформленням різної митної документації, ускладнюють процедуру пропускання товару через кордон, затримують проходження вантажу, а через це підвищується вартість зовнішньоторговельних операцій

До заходів пов’язаних з виконанням митних формальностей відносяться:

- прикордонний податок, який накладається на товари за факт перетину кордону;

- платежі, пов'язані з оформленням документів на митниці, митним оглядом товарів, перевіркою їх якості;

- інші платежі (портові, статистичні, фітосанітарні і т.д.).

Внутрішні податки та збори – методи, які спрямовані на збільшення внутрішньої ціни імпортного товару і тим самим зменшення його конкурентоспроможності. Вони відіграють дискримінаційну роль тільки в тому випадку, якщо справляються тільки з імпортних товарів. Можуть вводитися як центральними так і місцевими органами влади.

Політика державним закупок – вимагає від державних органів і підприємств купувати товари тільки у національного товаровиробника, не дивлячись на те, що вони можуть бути дорожчими від імпортних.

Вимоги щодо вмісту місцевих компонентів – метод, який законодавчо встановлює долю кінцевого продукту, яка повинна виготовлятися національним виробником, якщо такий продукт призначений для реалізації на внутрішньому ринку.

Дата добавления: 2014-01-07