Зазнавши в роки Другої світової війни величезних людських і матеріальних втрат, Україна зробила неоціненний вне­сок у перемогу над фашистською Німеч­чиною і її союзниками

Запитання і завдання

1. Що собою являв рух Опору німецько-фашистським загарбникам;

2. Коли і де в умовах війни було проголошено самостійну Українську державу;

3. Коли було завершено визволення України від німецько-фашистських загарбників?;

4. Охарактеризуйте вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини і її союзників.

Література

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академія, 2001;

2. Історія України / За заг. ред. В.Смолія - К.: 2000;

3. Історія України / За ред. Ю.Зайцева. - Львів,: 1996;

4. Історія України. Навчальний посібник / За ред. Б.М.Лановика. – К.: 1999.

Тема 26. Післявоєнна відбудова народного господарства. Посилення сталінського тоталітарного режиму.

Територіальні зміни в Україні після Другої світової війни Возз'єднання українських земель

За Договором між СРСР та Чехословаччиною від 29 червня 1945 р. За­карпатська Україна возз'єдналася з Україною у складі Радянського Союзу. Уперше майже всі етнічні українські землі об'єдналися в одній державі. Поза межами України залишилися Посяння, Лемківщина і Холмщина, які Сталін у 1944 р. віддав Польщі. Упродовж 1944-1946 рр. здійсню­вався обмін населенням: із України в Польщу переселився майже 1 млн. чоловік, переважно поляків, із Польщі в Україну - 520 тис. українців.

Операція "Вісла "

У квітні-грудні 1947 р. польський уряд здійснив операцію "Вісла" - насильницьке виселення українців (140,6 тис.чол.) з українських етнічних земель, що опинили­ся в межах Польщі. При цьому пересліду­валася мета:

· асимілювати українців;

· ліквідувати бази діяльності ОУН- УПА.

Передача Криму від РРФСР до УРСР

19 лютого 1954 р. Верховна Рада СРСР на ознаменування 300-річчя приєднання України до Росії прийняла рішення про включення Кримського півострова до складу УРСР. Таким чином завершився процес формування сучасної території України. Юридичний акт про входження Криму до УРСР лише підтвердив фактич­но існуючу ситуацію.

Отже, територіальні зміни в Україні, що відбулися напередодні і після Другої світової війни, мали для неї такі наслідки:

v остаточно визначились кордони ре­спубліки, які одержали юридичне виз­нання світовим співтовариством;

v збільшилася територія УРСР та її демо­графічний потенціал;

v об'єднання українських земель відбу­лося у складі однієї держави;

v завершилося формування державної те­риторії.

Україна на міжнародній арені

25 квітня 1945 р. на конференції країн антигітлерівської коаліції в Сан-Францис­ко було прийнято рішення про утворення Організації Об'єднаних Націй (ООН), а 24 жовтня 1945 р. (цей день відзначається як День ООН) - ратифіковано її Статут. Се­ред країн-засновниць ООН була й Україна.

Прийняття України в ООН було резуль­татом визнання її вкладу в розгром фашиз­му, свідчило про зростання її міжнародно­го авторитету.

Серед інших факторів, які зумовили вступ України в ООН, слід назвати такі:

ü на членстві України і Білорусії в ООН наполягав Сталін, щоб у такий спосіб забезпечити собі більшу кількість голосів;

ü вступ України до ООН мав створити ілюзію її державності і заспокоїти націо­нально-визвольні сили.

Формально за Україною визнавалося право на самостійні міжнародні відносини, але фактично своєї незалежної зов­нішньої політики вона не мала. Монополія на зовнішню політику належала ЦК ВКП(б) і особисто Сталіну.

Відбудова господарства

Війна призвела до небаченого руйнуван­ня економіки України. Після війни її про­мислово-виробничий потенціал становив 26%проти рівня 1940 р.

Відбудова господарства починалася від­разу ж після визволення українських земель, а вже в травні 1945 р. було відбудовано 30% зруйнованих промислових потужностей.

