Шляхи та фактори зниження собівартості продукції

На рівень собівартості продукції впливають 3 вида факторів:

- внутрішньовиробничі;

- народногосподарчі;

- природні.

Внутрішньовиробничі фактори – фактори, які залежать від підприємства:

- рівень продуктивності праці;

- рівень використання виробничих потужностей;

- рівень організації виробництва та праці;

- якість продукції.

Народногосподарські – фактори відносно залежні від підприємства:

- технічний рівень виробництва;

- масштаби виробництва;

- структура виробничих процесів;

- упровадження у виробництво економічних видів (сировини, палива та ін.);

- рівень цін.

Природні фактори – фактори, які не залежать від підприємства:

- особливості ресурсів сировини, яка використовується підприємством;

- віддаленість постачальника від споживача.

Основіними шляхами зниження собівартості є:

1. Зниження разходних коефіцієнтів сировини та основних матеріалів.

2. Зниження разходного коефіцієнта паливо-енергетичних ресурсів.

3. ефективне використання основних виробничих фондів.

4. Ріст продуктивності праці.

Контрольні питання

1. Дайте визначення кальтуляціїї.

2. Сутність і методи калькулювання.

3. Назвіть за якими статтями розподіляються витрати на виробництво в калькуляції.

4. За якими ознаками класифікуються витрати на виробництво.

5. Назвіть фактори зниження собівартості продукції.

6. Назвіть основні шляхи зниження собівартості.

Література

Продиус Ю.И. «Экономика предприятия»: Учебное пособие. – Харьков: ООО «Одиссей». – 2005.- 416 с.

Економіка підприємства: Підручник / за заг.ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2005.- 528 с., іл.. Экономика предприятия: Учебник для вузов / под ред. проф. В.Я. Горфинкеля, проф. В.А. Швандара. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 2000.- 742 с.

Тема 11.3 Цінова система. Види цін, їхня класифікація.

План

1. Загальна характеристика ціни.

2. Види цін, їхня класифікація.

1. За ринкових умов господарювання ключовим економічним важелем, що активно впливає на розвиток суспільного виробництва та рівень життя населення, є ціна.

Ціна – це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги). Вона завжди коливається навколо ціни виробництва та відображає рівень суспільно необхідних витрат праці.

Застосовувані в ринкової економіці ціни виконують три основні функції: обліково-вимірювальну, розподільчу та стимулюючу.

Обліково-вимірювальна функція ціни полягає в тім, що вона є засобом обліку й вимірювання витрат суспільної праці на виробництво окремих видів продукції або надання різноманітних послуг.

Розподільча функція зводиться до того, що за допомогою цін, які виділяються від вартості, здійснюється в перерозподіл частини доходів первинних суб’єктів господарювання.

Стимулююча функція ціни використовується для мотивації підвищення ефективності господарювання, забезпечення необхідної прибутковості кожному нормально працюючому виробнику, посереднику і безпосередньому продавцю товарів виробничого та споживчого призначення.

2. У системі господарювання застосовується багато видів цін, які відокремлюються за різними класифікаційними ознаками. Основні види цін і тарифів, відокремлюваних за певними класифікаційними ознаками, показано на рис. 6.1.

За класифікаційною ознакою рівня встановлення та регулювання застосовують централізовано-фіксовані й регульовані, договірні та вільні ціни.

Централізовано-фіксовані ціни встановлює держава на ресурси, що впливають на загальний рівень і динаміку цін; на товари і послуги, які мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію (послуги), виробництво якої зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.

Рівень договірних цін формується на засаді домовленості між виробником і споживачем і стосується конкретної партії товару. Вільні ціни – це ціни, що їх визначає підприємство самостійно. Проте держава певною мірою впливає на договірні та вільні ціни, проводячи антимонопольну політику, регулюючи умови оподаткування й кредитування для окремих груп суб’єктів господарювання діяльності.

Залежно від особливостей купівлі-продажу і сфери економіки існують світові, оптові, закупівельні та роздрібні ціни, а також тарифи на перевезення вантажів і пасажирів, надання різноманітних платних послуг.

	Особливості куплі-продажу і сфери економіки		Рівень встановлення та регулювання

Рисунок 6.1 – Основні види цін і тарифів за окремими класифікаційними

ознаками.

Світові ціни – це грошовий вираз міжнародної вартості товарів, що реалізуються на світовому ринку. Вони визначаються: для одних товарів – рівнем цін країни-експортера; для інших – цінами бірж та аукціонів; для багатьох готових виробів – цінами провідних фірм світу.

Оптові (відпускні) ціни на продукцію, за якими підприємство реалізує виготовлену продукцію іншим підприємствам і збутовим організаціям.

Закупівельні ціни застосовуються постачально-збутовими, заготівельними організаціями, оптово-посередницькими фірмами, підприємствами оптової торгівлі та іншими юридичними особами, які здійснюють торгівельну діяльність відповідно до свого статуту.

Роздрібні ціни визначаються самостійно торгівельними підприємствами, підприємствами громадського харчування та іншими юридичними особами, які здійснюють продаж товарів чи надають послуги населенню, згідно з кон’юктурою ринку, якістю товару, виходячи з вільної ціни закупівлі.

Окрему групу цін становлять різноманітні тарифи. Тарифи вантажного та пасажирського транспорту – це плата за перевезення вантажів і пасажирів, яку беруть транспортні підприємства з відправників і населення. Тарифи та платні послуги характеризують розмір оплати послуг із побутового обслуговування населення, послуг банків і зв’язку, юридичних, консультаційних та інших різновидів послуг, що надаються фізичним та юридичним особам.

Контрольні питання

1. У чому полягає сутність цінової системи та функції ціни.

2. Які відомі види цін за окремими класифікаційними ознаками.

Література

1. Продиус Ю.И. «Экономика предприятия»: Учебное пособие. – Харьков: ООО «Одиссей». – 2005.- 416 с.

Економіка підприємства: Підручник / за заг.ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2005.- 528 с., іл..

2. Экономика предприятия: Учебник для вузов / под ред. проф. В.Я. Горфинкеля, проф. В.А. Швандара. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 2000.- 742 с.

Дата добавления: 2014-01-07