Основи педагогіки, включаючи педагогічну практику та методику викладання

Теми рефератів

ПЕДАГОГІКА В СИСТЕМІ НАУК. СИСТЕМА ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть форми зв’язків педагогіки з іншими науками.

2. Яке значення мають міжпредметні зв’язки для педагогіки?

3. З якими суспільними і природничими науками тісно пов’язана педагогіка?

4. Розкрийте взаємозв’язок педагогіки з іншими науками.

5. З якою наукою педагогіка пов’язана найтісніше?

6. Опишіть структуру педагогічної науки.

7. Охарактеризуйте систему педагогічних наук.

8. Які складові загальної педагогіки і що вона досліджує?

9. Що вивчає дошкільна педагогіка та педагогіка загальноосвітньої школи?

10. У чому полягає сутність понять „народна педагогіка”, „духовна педагогіка”, „козацька педагогіка”?

11. На які основні напрями розгалужується дефектологія?

12. Що досліджує педагогіка професійно-технічної освіти?

13. Що розробляє педагогіка вищої школи?

14. Які проблеми вивчає історія педагогіки?

1. Філософські основи педагогіки.

2. Педагогіка у системі людинознавчих наук.

3. Українська народна педагогіка.

4. Духовна педагогіка.

5. Козацька педагогіка і духовність.

6. Міжпредметні зв’язки педагогіки.

Завдання для самоконтролю

Визначте, до якої групи віднесено науки, що становлять систему педагогічних наук.

А) Загальна педагогіка, історія педагогіки, етика, філософія, школознавство, логопедія.

Б) Сурдопедагогіка, естетика, література, дошкільна педагогіка, логіка.

В) Педагогіка школи, порівняльна педагогіка, історіографія, психологія, тифлопедагогіка.

Г) Правильної відповіді немає.

Підготуйте стенд „Система педагогічних наук”, дотримуючись такої логіки:

	Система педагогічних наук
Загальна педагогіка
Вікова педагогіка
Соціальна педагогіка
Професійна педагогіка
Спеціальна педагогіка
Інші галузі

ПЛАН

1. Педагогіка як наука і як галузь суспільної практики.

2. Об’єкт, предмет, функції педагогіки.

3. Основні категорії педагогіки. Психолого-педагогічна тріада.

1. Педагогіка як наука і як галузь суспільної практики.

Педагогіка – це сукупність теоретичних і прикладних дисциплін, що вивчають процеси виховання, навчання, освіти.

Педагогіка є наукою, тому що:

- має чітко визначений власний предмет, який становлять зафіксовані закони та закономірності між педагогічними явищами;

- встановлені закони та закономірності дають змогу прогнозувати майбутній розвиток досліджуваних педагогічних явищ, для вивчення яких застосовуються об’єктивні методи дослідження.

Педагогіку слід розглядати у єдності трьох її сторін: науки, практики і мистецтва.

Як наука педагогіка досліджує закономірності педагогічних явищ і процесів; обґрунтовує принципи, зміст, форми і методи навчання і виховання; узагальнює передовий педагогічний досвід і створює на цій основі педагогічні теорії.

Як галузь суспільної практики педагогіка – це праця всіх тих, хто професійно займається навчанням і вихованням дітей, молоді, студентства, підготовкою і перепідготовкою фахівців.

Педагогіку також можна розглядати як мистецтво виховання. Воно виражається в умінні знайти найбільш гуманні і водночас найбільш ефективні засоби навчально-виховного впливу, які сприяють нормальному різнобічному розвитку особистості.

Розділи педагогіки:

1. Теорія виховання.

2. Теорія навчання і освіти (ДИДАКТИКА).

3. Школознавство (шкільна система).

Теорія управління (педагогічний менеджмент) (вузівська система).

2. Об’єкт, предмет, функції педагогіки.

Об’єктом дослідження загальної педагогіки є людина у реальній педагогічній дійсності.

Предметом загальної педагогіки є цілеспрямований педагогічний процес формування особистості в умовах її виховання, навчання, самовдосконалення; підготовка її до суспільно-трудового життя.

Педагогіка як наука розробляє теорію і технологію організації педагогічного процесу, шляхи удосконалення діяльності педагога (педагогічну діяльність) і різних видів діяльності учнів, а також стратегію і способи їх взаємодії.

Теоретична функція педагогіки здійснюється на трьох рівнях:

· описовому – вивчення передового і новаторського педагогічного досвіду;

· діагностичному – виявлення стану педагогічних явищ (наприклад, успішності, вихованості учнів), встановлення умов і причин, які їх обумовлюють;

· прогностичному – експериментальні дослідження педагогічної дійсності і побудова на їхній основі моделей перетворення цієї дійсності.

На прогностичному рівні теоретичної функції педагогіки розкривається суть педагогічних явищ, визначаються їх глибинні причини, науково обґрунтовуються гіпотези. На цьому рівні створюються теорії навчання і виховання, моделі педагогічних систем, що випереджають освітню практику.

Технологічна функція педагогіки як науки також реалізується на трьох рівнях:

· проективному, що пов’язаний з розробкою відповідних методичних матеріалів (навчальних планів, програм, підручників, навчальних посібників, педагогічних рекомендацій) на базі теоретичної концепції, в якій визначається план педагогічної діяльності;

· перетворювальному, що спрямований на впровадження досягнень педагогічної науки в навчально-виховну практику з метою її удосконалення;

· оцінному і коректувальному, що передбачає оцінку впливу результатів наукових досліджень на педагогічну практику і подальшу корекцію взаємодії наукової теорії та практики навчання і виховання.

3. Основні категорії педагогіки. Психолого-педагогічна тріада.

Основні педагогічні поняття, що відображають наукові узагальнення, називаються педагогічними категоріями.

Основними категоріями педагогіки є виховання, навчання, освіта.

Категорія „виховання” використовується у двох основних значеннях.

1. Виховання як загальне поняття – відбиває найбільш широке коло явищ у часі і просторі; на його основі утворюються більш вузькі поняття (дошкільне виховання, сімейне, військове, розумове, моральне, естетичне, економічне, екологічне і т. д.).

2. Виховання у вузькому розумінні – це цілеспрямований процес формування особистості під впливом педагогічної діяльності.

Дата добавления: 2014-01-07