Культурологічні знання, їх специфіка, функції та місце в культурології

Культурологічні знання є найбільш давніми. Вони охоплюють період від першого набутого досвіду в збиранні і полюванні до наших днів. Весь розвиток людства - від окремого індивіда до спільності був не чимось іншим, як інформативним освоєнням при­родного середовища. Незважаючи на те, що термін "культура" існує більш ніж дві тисячі років, ще ніхто, як вже зазначалося, не дав йому визначення, адекватного часові. Це, насамперед, тому, що знання в культурному енергетичному полі - це знання про причини виникнення життя, його сенс, значущість створених і створюваних людиною матеріальних і духовних цінностей.

Культурологічні знання в предметі культурології

Починаючи з другої половини XX ст., від фундаментальних наук відокремились і стали самостійними науками понад 200 нових галузей знань. Як зазначалося вище, наука в її класично­му розумінні саме і є певною галуззю знань.

Самі знання виступають певним енергетично-інформаційним полем, своєрідним каркасом у часових інтервалах при переході одного культурного стану в інший, однієї епохи в іншу.

Отже, знання про виникнення, розвиток, особливості функціо­нування культурологічних знань у свою чергу стають наукою, бо вони можуть бути приведені в систему за класичною схемою, викладеною в "Біблії". Структурно ця "книга книг" відповідає на чотири запитання:

Як відомо, на сьогодні не існує єдиного визначення як поняття "культура", так і поняття "культурологічні знання". Щодо існу­ючих понять культури, то спроба їх систематизації дозволяє зве­сти їх до двох великих груп, а саме:

I. Культура тотожна сумі матеріальних і духовних цінностей...

II. Культура є сутнісною рисою людського буття...

Структурно культурологічні знання можна також поділити за

такою схемою:

Якщо врахувати сучасні досягнення природничих фундамен­тальних наук, які все більше схиляються до того, що людина є не випадковим явищем, а необхідним елементом складної системи всесвіту, а його першопричиною була інформація як певна мате­ріальна субстанція, то узагальнення другої групи є більш широ­кими і становлять окрему галузь культурології.

Культурологічні знання (КЗ) можна вивчати і аналізувати під різними; кутами зору. Однак як галузь культурології вони само-реалізуються:

Інтелектуальна революція, спричинена бурхливим розвитком фундаментальних (природничих) і технічних наук, сформувала в розвинутих державах соціальні системи (економіки, політики, гео­політики тощо), що Грунтуються на культурологічних знаннях.

Питання про те, яким чином людина володіє знаннями, є централь­ною проблемою усіх сфер життя - вважають сьогодні вчені світу.

Зрощення знань: філософсько-наукових, художньо-образних і знань як сукупності навичок, умінь у побутовій і виробничо-ма­теріальній сферах, є своєрідною постнеокласичною "філософією мистецтва життя". Культурологічне знання і на його основі філософсько-світоглядне мислення стають однією із головних парадигм інтелектуальної освіти.

♦ Отже, культурологічні знання в системі світосприйнят­тя (уявлення про світ), світобачення (сукупність поглядів) завершують логічне пояснення світу - світорозуміння.

До середини XX ст. культурологічні знання розглядались пере­важно в системі гуманітарних наук і визначали загальний гума­нітарний рівень розвитку суб'єкта. Однак дослідження другої по­ловини XX - початку XXI ст. довели, що культурологічні знання є основою сучасних фундаментальних відкриттів у фізиці, мате­матиці, хімії, біології тощо.

Насамперед, дослідження, проведені в Японії, Китаї, Німеччині, Франції, засвідчили, що збільшення в загальному об'ємі знань су­б'єкта культурологічних знань різко збільшує імовірність створення ним наукових інновацій. Причиною цього стало те, що більшість сучасних наукових відкриттів відбувається на стиках наук.

Дата добавления: 2014-01-07