Воєнна та інші галузі психології

Юридична психологія

Медична психологія

Медична психологія вивчає психологічні аспекти діяльності лікаря і поведінки хворого. Вона поділяється на нейропсихологію, яка досліджує співвідношення психічних явищ із фізіологічними мозковими структурами; психофармакологію, що аналізує вплив лікарських речовин на психічну діяльність людини; психотера­пію, яка вивчає й використовує засоби психічної дії для лікування хворого; психопрофілактику і психогігієну, які розробляють сис­тему заходів для забезпечення психічного здоров'я людей.

Юридична психологія розглядає психологічні питання, пов'я­зані з реалізацією системи права. Вона поділяється на судову пси­хологію, яка досліджує психічні особливості поведінки учасників судового процесу (психологія показань свідків, особливості по­ведінки звинуваченого, психологічні вимоги допиту тощо); кри­мінальну психологію, яка вивчає психологічні проблеми поведін­ки і формування особистості злочинця, мотиву злочину тощо;

пенітенціарну, або виправно-трудову, психологію, яка досліджує психологію ув'язненого у виправно-трудовій колонії, психологі­чні проблеми виховання методами переконання і примусу та ін.

Воєнна психологія досліджує поведінку людини в умовах бойових дій; психологічні взаємини між начальниками і підлег­лими, методи психологічної пропаганди і контрпропаганди; пси­хологічні проблеми управління бойовою технікою тощо.

Психологія спорту розглядає психологічні особливості осо­бистості й діяльності спортсменів, умови й засоби їхньої психо­логічної підготовки; психологічні параметри тренованості спорт­смена; психологічні фактори, пов'язані з організацією і прове­денням змагань.

Психологія торгівлі, розвинута головним чином у західних країнах, досліджує психологічні умови дії реклами; індивідуаль­ні, вікові та інші особливості попиту; психологічні фактори об­слуговування клієнтів; питання психології моди і т. ін.

Останнім часом почалася розробка проблем науково-тех­нічної творчості (особливості творчої особистості; фактори, що стимулюють творчу активність, роль інтуїції у здійсненні науко­вого відкриття і т. п.).

Своєрідний розділ психології наукової творчості становить евристика, до завдань якої відносять не тільки дослідження зако­номірностей творчої (евристичної) діяльності, а й розроблення управління евристичними процесами.

Психологія художньої творчості (в царині літератури і мис­тецтва) та естетичного сприйняття — галузь, значення якої не викликає сумніву, але поки що досить мало вивчена.

Психологія аномального розвитку, або спеціальна психо­логія, розгалужується на:

* патопсихологію, яка досліджує відхилення в процесі розви­тку психіки; розпад психіки за різноманітних форм мозкової па­тології;

- олігофренопсихологію — науку про патологію психічного розвитку, пов'язану з вродженими дефектами мозку;» сурдопсихологію — психологію формування дитини із сер­йозними дефектами слуху, аж до повної глухоти;

тифлопсихологію — психологію розвитку дітей зі слабким зором і незрячих.

Порівняльна психологія досліджує філогенетичні форми

психічного життя. Ця галузь психології здійснює зіставлення психі­ки тварин і людини, встановлює характер і причини подібностей і розбіжностей у їхній поведінці.

Розділом порівняльної психології є зоопсихологія, що вивчає психіку тварин, які належать до різних систематичних груп (ви­дів, родів, родин), найважливіші форми і механізми поведінки.

До класичних об'єктів вивчання порівняльною психологією (павуків, мурах, бджіл, птахів, собак, коней, мавп, щурів) у наш час долучено китоподібних (дельфінів).

Вроджені механізми поведінки тварин вивчає порівняно нова галузь біології та психології — етологія.

Дата добавления: 2014-01-07