У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла четвертий п'ятирічний план(1946-1950 рр.) відбудови народного господарства, що передбачав перевищення його довоєн­ного рівня. В Україні планувалося доведен­ня на кінець п'ятирічки валової промисло­вої продукції до 113% проти 1940 р.

Особливості відбудови промисловості:

ü Важливою проблемою відбудови були капіталовкладення. Основним джерелом інвестицій були внутрішні резерви.

ü Відбудова господарства розпочалася з важкої промисловості. При цьому уряд ке­рувався політичними мотивами: створити та­кий воєнно-промисловий комплекс, який би служив гарантом оборони країни і базою пере­моги світового соціалізму над капіталізмом.

ü Розвиток важкої промисловості від­бувався за рахунок легкої, сільського госпо­дарства, науки і культури, які фінансува­лися за залишковим принципом.

ü Посилилися диспропорції в розвитку промисловості на користь галузей воєнно-промислового комплексу.

ü Нехтувалися нові прогресивні технології. Цим в подальшому було обумовлене технічне відставання Ра­дянського Союзу від Заходу.

ü Важливим джерелом відбудови став героїчний ентузіазм народу. 90% працюю­чих були охоплені різними формами соціа­лістичного змагання. У результаті: в 1950 р. важка промис­ловість перевершила, а легка - ледве до­сягла 80% довоєнного рівня. Україна зно­ву зайняла традиційне місце паливно-ме­талургійної бази Радянського Союзу.

Особливості відбудови сільського господарства.

1. Відбудова сільського господарства проходила в надзвичайно складних умовах:

v скоротилися посівні площі, не виста­чало робочих рук, техніки, коней;

v важким було становище селян: мізер­на оплата праці, високі податки на підсоб­не господарство, селяни не мали паспортів, на них не розповсюджувалося пенсійне за­безпечення, виплати по тимчасовій непра­цездатності;

v ситуацію ускладнила посуха 1946 р. і голод взимку 1946-1947рр., від якого в Укра­їні померло більше 800 тис. чоловік. Але головні причини голоду: непомірно високі плани хлібозаготівель не були зменшені, зерно і продукти тварин­ництва великими обсягами вивозилися за кордон.

v Капіталовкладення в сільське госпо­дарство були недостатніми, вони склада-ли не більше 7% загального обсягу асигнувань.

v Здійснювалася політика "ножиць цін" стосовно сільського господарства. Дер­жавні заготівельні ціни залишилися на рівні 1928 р., хоча ціни на промислову продукцію зросли у 20 разів.

У результаті: на кінець 1950р. сільське господарство не досягло довоєнного рівня, про що свідчать такі дані: валове вироб­ництво зерна становило 77%, врожай­ність зернових - 82% від рівня 1940 р.

Фінанси.

З метою зміцнення фінансів у грудні 1947 р. було здійснено грошову ре­форму, Її проводили конфіскаційними ме­тодами. Старі гроші, що перебували в обі­гу, обмінювалися на нові у співвідношенні 1:10. Вклади до 3 000 крб. переоцінювалися карбованець за карбованець, від 3 до 10 000 - з розрахунку 3:2, а понад 10 000 крб. - зменшувалися наполовину.

Перетворення в Західній Україні

У Західній Україні продовжувалася полі­тика радянізації, перервана війною. Основними напрямками перетворень були:

насадження тоталітарного режиму, монополізація влади комуністичною пар­тією. Чисельність комуністів зростала в основному за рахунок вихідців із Росії та Східної України.

утвердження комуністичної ідеології, боротьба проти так званого українського бур­жуазного націоналізму, приватновласницької психології. Проти жителів Західної України розгорталися масові репресії, "ворожі еле­менти" депортувалися в східні райони СРСР;

здійснення форсованої і насильниць­кої колективізації. 1950 рік став роком суціль­ної колективізації. Оскільки в Західній Україні переважало селянство, опір радян­ській владі набув всенародного характеру.

Позитивне значення мали такі перетво­рення, як:

індустріалізація краю і модернізація економіки.

заходи в галузі освіти: забезпечено обов'язкову початкову освіту, відкрито нові вузи. Але при цьому здійснювалася політика зросійщення, викладання у вузах велося російською мовою.

Дата добавления: 2014-01-07