Ревізія забезпечення товарно-матеріальними цінностями

Фінансові (економічні) методи регулювання ЗЕД.

Як зазначалося, інструменти державного регулювання ЗЕД за своїм характером поділяються на тарифні – побудовані на основі митних тарифів, і нетарифні – всі інші.

Частина методів державної політики спрямовані на захист внутрішнього ринку від іноземних конкурентів – адміністративні методи. Друга частина методів направлена на стимулювання експортоорієнтованого виробництва в середині країни - економічні методи.

Фінансові (економічні) методи торгової політики необхідно відрізняти від фінансування та кредитування експортно-імпортних операцій, яке являє собою надання банками обігових коштів для проведення експортно-імпортних операцій.

Торгово-політичні методи розширення експорту товарів належать до засобів ЗЕП, за допомогою яких забезпечується щонайбільше можливих переваг для виходу національних виробників на зовнішній ринок.

Найпоширенішими фінансовими методами є:

1. субсидування;

2. кредитування;

3. демпінг.

Планування матеріально-технічного забезпечення великою мірою зумовлює ритмічну роботу підприємства з випуску продукції. Тому на підприємстві, яке ревізується необхідно встановити:

а) питому вагу матеріальних ресурсів згідно з укладеними договорами по прямих господарських зв’язках;

б) питому вагу придбаних матеріальних ресурсів на фондовій біржі.

Наступним кроком ревізора є перевірка правильності та своєчасності укладання договорів. Стану оперативного обліку і контролю за їх виконанням. Ревізор, також встановлює які заходи вживались до постачальників, котрі не виконують своїх договірних забовязань.

Для перевірки виконання договірних забовязань ревізор перевіряє:

- наявність наказу щодо розмежування функцій між підрозділами та службою підприємства, які пов’язані із забезпеченням запасами;

- порядок і терміни надходження документації, що пов’язана з укладанням договорів;

- порядок оформлення, реєстрації та зберігання договорів.

Перевіряючи виконання плану обсягу поставок матеріальних ресурсі, потрібно розмежувати товарно-матеріальні цінності, придбані за договорами і товарно-матеріальні цінності придбані на товарно-фондовій біржі.

Ревізор вибірково здійснює перевірку правильності визначення планової потреби матеріальних ресурсів. Така потреба визначається за формулою:

П= П1+П2+П3+З2-З1,

Де П – планова потреба в матеріальних ресурсах за звітний період;

П1 – потреба в матеріальних ресурсах на виробництво продукції;

П2 – потреба в матеріальних ресурсах на дослідні роботи;

П3 – потреба в матеріальних ресурсах на ремонт основних засобів, тощо;

З2 – потреба в матеріальних ресурсах на створення нормативу запасів на кінець року;

З1 – запаси на початок року.

Виявивши факти завищення потреби, купівлі зайвих матеріальних цінностей, ревізор визначає суму придбаних матеріальних цінностей, їх кількість, час придбання тощо.

Дата добавления: 2014-01-07